Берестейське відділення Білоруської залізниці
Транспортне республіканське унітарне підприємство «Берестейське відділення Білоруської залізниці» (біл. Транспартнае рэспубліканскае унітарнае прадпрыемства «Брэсцкае аддзяленне Беларускай чыгункi») — одне з шести відділень Білоруської залізниці. Управління Берестейського відділення розташоване у місті Берестя Берестейської області[2], на стику залізниць з різною шириною колій і є сполучною ланкою між Східною та Західною Європою.
| |
Статус | діюча |
---|---|
Повна назва | Транспортне республіканське унітарне підприємство «Берестейське відділення Білоруської залізниці» |
Штаб-квартира |
224004, Берестя, Привокзальна площа, 1 |
Роки функціонування | 2 грудня 1939 (82 роки) |
Країна |
Білорусь Берестейська область |
Телеграфний код | Бел |
Залізничний код приписки (Чисельний код) | 013[1] |
Ширина колії | 1520 мм, 1435 мм |
Кількість станцій | 33 |
Материнська компанія | Білоруська залізниця |
Сайт | www.brest.rw.by |
Історія
1869 року прокладена залізниця у межах сучасної Берестейській області, за рахунок казни було побудовано невелику дільницю від приватної залізниці Варшава — Тереспіль до Кобринського форштадту Берестейсько-Литовської фортеці. Залізниця була відкрита 1 листопада 1869 року і передана в експлуатацію залізниці Варшава — Тереспіль 16 (28) листопада 1869 року.
1871 року місто Берестя стало головним залізничним вузлом, що утворене шляхом об'єднання двох станцій, що належали різним залізницям. Через 10 років у Бересті різні державні та приватні залізниці вже мали 5 станцій, що працювали у шести напрямках: Варшава, Граєво, Холм, Ковель, Москва, Брянськ. На початку XX століття Берестейський залізничний вузол перетинали Московсько-Берестейська, Привісленська, Південно-Західна та Поліські залізниці. Було створено 7 станцій, 5 локомотивних депо, 2 вагонних депо, 2 дистанції колії, дистанцію сигналізації та зв'язку. У першому десятилітті XX століття розпочався процес механізації управління стрілками та сигналами.
Впродовж 1919 по 1939 років Берестя було частиною Вільнюської дирекції, в результаті чого залізничний вузол не розвивався. Крім того, частина двоколійних дільниць була перетворена на одноколійні (Берестя — Лунинець та Берестя — Черемха), а чотириколійна дільниця Берестя — Жабинка стала двоколійною.
2 грудня 1939 року, за розпорядженням наркома зв'язку № 229/С, створено Берестейське (Берестейсько-Литовське) відділення, яке очолював Елін Лев Давидович (з 1939 по 1941 роки).
Сучасний стан
Берестейське відділення розташоване в межах таких станцій (включно): Лісна, Ловча, Хотислав, Володава, Високо-Литовськ і включає 33 станції, з яких Берестя-Східний та Берестя-Північний позакласні, та 44 пасажирських зупинних пунктів.
Відділення межує з Барановицьким відділенням Білоруської залізниці, Львівською (Укрзалізниця) та Польськими державними залізницями і обслуговує 6 напрямків: на Барановичі, Лунинець, Володаву, Тереспіль, Черемху (Польща), Ковель (Україна).
Станції Берестейського відділення
Основні станції Берестейського відділення | |||
---|---|---|---|
Станція | Фото | Рік заснування | Напрямок |
Берестя-Центральний | 1886 | Білосток, Варшава, Барановичі, Лунинець, Ковель, Холм | |
Володава | 1887 | Холм, Люблін-Головний | |
Дрогичин | 1882 | Жабинка, Лунинець, Калинковичі, Гомель | |
Жабинка | 1871 | Барановичі, Лунинець, Пінськ | |
Закрутин | 1873 | Хотислав, Заболоття, Ковель | |
Малорита | 1873 | Хотислав, Заболоття, Ковель | |
Пінськ | 1882 | Жабинка, Лунинець, Калинковичі, Гомель | |
Хотислав | 1908 | Заболоття, Ковель | |
Янів-Поліський | 1894 | Жабинка, Лунинець, Калинковичі, Гомель |
Структурні підрозділи
- Станція Берестя-Центральний[3]
- Станція Берестя-Північний[4]
- Станція Берестя-Східний
- Локомотивне депо «Берестя» (ТЧ-7)[5][6]
- Берестейське вагонне депо (ВЧД-6)
- Берестейська дістанція електропостачання
- Берестейська автобаза
- Берестейська дистанція сигналізації та зв'язку
- Берестейська дистанція колій
- Берестейська дистанція лісозахисних насаджень
- Берестявантажтранслогистик
- Берестейська дистанція цивільних споруд
- Берестейська транспортна база
- Берестейський інформаційно-обчислювальний центр експортно-імпортних перевезень
- Жабинська дистанція колій
- Відділ логістики
- Центр поселення філій
- Туристичний центр «Дортур»
- Сільськогосподарське республіканське дочірнє унітарне підприємство «Радежське»
Соціальна сфера
- Культурно-спортивний центр
- Житловий фонд РУП «Брестське відділення Білоруської залізниці»
- Оздоровчий центр РУП «Брестське відділення Білоруської залізниці»
Начальники відділення
Роки | Прізвище, ім'я, по-батькові |
---|---|
1939—1941 | Елін Лев Давидович |
1944—1946 | Гринько Самуїл Олексійович |
1946—1957 | Коростильов Дмитро Павлович |
1957—1971 | Яковлев Тимофій Васильович |
1971—1981 | Шеніков Леонід Миколайович |
1981—1984 | Шафроненко Микола Миколайович |
1984—1995 | Грибовський Михайло Тимофійович |
1995—2002 | Жарела Володимир Ілліч |
2002—2007 | Ринг Володимир Йосипович |
2007—2020 | Шматов Олександр Михайлович[7] |
2020— понині | Сопот Микола Павлович[8] |
Див. також
Примітки
- Коди ЄСР залізниць держав СНД та Балтії
- Транспортне республіканське унітарне підприємство «Берестейське відділення Білоруської залізниці» (рос.)
- Вокзал станції Берестя-Центральний (рос.)
- Станція Берестя-Північний (рос.)
- Локотивне депо «Берестя» (ТЧ-16)
- Рухомий склад ТЧ-7 «Берестя»
- Про обрання нового голови райпрофсожа Берестейського відділення Олександра Шматова (рос.)
- Призначення Миколи Сопота на посаду начальника Берестейського відділення Білоруської залізниці (рос.)
Література
- История Белорусской железной дороги из XIX века в век XXI / В.В. Яновская и др. — Минск: «Мастацкая літаратура», 2012. — 955с. ISBN 978-985-02-1375-4
- Железная дорога Беларуси: История и современность. В. Г. Рахманько, А. В. Бессольнов, В. А. Шоба и др. Под общей редакцией В. Г. Рахманько. — Мн.: ОДО «Триолета», 2001. — 488 с. ISBN 985-6533-02-3
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія—Мугаджары / Рэдкал.: Г.П.Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2000. — 544 с.: іл. ISBN 985-11-0169-9 (т. 10) ISBN 985-11-0035-8