EdCamp Ukraine

Одним з основних форматів роботи EdCamp Ukraine є проведення (не)конференцій — подій, зміст та організацію яких визначають власне учасниці й учасники. Цього принципу дотримувалися засновники руху EdCamp у США, і його було перенесено в українську спільноту. EdCamp Ukraine проводить щорічну національну (не)конференцію у Харкові й допомагає освітянам організовувати регіональні (не)конференції у різних населених пунктах України.

Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася в Харкові 23 й 24 червня 2015 року ще до реєстрації організації. У ці дні було оголошено про створення офіційного всеукраїнського об’єднання «EdCamp Ukraine». У ній узяли участь 324 особи та 57 національних і міжнародних експертів та експерток з 8 країн світу, серед яких: Констанція Фортунато (США), Марк Т’юррел (Канада/Німеччина), Діма Зіцер (Ізраїль). Під час події був анонсований формат регіональних (не)конференцій або міні-EdCamp’ів, які проходять у регіонах для місцевих освітянських спільнот[8][9].

Друга національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові 9 та 10 квітня 2016 року. У ній узяли участь 532 особи. Своїм досвідом ділилися 82 національні й міжнародні експерти й експертки із 12 країн, серед яких: Оскар Бреніф'є (Франція), Ева Рамбала (Угорщина), Естер Войчицькі (США). До учасників і учасниць (не)конференції звернулася громадська діячка, дружина президента України Марина Порошенко, участь у події взяли координаторка програм The EdCamp Foundation Кім Сівік і заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. Бачення майбутньої української освіти обговорювалося на подіумній дискусії з питань подолання дискримінації та сесії стратегічного планування візії української школи, розробленої командою ГО «ЕдКемп Україна»[10].

Третя національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові 29 і 30 квітня 2017 року. У ній узяли участь 716 українських освітян і 135 експертів й експерток з 20 країн світу[11]. Уперше в події EdCamp Ukraine взяла участь очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич. До спільноти звернулися міжнародний радник у сфері освіти сер Кен Робінсон[12], головною темою (не)конференції стало впровадження реформи Нова українська школа[13][14].

Четверта національна (не)конференція EdCamp Ukraine «Усе буде по-білому!» відбулася у Харкові 2 і 3 липня 2018 року. У ній узяли участь 143 експертки й експерти з 11 країн світу та 946 освітян з усіх областей України, а також міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, Уповноважений Президента України з питань захисту прав дитини Микола Кулеба, співзасновниця світового руху EdCamp Хадлі Ферґюсон. Головною темою стало навчання, збудоване на цінностях, та дозвіл МОН педагогам підвищувати кваліфікацію в недержавних організаціях[15][16].

П’ята національна (не)конференція EdCamp Ukraine «Хороша людина. Зрощуємо в Україні» відбулася у Харкові 7-9 липня 2019 року. У ній узяли участь 1 009 учительок і вчителів, 197 експерток і експертів з 19 країн. EdCamp Ukraine 2019 підтримали й українські зірки: Наталія Мосейчук розповідала про проєкт «Право на освіту», Тарас Тополя ділився ідеями відповідального батьківства, Євген Клопотенко просував ідею реформування харчування в школах, а Слава Фролова пояснювала на прикладах виставок дитячих малюнків, як мистецтво допомагає розвитку дитини. На (не)конференції за участі міністерки освіти і науки Лілії Гриневич презентували пілотний проєкт з упровадження у 26 школах по всій Україні програми з розвитку м’яких навичок — SEE Learning (соціально-емоційне та етичне навчання). До учасників і учасниць (не)конференції звернувся у листі Президент України Володимир Зеленський[17][18][19][20].

