Адамович Сергій Тадейович
Сергі́й Таде́йович Адамо́вич (нар. 2 квітня 1922, Пролетарськ — пом. 12 січня 1998, Київ) — український і латиський художник; член Спілки художників України від 1950 року. Батько художника Романа Адамовича[1].
Адамович Сергій Тадейович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
2 квітня 1922 Лисичанськ, Бахмутський повіт, Донецька губернія, Українська СРР | |||
Смерть | 12 січня 1998 (75 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Шовкуненко Олексій Олексійович | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 2 квітня 1922 у місті Пролетарську, Донецької губернії, УСРР (нині Лисичанськ, Луганська область, Україна). Після закінчення семи класів у Пролетарській середній школі № 5 поступив у Ворошиловградське художнє училище. Будучи обдарованим юнаком, був запрошений як учень школи при Ленінградській академії мистецтв, потім став її студентом[2].
З початком німецько-радянської війни повернувся до Лисичанська, де працював на заводі «Пролетарій». Восени 1941 року пішов на фронт. Воював на Західному, Південно-Західному та Прибалтійському фронтах, де у часи привалів малював картини, які в 1944 стали основою його першої персональної виставки в Самарканді, під час перебування самого художника в шпиталі[2]. На війни отримав тяжку травму, став інвалідом[1].
У 1944—1950 роках навчався у Київському художньому інституті у Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Ранок на Донбасі». З 1953 року жив у Ризі. Член КПРС з 1963 року.
Мешкав у Києві. Помер у Києві 12 січня 1998 року. Похований у Києві[2].
Творчість
Працював у галузі книжкової та станкової графіки. Ілюстрував книги українських та російських класиків, зокрема:
- «Козаки» Льва Толстого (1950);
- «Борислав сміється» Івана Франка (1952, мокрий соус);
- «Пісня над водами» Ванди Василевської (1953);
- «Злочин і кара», «Білі ночі» Федора Достоєвського (1957, 1971, шовкографія);
- «Вибрані твори» Михайла Коцюбинського (1958);
- «Земля» Ольги Кобилянської (1960, ліногравюра 1971);
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя (1962);
- «Доля людини», «Вони воювали за Батьківщину» Михайла Шолохова (1968, літографія, 1975, туш, перо, акварель);
- «Кров людська — не водиця» Михайла Стельмаха (1971, шовкографія);
- «Поезії» Володимира Маяковського (1967);
- «Сто поезій» Шандора Петефі (1973).
Автор ілюстрацій до поем Тараса Шевченка «Сова», «І мертвим, і живим…» (1954) і «Наймичка» (1955) — всі тепер зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Також оформив ювілейне видання поеми Шевченка «Гайдамаки» латиською мовою (Рига, 1964).
- живописні твори
- «Донбас. Суботник на шахтному дворі» (1949);
- «Ранок у Донбасі» (1950; Луганський художній музей);
- «Взимку в шахті» (1950, у співавторстві з Віктором Ельбертом; Бердянський художній музей);
- «Юні шефи лісу» (1952, у співавторстві з Віктором Ельбертом);
- «Данило Галицький» (1953; Дніпровський художній музей);
- «Урожай кукурудзи» (1984);
- пейзажі
- «Морозний день» (1985);
- «Вечоріє. Карпати» (1986);
- «Гребля» (1990);
- «Хата в селі Вишкове» (1990);
- «Заводі» (1990);
- «Околиця села Харківці» (1993);
- графіка
- «Африка буде вільною» (1961, кольорова ліногравюра, серія);
- «На бойовому посту» (1963, ліногравюра);
- «Дорогами війни» (1964, монотипія);
- «Завжди разом» (1965, кольорова ліногравюра);
- «Новий Донбас» (1967—1984, ліногравюра, серія);
- «Прикордонники острову Сааремаа» (1971, кольорова цинкотипія);
- «Дорогами Великої Вітчизняної війни» (1984—1985, серія);
- «Гнізда лелек» (1987, серія);
- «Козацькі вежі» (1989—1991, серія).
Брав участь у більш ніж на п'ятдесяти міжнародних, всесоюзних, республіканських та його персональних виставках виставках з 1949 року. Твори експонувалися у Москві, Києві, Ризі, Варшаві, організовувалися пересувні виставки по містах України. 3 грудня 1976 відбулася виставка у Лисичанську. Частина цих картин була подарована міському краєзнавчому музею, з фондів якого неодноразово організовувалися для лисичан виставки його творчості.
Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському, Бердянському і Дніпровському художніх музеях, Латвійському національному художньому музеї, Третьяковській галереї, а також в США, Канаді та інших країнах.
Відзнаки
- Орден Червоної Зірки (29 червня 1945)[3];
- Медаль «За перемогу над Німеччиною»[3];
- Почесний громадянин Лисичанська з 1976 року[2];
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1985 року;
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР[2];
- Золота медаль ВДНГ[2].
Примітки
Література
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с., сторінка 27;
- Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 56 (рос.);
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 8.
;
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — сторінка 25;
- Владич Л. В. «Графіка Сергія Адамовича», 1977;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1978. Том 4. сторінка 597 (рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 14. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Блюміна І. М. Адамович Сергій Тадейович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — сторінка 177;
- Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 35. ISBN 978-966-02-8960-4.