Алмазна
Алма́зна (до 1878 року — Ізю́м) — місто в Україні, підпорядковане Стахановській міській раді Луганської області.
Алмазна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Луганська область | ||||||||
Район | Стахановська міська рада | ||||||||
Рада | Алмазнянська міська рада | ||||||||
Засноване | 1870 | ||||||||
Статус міста | з 1977 року | ||||||||
Населення | ▼4242 (01.01.2017)[1] | ||||||||
- повне | ▼4242 (01.01.2017)[2] | ||||||||
Агломерація | Алчевсько-Кадіївська | ||||||||
Площа | 1,33 км² | ||||||||
Густота населення | 3189 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 94095—94097 | ||||||||
Телефонний код | +380-6444 | ||||||||
Координати | 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. | ||||||||
Водойма | р. Ломуватка | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Стаханів | ||||||||
До станції | 2 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 91 км | ||||||||
- автошляхами | 65 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 823 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 94095, Луганська обл., Стахановська міськрада, м. Алмазна, вул. Ілліча, 1А | ||||||||
Міський голова | Шумілін Віктор Михайлович | ||||||||
|
Залізнична станція Стаханів (раніше — Алмазна). З Кадіївкою було сполучене трамвайною лінією. Виникло довкола доменного заводу (нині — демонтований).
Географія
Відстань автошляхами до Луганська — 65 км,[3] фізична відстань до Києва — ~597,9 км.[4] На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км на захід від міста протікає річка Ломуватка.
Сусідні населені пункти:[4]
Історія
За часів кріпосного права (до 1861 року) поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не обробленою землею і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівкою.
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.
1870 року населений пункт відомий як село Ізюм.
У грудні 1878 року побудована і відкрита для руху дільниця залізниці Дебальцеве — Попасна. 1895 року залізнична станція перейменована на станцію Алмазна.
15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.
1905 року побудована нова будівля залізничного вокзалу, яка існує і понині. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.
1905 року Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.
У 1910-х роках Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцеве — Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1,6 млн тон вугілля — більше будь-якої станції на Донбасі.
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв на рік 43 800 тонн чавуну.
Наприкінці 1930-х років тривало будівництво трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна.
1959 року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — Стахановський завод феросплавів).
31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка включила піч № 1, а 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.
Статус міста — з 1977 року.
1993 року трамвайна лінія демонтована, замість неї відкрита тролейбусна система, яка з 2012 року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.
Промисловість і транспорт
Промислові підприємства
- ВАТ «Стахановський (Алмазнянський — 1962 р.) завод феросплавів»
- «Стахановський цегельний завод»
- Шлакоблочний завод.
- ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001 рр.)
- «Стахановський цегельний завод» — реконструйований у 2008 році, колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал
- ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки. АТП № 4. Стадіон «Атлант».
Залізничні станції: Стаханів (вона ж: Ізюм, Алмазна, Кадіївка), Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо ПТО на ст. Стаханов.
Міський транспорт
Автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108; з 1939 по 1993 роки існувало трамвайне сполучення, з 1993 по 2008 роки — тролейбусне сполучення з Кадіївкою.
Населення
Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа.[5]
1923 | 1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1766 | 2977 | 8899 | 10685 | 9747 | 7487 | 7,1 тис. | 5061 | 4620 | 4384 | 4363 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 38,67 % |
російська | 60,98 % |
білоруська | 0,04 % |
вірменська | 0,04 % |
грецька | 0,04 % |
молдовська | 0,04 % |
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Луганської області України.
Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович . До міської ради входить 20 депутатів.[7]
Відомі люди
Народився
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Облікова картка м. Алмазна на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 29.07.2014.
- місто Алмазна — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- Динаміка чисельності населення міст України
- Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) — 044 Стахановська міськрада. Процитовано 30 липня 2014.
- Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.