Під час всеукраїнського карантину навесні 2020 року команда EdCamp організувала «Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020: школа зараз та у «світі після», який відбувся 13-17 квітня. Головними темами (не)конференції стали п’ять напрямів: дистанційна освіта, освітня політика, фізичне здоров’я і психологічна стійкість, фінансові та правові виклики, педагогіка партнерства. У перший день події до вебінарів доєдналися 10 019 людей. Усього за 5 днів відбулося 80 689 підключень до сесій. Ця (не)конференція стала найбільшою освітньою онлайн-подією в історії держави[5][21]. Крім українців, до події долучилися учасниці й учасники з 22 країн світу. Як експерти у події взяли участь лавреат Нобелівської премії миру, Його Святість Далай-лама XIV, історик, викладач, письменник, автор бестселеру «Людина розумна» Ювал Ной Харарі, віцепрезидент Microsoft з питань освіти Ентоні Сальсіто, розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер, учитель, освітній менеджер та піонер демократичного навчання Яков Хехт, голова Представництва Фонду народонаселення ООН в Україні Хайме Надаль, телеведучі Марія Єфросиніна, Слава Фролова, Олександр Педан, Наталія Мосейчук, директорка фонду Олени Пінчук Ольга Руднєва, фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя, т. в.о. міністра науки й освіти Любомира Мандзій, міністерка освіти і науки (2016 — 2020 рр.) Лілія Гриневич, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак та його заступник Сергій Колебошин, перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов. З привітальним словом до учасників і учасниць події звернулася Перша леді України Олена Зеленська[22][23].

На 2021 рік заплановано проведення міжнародної (не)конференції EdCamp Ukraine, на яку приїдуть освітяни з країн Східного партнерства: Беларусі, Вірменії, Грузії, Молдови. EdCamp Ukraine допомагає розвивати національні рухи EdCamp у цих країнах[24].

Регіональні (не)конференції EdCamp Ukraine проводяться з 2015 року. Перша відбулася 10 грудня 2015 року у Мечищеві Тернопільскої області. Усього на кінець 2020 року проведено 186 регіональних (не)конференцій. В EdCamp Ukraine зазначають, що «найбільша цінність регіональних (не)конференцій — у розповсюдженні знань серед учительства в регіонах. Події на місцях більш доступні, а середовище — знайоме, тож міні-EdCamp’и стали для всіх місцем, де білі ворони знаходять одна одну»[25].

Регулярно EdCamp Ukraine проводить Національний саміт регіональних координаторок/-ів. У 2018 році це була зустріч в Одесі у форматі саміту-челенджу, на яку зібралися 140 координаторів/-ок усіх регіональних подій за всі роки[4].

З 2017 року EdCamp Ukraine проводить національну серпневу педагогічну конференцію, яку перетворили на (не)конференцію. Із того часу відбулося 167 серпневих (не)конференцій: 103 шкільні, 26 районних, 30 міських і 8 обласних.

У спільноті EdCamp Ukraine створили коло освітянської взаємодопомоги: спеціальну групу у Facebook, де освітяни просять одне одного про допомогу й допомагають іншим. У групі можна отримати пораду чи допомогу у професійній чи приватній сфері.

Після проведення Антикризового онлайн-EdCamp’у започатковано регулярні онлайн-толоки. На них педагоги, зіркові гості, освітні експертки й експерти, представники й представниці органів влади обговорюють нагальні питання освіти, діляться досвідом, розвивають та вдосконалюють необхідні навички. Значну частину толоки становить дискусійний елемент — питання й відповіді в режимі онлайн. У 2020 році її проводять раз на місяць.

У жовтні-грудні 2020 року відбувається EdCamp-марафон — інноваційна гейміфікована онлайн-подія, що спрямована на розвиток м'яких і твердих навичок освітян в умовах COVID-19 та дистанційного освітнього середовища. 42 дні тисяча учасниць і учасників долали маршрут за 11 напрямками за підтримки міжнародного менторського кола, працюючи у командах та індивідуально[26].

Разом з видавництвом «Шкільний світ» створено книгу «Зростаймо разом з EdCamp’ом. Як провести освітню (не)конференцію для своєї громади» — практичний посібник з організації та проведення подій формату EdCamp у своїй спільноті[27], а також онлайн-курс «Як провести EdCamp для своєї громади» на ВУМ online[28].

Серед інших медіапродуктів: мультфільми[29] і спільні з «Накипіло» освітні подкасти[30].

Команда EdCamp Ukraine брала активну участь у підготовці концепції й стандартів реформи «Нова українська школа»[31] завдяки співпраці з МОН радників міністра освіти і науки (2016-2020 рр.) — Олександра Елькіна й Олени Масалітіної[32]. Вони ж стали співавторами концепції та основ стандарту НУШ і підтримують упровадження реформи на різних напрямках. Діють угоди ГО «ЕдКемп Україна» про співпрацю з МОН, Українським інститутом розвитку освіти, Державною службою якості освіти та її територіальними управліннями, Офісом освітнього омбудсмена, Інститутом модернізації змісту освіти.

