Адміністративний устрій Чуднівського району

Адміністративно-територіально Чуднівський район до початку адміністративної реформи поділявся на 1 міську, 3 селищні і 25 сільських рад, які об'єднували 60 населених пунктів та були підпорядковані Чуднівській районній раді. Адміністративний центр — місто Чуднів[1].

* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище

Район було утворено 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи з 26 сільських рад Чуднівської та П'ятківської волостей Житомирського та Полонського повітів Волинської губернії.

21 червня 1924 року до складу району було передано Волосівську, Карповецьку, Колківську, Красновульської, Красносільську та Стовпівську сільські ради Любарського району.

Внаслідок віднесення району до Бердичівської округи в 1925 році, 13 сільських рад було передано до складу Миропільського району. До складу району було включено Пилипівську, П'ятківську та Соснівську сільські ради Троянівського району, Бейзимівську, Великокоровинецьку та Рачківську сільські ради Янушпільського району, Романківську та Шуляйківську сільські ради Миропільського району.

2 січня 1926 року в складі району утворено Городищенську, Пилипівську російську, Подолянецьку, Рижівську та Хижинецьку, 4 вересня 1928 року — Дацьківську, Кихтянську, Турчинівську, Михайленківську сільські ради та П'ятківську селищну раду.

13 лютого 1935 року Рацівську, Романівську та Шуляйківську сільські ради було передано до складу Дзержинського району, з котрого було передано до складу Чуднівського району Грем'яцьку сільську раду. 17 лютого 1935 року Соснівську сільську раду було передано до складу Троянівського району.

В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Чуднів Генеральної округи Житомир. Були утворені Баришівська, Довбишанська, Дреницька, Красногурська, Лутаївська, Манівська, Мясківська, Новосільська, Сідачівська, Цицелівська та Шевченківська сільські управи.

11 серпня 1954 року були ліквідовані Городищенська, Грем'яцька, Дацьківська, Княжинська, Корочинська, Михайленківська, Пилипівська Друга (російська), Подолянецька, Рижівська, Старочуднівська, Хижинецька та Цицелівська сільські ради.

5 березня 1959 року об'єднано Дідковецьку та Дубищенську сільські ради. 20 березня 1959 року Буряківську, Лемешівську, Лісово-Слобідську та Райгородоцьку сільські ради передано до складу Бердичівського району.

8 червня 1960 року були розформовані Стовпівська та Малокоровинецька сільські ради.

30 грудня 1962 року район було ліквідовано, територію передано до складу Бердичівського району.

Район було відновлено 8 грудня 1966 року з Великокоровинецькою, Іванопільською, Чуднівською селищними та Бабушківською, Вільшанською, Галіївською, Дриглівською, Дубищенською, Жеребківською, Карповецькою, Кілківською, Маловолицькою, П'ятківською, Рачківською, Трощанською, Турчинівською, Тютюнниківською сільськими радами Бердичівського району, Бурковецькою, Краснопільською, Красносільською, Молочківською, Носівською та Стетковецькою сільськими радами Любарського району у складі.

4 серпня 1986 року в складі району утворено Вакуленчуківську селищну раду, 21 червня 1991 року відновлено Галіївську, 26 червня 1992 року — Безпечнянську та Стовпівську сільські ради[2].

6 вересня 2012 року смт Чуднів було віднесене до категорії міст районного підпорядкування, відповідно Чуднівську селищну раду було реорганізовано в міську[3].

До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили міська, 3 селищні та 25 сільських рад.

22 серпня 2016 року в складі району утворилась Краснопільська сільська територіальна громада, до складу котрої увійшли Безпечнянська, Краснопільська, Молочківська, Носівська та Стетковецька сільські ради Чуднівського району[4].

11 липня 2018 року в складі району утворилась Чуднівська міська територіальна громада, до складу котрої увійшли та 15 січня 2019 року припинили існування Чуднівська міська та Бабушківська, Будичанська, Дриглівська, Дубищенська, Красногірська, Красносільська, Стовпівська, Турчинівська, Тютюнниківська сільські ради Чуднівського району[5].

27 липня 2018 року в складі району було утворено Вільшанську сільську територіальну громаду, до складу котрої увійшли Бейзимівська, Вільшанська, Галіївська, Карповецька та Трощанська сільські ради Чуднівського району[6].

24 грудня 2019 року в складі району було утворено Великокоровинецьку селищну територіальну громаду, до складу котрої увійшли Великокоровинецька селищна та П'ятківська і Рачківська сільські ради Чуднівського району[7].

На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року[8], до його складу входили міська, селищна та 2 сільські об'єднані територіальні громади, 2 селищні та 4 сільські ради.