БТР-Д
Бронетранспорте́р деса́нтний БТР-Д — основний базовий бронетранспортер повітрянодесантних та аеромобільних військ. Гусеничний, плавучий, авіатранспортабельний, десантується парашутним, парашутно-реактивним та посадковими способами.
 Бронетранспортер БТР-РД «Робот» | |
| БТР-Д | |
|---|---|
| Загальні дані | |
| класифікація | бронетранспортер |
| країна-виробник |  СРСР |
| роки виробництва | 1974—т.ч. |
| роки експлуатації | з 1974 |
| війни | Війна в Афганістані Конфлікти на пострадянському просторі Перша російсько-чеченська війна Друга російсько-чеченська війна Російсько-грузинська війна (2008) Російське військове вторгнення в Україну |
| роки служби | з 1974 по т.ч. |
| кількість виробів, од. | |
| Основні параметри | |
| екіпаж | 3 чол. |
| десант | 10 чол. |
| довжина, мм | 5883 |
| ширина, мм | 2630 |
| висота, мм | від 1670 |
| кліренс, мм | 450—100 |
| вага, т | 8,0 т ±2,5 % |
| вантажопідйомність, кг | 1400 |
| Броня та озброєння | |
| броня | протикульова (23 мм) |
| основне озброєння | 2 × 7,62-мм курсових ПКТ |
| боєкомплект | 2000 × 7,62-мм |
| Мобільність | |
| двигун | V-подібний дизель 5Д20-240 240 к.с. ±5 % |
| пальне | ДП |
| підвіска | |
| швидкість, км/год | 61 |
| швидкість на плаву, км/год | 9-10 — вперед, до 1,5 — назад |
| питома потужність | 31 к.с./т |
| запас ходу | 500 км |
Призначений: для перевезення особового складу й поранених повітрянодесантних та аеромобільних військ на полі бою, а також для транспортування озброєння, боєприпасів, паливо-мастильних матеріалів та інших військових вантажів.
БТР-Д, а також зразки створені на його базі, десантуються з літаків військово-транспортної авіації (ВТА) типу Ан-12, Ан-22, Ан-70, Ан-124, Іл-76.
Історія створення та розвитку
У 1974 році на озброєння повітрянодесантних військ був прийнятий («об'єкт 925») гусеничний бронетранспортер десантний БТР-Д, створений з використанням вузлів й агрегатів БМД-1. Поява БТР-Д була не випадковою. Суворі вимоги щодо обмеження маси вимусили обмежити габарити й, відповідно, місткість БМД-1. В неї розміщувалися тільки сім осіб: два члена екіпажу й п'ять десантників (для порівняння: в БМП-1 — 11). Через це й виникла думка щодо розробки на базі БМД-1 бронетранспортера, слабше озброєного, але який повинен мати більшу місткість. Він відрізнявся від БМД-1 подовженим майже на 483 мм корпусом. Була збільшена довжина опорної поверхні гусениць, на кожному борту встановлено по 6 опорних та 5 підтримувальних котків.
Постійний екіпаж БТР-Д складається з трьох осіб: механіка-водія й двох кулеметників, у десантному відділенні розташовуються десять десантників. За рухомістю та захищеністю БТР-Д подібний до БМД-1.
Озброєння БТР-Д складається з двох курсових 7,62-мм кулеметів ПКТ та чотирьох димових гранатометів 902В «Туча», які змонтовані попарно на задній стінці десантного відділення. З другої половини 1980-х років частина машин оснащувалася 30-мм автоматичним гранатометом АГС-17 «Пламя» («Полум'я»), який встановлювався на кронштейні в правій частині даху корпусу. Попри збільшення розмірів, шляхом відмови від башти з озброєнням бойова маса БТР-Д, у порівнянні з БМД-1, зросла лише на 800 кг.
Модифікації та машини на базі БТР-Д
- Бронетранспортер десантний БТР-РД «Робот» (самохідний ПТРК)
- У 1979 році на базі БТР-Д був розроблений бронетранспортер БТР-РД «Робот», обладнаний ПУ 9П135М протитанкового комплексу для ПТКР 9М113 «Конкурс» або 9П135М-1 для ПТКР 9М111 «Фагот». Він надійшов на озброєння протитанкових підрозділів повітрянодесантних військ.