На всіх (не)конференціях EdCamp Ukraine відбуваються спеціальні дискусійні сесії з педагогами щодо реформування освіти. У 2017-2018 рр. говорили про засади, ідеї та концепцію щойно розпочатої реформи НУШ, у 2018-2019 рр. — про реформу системи підвищення кваліфікації освітян і якість послуг з професійного розвитку, у 2019-2020 рр. — про сталість і тяглість реформи НУШ, навчання дітей м’яким навичкам в контексті «Цілей сталого розвитку ООН», результатів дослідження PISA для України та досвіду впровадження СЕЕН. Зміст дискусій регулярно висвітлює вебпортал Нової української школи.

У 2016 році МОН спільно з EdCamp Ukraine та за підтримки МФ «Відродження» провели дослідження «Діти і папери: як досягти балансу у школі»[33], у якому узяли участь 6 399 учителів і вчительок та 2 282 осіб з числа адміністраторів освіти. У результаті дослідження, зокрема, було виявлено, що аби забезпечити папером звітність шкіл, щороку треба зрубати 50 000 дерев, а кожен освітянин щотижня витрачає 7-12 годин на звітність. Результатом дослідження стали кроки з дебюрократизації освітньої діяльності. У співпраці з МОН удалося скоротити кількість паперової роботи для освітян на 22 %[34] та скасувати деякі вимоги до шкіл від різних установ, наприклад, учительству більше не потрібно робити перепис та вести облік дітей, охоплених освітою (так звані «мікрорайони»)[35][36][37].

У 2018 році МОН спільно з EdCamp Ukraine та за підтримки МФ «Відродження» провели дослідження «Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству»[38]: 8 427 освітян опитали про їхню роботу і професійне зростання. Так, виявилось, що 87 % освітян хочуть професійно розвиватися, і на першому місці для них стоїть вивчення англійської мови[39]. Результати дослідження стали основою для скасування монополії на підвищення педагогічної кваліфікації державних інституцій, а педагоги отримали можливість обирати організацію або установу, що надає послуги підвищення кваліфікації; запроваджено принцип «гроші ходять за вчителем» — оплачується не менше 150 годин (протягом 5 років) підвищення кваліфікації за рахунок державного та місцевих бюджетів; можливість надавати такі послуги здобули громадські та приватні організації, фізичні особи-підприємці та фізичні особи; значно розширилися також види й форми підвищення педагогічної кваліфікації. У 2019 році Кабінет Міністрів України постановою № 800[40] (зі змінами, внесеними постановою № 1133[41]) затвердив новий порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, який імплементує ці новації. У МОН була створена робоча група з питань професійного розвитку педагогічних працівників, яка опікується впровадженням і розвитком цих змін (наказ МОН України № 223 від 17.02.2020), значна частина складу якої — очільники і учасники спільноти EdCamp Ukraine[42]. У грудні 2020 року на платформі Prometheus стартує курс EdCamp Ukraine «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: нові вимоги і можливості»[43].

Для запобігання дискримінації в освіті з 2016 року за участі EdCamp Ukraine та підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — UNFPA працює антидискримінаційна експертиза проєктів шкільних підручників[44]. Якщо на початку роботи експертизи не було жодного підручника, який би цілком відповідав недискримінаційному підходу в освіті, то за два роки їх частка становила вже 22 %, а у 2020 році становить 55%[45]. У 2018 році антидискримінаційна експертиза стала частиною комплексної, поетапної перевірки підручників[46]. З 2017 року проводяться тренінги зі створення недискримінаційного освітнього контенту для видавництв і авторських колективів. За цей час відбулося 10 триденних тренінгів, у яких взяли участь представники/-ці 37 видавництв (що наразі становить 65 % ринку підручникотворення) та близько 100 авторок/-ів. Для забезпечення сталої якості антидискримінаційної експертизи освітнього контенту з 2016 року реалізується трирівнева сертифікаційна тренінгова програма з підготовки відповідного експертного кола (на кінець 2020 року підготовлено та сертифіковано 89 експерток/-ів).[47].

