Безсмертний Володимир Адріанович

Володи́мир Андріа́нович Безсме́ртний (21 грудня 1861 (2 січня 1862), Київ, Російська імперія — 6 серпня 1940(1940-08-06), Київ, Українська РСР, СРСР)[1][2] — український архітектор, художник, цивільний інженер, педагог, член спілки архітекторів СРСР (з 1935 року), головний архітектор Києва в 1922–1931 роках, автор праць з питань містобудування.

Володимир Адріанович Безсмертний
Народження 21 грудня 1861 (2 січня 1862)
Смерть 6 серпня 1940(1940-08-06) (78 років)
Поховання
Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник : 
Країна Російська імперія, СРСР
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Автограф
 Безсмертний Володимир Адріанович у Вікісховищі

Біографія

Народився 21 грудня 1861 (2 січня 1862)(18620102) року в Києві в родині чиновника. Його батько — Адріан Васильович, служив у канцелярії київського губернатора, в Казенній палаті та акцизному відомстві, а дід — Василь Безсмертний, відомий як майстер золотих та срібних справ, був головою ремісничих цехів міської управи.

Середню освіту отримав у Віленському реальному училищі, яке закінчив у 1880 році. Цього ж року поступив до Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів. Закінчив навчання у 1885 році по 1-му розряду і рік відбував військову повинність.

У 1886 році Володиимр Безсмертний був відряджений в Україну, де був призначений на посаду молодшого інженера при Волинському губернському будівельному відділі. Пройшов послідовно всі нижчі технічні посади, у 1890 році був помічником і заступником завідувача відділом, а у 1893–1919 роках вже обіймав посаду завідувача Київським губернським будівельними відділом. 12 років був головою київського відділення Товариства цивільних інженерів від виникнення і до закриття. Був одним із засновників Київської школи десятників з дорожньої й будівельної справи, входив до піклувальної ради.

В 1919–1921 роках викладав у Одеському будівельному технікумі, в 1922 році в Київському політехнічному інституті, очолював секцію Київського губкомунвідділу, в 1925 році був технічним інспектором та київським міським інженером в 1926 році. В 1922–1931 роках виконував обов'язки головного архітектора Києва.

Був членом громадського активу художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).

В Києві жив у будинку № 40/1 по вулиці Січових Стрільців, квартира 3, на другому поверсі та понад 40 років — у будинку № 28 на вулиці Ярославів Вал.

Могила Володимира Безсмертного

Помер 6 серпня 1940 року. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 13-1, ряд 1, місце 8). Надгробок — стела з лабрадориту.

Архітектурна діяльність

За період служби на Волині Володимиром Безсмертним були зведені різні споруди: мости через річки Горинь і Стир, храм у селі Ємільчиному, сільські лікарні, школи, будівля Житомирського окружного суду (1893), відремонтована Житомирська чоловіча гімназія тощо.

Авторські роботи в Київській губернії

Авторські роботи в Києві
Проєкт прибуткового будинку на Сагайдачного, 10/5 (1899)
«Будинок з котами»
«Будинок з ірисами»

Крім того, як консультант та член будівельної комісії, брав участь в будівництвах:

Примітки
  1. Метрична книга Десятинної Різдво-Богородицької церкви міста Києва за 1850—1863 роки // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 2609, арк. 160зв–161, запис 10.
  2. Дата народження, зазначена на надгробку — помилкова.

Джерела
  • Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — К. : З-Медіа, 2008. — С. 12–15. — ISBN 966-96254-2-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.