Єфимов Микола Юхимович

Микола Юхимович Єфи́мов (рос. Николай Ефимович Ефимов; нар. 5 травня 1799, Яковлєвка пом. 23 вересня 1851, Санкт-Петербург) — російський архітектор; академік з 1840 року, почесний вільний общник з 1842 року та професор з 1844 року Петербурзької академії мистецтв. Молодший брат архітектора Івана Єфимова.

Єфимов Микола Юхимович
рос. Ефимов Николай Ефимович
Народження 24 квітня (5 травня) 1799
Смерть 11 (23) вересня 1851 (52 роки)
Поховання
Країна
(підданство)
 Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1821)
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург
Нагороди
 Єфимов Микола Юхимович у Вікісховищі

Біографія

Народився 24 квітня [5 травня] 1799(17990505) року в селі Яковлевці Курської губернії Російської імперії. Впродовж 18061821 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв, де останні 6 років вивчав виключно архітектуру. По випуску отримав атестат 1-го ступеня і велику золоту медаль за проект Музеуму — «Храму зборів трьох знатних мистецтв» у стилі класицизму. Викладав в академії[1].

У 1826 році президентом Аакадемії мистецтв Олександром Оленіним був направлений до Києва для обміру фундаментів Десятинної церкви, де він зробив першу в Російській імперії спробу відтворення храму на підставі історичних та археологічних матеріалів в формах візантійської, або «стародавньої київської», архітектури: у вигляді однокупольною церкви з великими хорами. Імператор Микола I проект не затвердив, і церква згодом була побудована Василем Стасовим[1].

Протягом 18261827 років побував у Москві і Новгороді, де вивчав стародавньоруське церковне зодчество. У 1827 році Радою Академії мистецтв відправлений до Італії на три роки, але прожив там до 1840 року, займаючись вивченням, замальовкою і реставрацією стародавніх пам'ятників. Брав участь в проектуванні низки будинків і садиб. У 1830 році створив проект соборної православної церкви святого Миколи Чудотворця. З травня по жовтень 1835 року разом з меценатом Володимиром Давидовим і художником Карлом Брюлловим був у Греції і Малій Азії, скрізь робив малюнки з місць і будівель, зокрема виконав фасад, розріз і попередні обміри храму Святої Софії в Константинополі, поле і карту Афона з зображеннями монастирів[1].

У 1840 році повернувся до Росії. Працював головним помічником архітектора Василя Стасова. Помер 11 [23] вересня 1851 року в Санкт-Петербурзі. Похований в Санкт-Петербурзі, на кладовищі Новодівичого монастиря. Надгробний пам'ятник у вигляді мармурового саркофагу встановлений імператорським Санкт-Петербурзьким товариством архітекторів в 1897 році, до сторіччя Миколи Єфімова, за ініціативою архітектора Ієроніма Кітнера (архітектори Стефан Галензовський і Іван Жолтовський)[1].

Роботи

Прикрасив Санкт-Петербург низкою будівель, зокрема ним споруджені:

  • палацовий манеж;
  • два будинки міністерства державного майна, що на Великій Морський вулиці;
  • единовірницька церква святого Миколи, на Захар'євській вулиці (1845—1852);
  • будівля міської думи;
  • церква Михайла Архангела, в Коломиї (добудована вже після смерті художника);
  • Воскресенський жіночий монастир (закінчений після його смерті).

За його проектом відновлений Георгіївський зал в Зимовому палаці. Побудував, за проектом мюнхенського архітектора Леона фон Кленце, будинок Імператорського Ермітажу.

Спроектував низку православних храмів для Херсонської губернії (1842—1843), Новочеркаська (1844—1845), Ліфляндії (1845—1846) і два лютеранських храми.

У 1848 році переробив в російсько-візантійському стилі складений в 1841 році архітектором Йосипом Шарлеманем проект Сампсонієвської церкви на місці Полтавської битви (будівництво відбулося у 1851—1854 роках)[1].

будівля міської думи
Шуваловський палац
будинок міністра державного майна
будинок Міністерства державного майна
Воскресенський собор Новодівочого монастиря

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.