- Бронетранспортер десантний БТР-ЗД «Скрежет» (укр. Скрегіт) (зенітний варіант БТР)
- Пізніше (розробка 1984 року) на базі БТР-Д був створений бронетранспортер БТР-ЗД «Скрежет» («Скрегіт») для перевезення обслуги зенітно-ракетних комплексів (шість ПЗРК «Стріла-3»). Ця машина використовується також як базове шасі для встановлення на даху корпусу 23-мм спареної автоматичної зенітної гармати ЗУ-23-2 на польовому лафеті.
- Самохідна артилерійська гармата 2С9 «Нона»
З 1980 року для артилерійських підрозділів та частин повітрянодесантних військ розпочався серійний випуск самохідної артилерійської гармати 2С9 «Нона-С» (Об'єкт-925С), базою для якого також послужив бронетранспортер БТР-Д. В середній частині корпусу розташовується башта кругового обертання з встановленою в ній унікальною 120-мм нарізною гарматою-мінометом 2А51, що заряджається з казенної частини.
Дальність стрільби такого комплексу становить майже 9 км. У вертикальній площині ствол гармати наводиться в діапазоні від −4° до +80°. Боєкомплект, що возиться, складається з 60 уламково-фугасних, кумулятивних, запалювальних, димових та освітлювальних пострілів.
Екіпаж машини складається з чотирьох осіб: командира, навідника, зарядника та механіка-водія.
- Машина управління вогнем артилерії «Реостат» (1В116/1В118/1В119)
- Водночас з артилерійською системою 2С9 «Нона-С» у війська на озброєння пішла машина управління вогнем артилерії 1В119 «Реостат». Вона обладнувалася РЛС розвідки наземних цілей з дальністю виявлення до 14 км, лазерним далекоміром (дальність до 8 км), денними та нічними приладами спостереження, топоприв'язником, бортовою ЕОМ, двома радіостанціями Р-123 та одною Р-107. Екіпаж розташовується в рубці, прилади встановлені в обертовій башті. Озброєння містить: курсовий ПКТ, ПЗРК, три РПГ типу РПГ-18 «Муха».
- Командно-штабна машина КШМ-Д або БМД-1КШ «Сорока»
- БМД-1КШ «Сорока» — командно-штабна машина бригадно-полкової ланки з двома радіостанціями Р-123, двома радіостанціями Р-111, розвідувальною радіостанцією Р-130 і шифруючою апаратурою зв'язку.
- Командно-штабна машина БМД-1P «Синиця»
- БМД-1P «Синиця» — командно-штабна машина дивізійної ланки з радіостанцією Р-161А2М.
- Броньована ремонтно-евакуаційна машина БРЕМ-Д
- Броньована ремонтно-евакуаційна машина БРЕМ-Д (Об'єкт-932) була розроблена спеціально для ремонтних підрозділів повітрянодесантних військ на базі бронетранспортера десантного БТР-Д та обладнана краном-стрілою, тяговою лебідкою, сошником-лопатою та зварним апаратом. Прийнята на озброєння з 1989 року, проте надійшла у війська у незначній кількості.
На базі бронетранспортеру десантного БТР-Д випускались також:
- станція супутникового зв'язку Р-440 ОДБ «Фобос»;
- «об'єкт 925А» — машина для встановлення спеціальної апаратури;
- санітарний бронетранспортер;
- станція пуску і управління дистанційно-керованими літальними апаратами типу «Пчела» та «Шмель»;
- комплекс повітряного спостереження місцевості «Малахіт»; а також
- 925Г — гусеничний транспортер на базі БТР-Д для народного господарства.
Оператори
Станом на 2008 рік:[1]
Азербайджан — 11 од.
Білорусь — 22 од.
Молдова — 9 од.
Росія — 700 од.
Україна — 44 од.
Узбекистан — 50 од.