Алмазна

Алма́зна (до 1878 року Ізю́м) місто в Україні, підпорядковане Стахановській міській раді Луганської області.

Алмазна
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Луганська область
Район Стахановська міська рада
Рада Алмазнянська міська рада
Засноване 1870
Статус міста з 1977 року
Населення 4242 (01.01.2017)[1]
 - повне 4242 (01.01.2017)[2]
Агломерація Алчевсько-Кадіївська
Площа 1,33 км²
Густота населення 3189 осіб/км²
Поштові індекси 94095—94097
Телефонний код +380-6444
Координати 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д.
Водойма р. Ломуватка
Відстань
Найближча залізнична станція Стаханів
До станції 2 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 91 км
 - автошляхами 65 км
До Києва
 - залізницею 823 км
Міська влада
Адреса 94095, Луганська обл., Стахановська міськрада, м. Алмазна, вул. Ілліча, 
Міський голова Шумілін Віктор Михайлович

 Алмазна у Вікісховищі

Карта
Алмазна
Алмазна

Залізнична станція Стаханів (раніше — Алмазна). З Кадіївкою було сполучене трамвайною лінією. Виникло довкола доменного заводу (нині — демонтований).

Географія

Відстань автошляхами до Луганська — 65 км,[3] фізична відстань до Києва — ~597,9 км.[4] На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км на захід від міста протікає річка Ломуватка.

Сусідні населені пункти:[4]

Історія

За часів кріпосного права (до 1861 року) поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не обробленою землею і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівкою.

Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.

1870 року населений пункт відомий як село Ізюм.

У грудні 1878 року побудована і відкрита для руху дільниця залізниці Дебальцеве Попасна. 1895 року залізнична станція перейменована на станцію Алмазна.

15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.

1905 року побудована нова будівля залізничного вокзалу, яка існує і понині. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.

1905 року Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.

У 1910-х роках Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцеве Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1,6 млн тон вугілля — більше будь-якої станції на Донбасі.

Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв на рік 43 800 тонн чавуну.

Наприкінці 1930-х років тривало будівництво трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна.

1959 року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині Стахановський завод феросплавів).

31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка включила піч № 1, а 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.

Статус міста — з 1977 року.

1993 року трамвайна лінія демонтована, замість неї відкрита тролейбусна система, яка з 2012 року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.

Промисловість і транспорт

Промислові підприємства

  • ВАТ «Стахановський (Алмазнянський — 1962 р.) завод феросплавів»
  • «Стахановський цегельний завод»
  • Шлакоблочний завод.
  • ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001 рр.)
  • «Стахановський цегельний завод» — реконструйований у 2008 році, колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал
  • ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки. АТП № 4. Стадіон «Атлант».

Залізничні станції: Стаханів (вона ж: Ізюм, Алмазна, Кадіївка), Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо ПТО на ст. Стаханов.

Міський транспорт

Автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108; з 1939 по 1993 роки існувало трамвайне сполучення, з 1993 по 2008 роки тролейбусне сполучення з Кадіївкою.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа.[5]

Динаміка населення[5]
19231926193919591979198919922001200620112012
1766 2977 8899 10685 9747 7487 7,1 тис. 5061 4620 4384 4363

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 38,67 %
російська 60,98 %
білоруська 0,04 %
вірменська 0,04 %
грецька 0,04 %
молдовська 0,04 %

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Луганської області України.

Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович . До міської ради входить 20 депутатів.[7]

Відомі люди

Народився

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Облікова картка м. Алмазна на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 29.07.2014.
  4. місто Алмазна — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  5. Динаміка чисельності населення міст України
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) — 044 Стахановська міськрада. Процитовано 30 липня 2014.
  7. Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]

Література

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.