Команда EdCamp Ukraine разом із видавництвом «Шкільний світ» і ГО «Смарт Освіта» та завдяки проєкту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» (SACCI) займається розробкою і популяризацією антикорупційних інструментів для українських шкіл як-от ігри, квести, тематичні уроки, сценарії тощо[48]. Поширення інструментів відбувається через амбасадорок доброчесності й тренерську команду з антикорупції в освіті, яку сформовано з освітян, очільників/-ниць закладів освіти, представників/-ниць Офісу освітнього омбудсмена, Державної служби якості освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти. За даними EdCamp Ukraine після початку використання антикорупційних інструментів кількість учениць і учнів, які вважають корупцію однозначно негативним явищем, зросла на 10 %, а кількість тих, хто вважають, що корупція не може бути виправданою, зросла на 9 %[5].

EdCamp Ukraine заохочує освітян створювати книжкові клуби #книгоНУШ, де можна зустрітися й обговорити цікаві видання. Першим учасником проєкту став письменник Сергій Жадан[49], згодом долучилися інші митці й організації. У партнерстві з ГС «Міжнародний інститут інтегрального розвитку» серед учасниць і учасників руху розігрувалися книжкові набори: у 2017 році — 20 комплектів із 36 книг, у 2018 році — 12 комплектів із 45 книг, у 2019 році — 150 комплектів із 9 книг. Кожен з таких комплектів зберігається також і в бібліотеці EdСamp Ukraine та доступний для читання всім учасниками спільноти.

У 2019 році EdCamp Ukraine ініціювала підписання «Меморандуму про співпрацю між об’єднаннями громадянського суспільства на підтримку реформи освіти». Усі учасники об’єднання ОГОР («Освітні Громадські Організації Разом») погоджуються, що:

• реформа НУШ має продовжуватися за будь-яких політичних обставин,
• реформа має бути не декларативною, а реальною,
• реформа освіти має базуватися на прогресивних і гуманістичних цінностях,
• рівень насильства та стресу в освіті має бути зменшений.

Меморандум підписали вісім громадських організацій, які працюють у сфері підвищення кваліфікації вчительства. Разом з ГО «ЕдКемп Україна» до ОГОР входять ГО «Едюкейшнал ера», ГО «КМО «Батьки SOS»», БО «МБФ Імпакт хаб Одеса», ГС «Освіторія», ГО «Смарт Освіта», ГО «Український інститут майбутнього», ГО «Центр інноваційної освіти «Про.Світ»»[32].

EdCamp Ukraine стала провідником ініціативи Усесвітнього Дня Гідності в Україні[50]. Одним із найважливіших елементів цього дня є дискусійний урок гідності в школах. Як і в інших 88-ми країнах, під час Дня Гідності до шкіл запрошують відомих людей, представників/-ниць науки, мистецтва, культури, військових. Вони розповідають дітям про гідність на прикладі випадків із власного життя, обговорюють історії, які згадують самі діти, разом формулюючи сенс понять «гідність». До святкування Дня Гідності з 2015 року долучилися 1 496 закладів освіти і 208 678 осіб. У вересні 2020 року Олександра Елькіна було призначено національним головою організації Global Dignity в Україні.

ЕдМандри українських освітян в Індію, авдієнція з Його Святістю Далай-ламою ХІV (лютий, 2019 р.)

ЕдМандри — програма освітніх експедицій до різних країн за успішними кейсами: теорія, практика та зміни на місцях. За час програми ЕдМандри українські освітяни відвідали чотири країни: Фінляндію та Естонію у 2017 році[51], Швецію[52] та Індію у 2019 році[53]. Під час подорожі Індією освітяни з EdCamp Ukraine отримали авдієнцію у лавреата Нобелівської премії миру Далай-лами XIV[54].

2018 року відбувся спільний з фінською компанією Lumo Education експеримент «Змінитися за 7 днів»: за тиждень фінські спеціалісти мали перетворити звичайну українську школу на школу за фінською моделлю. Заявку на участь подала кожна 25-та школа України, з яких було обрано школу з села Трудолюб Полтавської області[55]. У лютому до села Трудолюб завітали фінські спеціалісти Еса Сінівуорі, Каісу Хелмінен та Дмитро Науменко. За тиждень вони допомогли школі зробити аудит сильних і слабких сторін, провели декілька відкритих уроків і тренінгів, консультували освітян із розробки власної програми вдосконалення закладу. Після експерименту за стандартного для маленької сільської школи фінансування лише завдяки талантам колективу, трудолюбівське вчительство повністю змінило освітній простір, зробило школу експериментальною, і вона отримала статус опорної[53].

Після презентації на національній (не)конференції EdCamp Ukraine в Україні стартував пілотний проєкт із впровадження у школах системи соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН, англ. — SEE Learning). Програма розвиває м'які навички, має змінити атмосферу в школах та ставлення учнівства до навчання, одне до одного та до самих себе. У пілотній програмі беруть участь 26 шкіл із 23 областей України. Для педагогів цих шкіл влаштували тренінги з розробниками програми з Університету Еморі (США). Пілотування програми СЕЕН в Україні відбувається в рамках освітнього проєкту всеукраїнського рівня у партнерстві з Інститутом модернізації змісту освіти, Громадянською службою миру GIZ, Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (наказ МОН від 18.11.2019 р. No 1431)[56][57].

У 2020 році EdCamp Ukraine організували перший в історії діалог Далай-лами XIV з українством у прямому етері[58]. Він відбувся 20 жовтня і тривав півтори години. Найбільше торкалися тем миру зовнішнього і внутрішнього, освіти, екології, пандемії, співіснування людей різних націй та релігій. Співведучими розмови разом з Олександром Елькіним стали Наталія Мосейчук, Лілія Гриневич і Тарас Тополя[59].

У 2017 році було започатковано українську національну версію світової щорічної вчительської премії Global Teacher Prize. Її отримують освітяни, які зробили видатний внесок у професію. Команда EdCamp Ukraine неодноразово долучалася до аналізу й оцінювання заявок, а голова Ради ГО «ЕдКемп Україна» Олександр Елькін три роки поспіль був членом журі премії. До фіналістів Global Teacher Prize Ukraine завжди потрапляють чимало учасників та учасниць руху EdCamp, а одна з перших координаторок подій EdCamp Ukraine Наталя Кідалова стала лавреаткою премії у 2019 році[60].

Голова ради ГО «ЕдКемп Україна» — Олександр Елькін (з 2015 р.).

Віцеголови ради: Олена Масалітіна (з 2016 р.), Олег Марущенко (з 2020 р.).

Опікунська рада є дорадчим та консультативним органом ГО «ЕдКемп Україна». На запрошення організації до неї входять провідні наукові, державні, творчі та громадські діячі і діячки, які поділяють мету організації й готові сприяти у її реалізації:

Тетяна Гавриш — керуюча партнерка юридичної компанії ILF, почесна консулка Федеративної Республіки Німеччина в Україні,

Лілія Гриневич — експертка з освітніх політик, міністерка освіти і науки України (2016 — 2020),

Сергій Колебошин — народний депутат України, заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України,

Наталія Мосейчук — телеведуча каналу «1+1», кураторка проєкту «Право на освіту»,

Тарас Тополя — фронтмен гурту «Антитіла»‎, друг Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні,

Хадлі Ферґюсон — педагогиня, співзасновниця руху EdCamp, співголова Edcamp Community Advisory Committee,

Слава Фролова — телеведуча, засновниця фонду Slava Frolova-Group.

Під час останніх (не)конференцій EdCamp Ukraine були встановлені рекорди, які зафіксовані Національним Реєстром Рекордів, що є національним партнером Світових рекордів Гіннеса.

• 2018 рік. Найбільша кількість педагогів в одній локації. На Четвертій національній (не)конференції EdCamp Ukraine на площі Конституції в Харкові зібралися 600 освітян, щоб разом задекларувати: українське вчительство — за школу як простір, безпечний для дитини[66].
• 2019 рік. Найбільша кількість населених пунктів, які долучилися до флешмобу педагогів під час прямого включення. На П’ятій національній (не)конференції EdCamp Ukraine до флешмобу педагогів під час прямого включення підключилися 58 освітянських спільнот з усієї України[67].
• 2020 рік. Наймасовіша онлайн-конференція для освітян. Під час Антикризового національного онлайн-EdCamp’у було зафіксовано найбільшу кількість осіб, які взяли участь в освітній онлайн-події — 10 019 учасниць і учасників[18].

У 2018 році журнал «Фокус», включив Олександра Елькіна до категорії «Геніальні люди. Українці, які змінюють країну і світ»[68]. У 2019 році він увійшов до п’ятірки у номінації «Тато-освітянин» премії «Тато року 2019»[69].

Олена Масалітіна у 2018 році увійшла до п’ятірки найкращих у номінації «Освіта: середня» Національної незалежної премії «Жінка України», а у 2020 році була визнана в цій же номінації переможницею[70]. У 2020 році вона посіла 68-е місце в рейтингу «100 найупливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус»[71].