Мінське відділення Білоруської залізниці

Відділення залізниці розташовується в межах 3 областей Республіки Білорусь: Мінської, Вітебської та Гродненської, які за своїм географічним положенням межують з Росією та Литвою. Має два стикових прикордонних пунктів пропуску з суміжними залізницями: Московська залізниця  — Осинівка (Красне), Литовська залізниця — Гудогай (Кяна).

У зоні обслуговування Мінського відділення Білоруської залізниці розташовані такі великі підприємства, як ВАТ «МАЗ»  — керуюча компанія холдингу «Белавтомаз», РУП «Мінський тракторний завод», ЗАТ «Атлант», ВАТ «Керамін», ВАТ «БелАЗ» — керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг», ВАТ «Амкодор», ВАТ «Завод будівельних матеріалів» тощо.

Мінське відділення виконує приблизно третину всіх вантажних перевезень Білоруської залізниці. Більше половини з них транзитні: нафта, чорні метали, лісоматеріали, добрива, вугілля, будівельні матеріали тощо

Межує з Барановицьким, Вітебським, Могильовським відділеннями Білоруської залізниці, Смоленським відділенням Московської залізниці та Литовською залізницею.

Основні напрямки діяльності: перевезення вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом загального користування.

Щодоби зі станцій та зупинних пунктів Мінського відділення відправляється понад 112 тисяч осіб. Саме тут здійснюється понад 40 % усіх пасажирських перевезень Білоруської залізниці.

Вперше в Мінську гудок паровоза пролунав в листопаді 1871 року, коли була відкрита ділянка залізниці напрямку Смоленськ — Мінськ —Берестя. Всього лише за півтора року були прокладені 650 км залізничних колій. В цей же час в межах Мінського відділення з'явилися і перші 13 лінійних станцій. Всі вони діють і досі, деякі тільки змінили назви. Сама ж станція Мінськ перебувала за межами міста і для свого часу була добре обладнана, до складу якої входили пасажирська будівля, житлові будинки, майстерні, стрілочні будки, паровозне депо на 12 паровозів і багато іншого. Мала станція і дві платформи — пасажирську та міжколійну.

Вже через 2 роки, у січні 1873 року було відкрито регулярний рух на ділянці Мінськ — Вільно, і нинішня станція Мінськ-Пасажирський стала першим залізничним вузлом. В Мінську, саме там, де нині розташований сучасний залізничний вокзал, з'явився перший його попередник — тоді всього лише пасажирська будівля. Мінський залізничний вузол був утворений 1873 року. З введенням в експлуатацію Лібаво-Роменської залізниці, були побудовані і основні споруди Віленського вокзалу. На площі, яка прилегла до перону, були зведені дерев'яні павільйони. В одному з павільйонів був побудований вокзал, в інших — управління станції, поліклініка, ремісниче училище та інші об'єкти, що пов'язані з будівництвом станції.

Відразу після закінчення Другої світової війни, у 1946 році було утворено Мінське відділення Білоруської залізниці.

1951 року, після реформування Західної залізниці, Оршанське відділення увійшло до складу Калінінської залізниці. Його кордони були розширені до Медведки (на станції Вітебськ) і Унечі. Ділянка Ліда — Молодечно залишилася в складі Барановицького відділення Брест-Литовської залізниці, а з 1953 року ділянка увійшла до складу Білоруської залізниці. Наприкінці 1955 року до Мінського відділення були приєднані ділянки Молодечно — Гудогай та Мінськ-Південний — Верейці — Гродзянка. Оршанське відділення з 1957 року було передано Білоруській залізниці, його північна межа проходила по станції Можєївка.

9 липня 1955 року відкрита Мінська дитяча залізниця.

10 березня 1961 року до складу Мінського відділення були включені ділянки і підприємства Оршанської дирекції залізничних перевезень. Так було створено єдине Мінське відділення. З його складу були виключені станція Верейці і ділянку Верейці — Гродзянка.

Впродовж 1959—1979 років вантажний та пасажирський рух було переведено на тепловозну тягу, впроваджений потоковий метод ремонту вантажних вагонів у вагонних депо, здійснений суцільний переклад проміжних станцій на електричну централізацію стрілок, сигналів і ділянок — на числове кодове автоматичне блокування, переведено приміський рух в Мінському вузлі на електричну тягу, приведення корисних довжин проміжних станцій до норми. Здійснено реконструкцію станцій Мінськ-Сортувальний, Орша-Центральна, Орша-Західна і запроваджена на цих станціях маршрутно-релейна електрична централізація стрілок і сигналів, бурхливими темпами розвивалося вантажне господарство.

У 1979—1983 роках почалося впровадження ЕОМ для планування експлуатаційної роботи, приділялася велика увага вдосконаленню організації роботи всіх галузей дирекції залізничних перевезень. Здійснено переведення руху пасажирських і вантажних потягів на електричну тягу, електрифікований рух на ділянках Борисов — Орша, Орша — Красне і на Оршанськом залізничному вузлі. Тривало інтенсивне впровадження електронно-обчислювальної техніки, були модернізовані пристрої зв'язку, підвищилися допустимі швидкості руху потягів.

30 грудня 2000 року введена в експлуатацію перша черга нового вокзалу станції Мінськ-Пасажирський.

2 липня 2001 року, напередодні Дня Незалежності Білорусі, в лівому крилі вокзалу відкрилися нові квиткові каси далекого сполучення. 2003 року будівництво вокзалу було завершено і він почав функціонувати на повну виробничу потужність.

Історія розвитку колійного господарства представлена ​​в кімнаті бойової і трудової слави Мінської дистанції колії. Особливо цінним є те, що тут відображені багато сторін суміжних галузей транспорту. Про героїчні та трудові звершення найгероїчнішого підприємства — локомотивного депо Орша розповідають експонати музею, який розташований в одній будівлі з цехом ремонту дизель-потягів.

У будівлі колишнього клубу залізничників в Мінську розташований Музей локомотивного депо «Мінськ». На стендах і експонатах наочно простежується внесок залізничників в розвиток дирекції залізничних перевезень і локомотивної галузі, відображені їх трудові і бойові подвиги.

Кімната бойової і трудової слави Мінського вагонного депо яскраво показує історію розвитку і роль вагонного господарства в єдиному перевізному процесі, розповідає про кращих людей галузі.

Музей Оршанської дистанції колії представлений справами колектива, його керівників, передових працівників на різних історичних етапах. У музеї дирекції залізничних перевезень, який був відкритий 1998 року, відображені всі етапи розвитку відділення, історія підприємств, роль колективів і передовиків виробництва.

З 2000 року — Транспортне республіканське унітарне підприємство «Мінське відділення Білоруської залізниці».

Нині на території Мінського відділення розташовані 69 станцій, з яких 62 станції здійснють перевезення пасажирів, 126 зупинних пунктів, тоді як станції Орша та Молодечно у 1993 році отримали статус міждержавних трансферних станцій. На станції Гудогай Мінське відділення межує з Литовською залізницею.

Основними залізничними вузлами на відділенні є: Мінськ-Пасажирський, Мінськ-Сортувальний, Молодечно, Орша-Центральна.

До складу відділення входить 29 відокремлених структурних підрозділів (філій), 72 станції, 4 вокзала, 126 зупинних пунктів, 2790,7 км розгорнутої довжини колій, понад 16 тисяч працівників[2].

Основні станції Мінського відділення Білоруської залізниці
Станція	Фото	Рік заснування	Примітки
Мінськ-Пасажирський		1871	[3]
Мінськ-Сортувальний		1871	[4]
Орша-Центральна		1871	[5]
Молодечно		1873	[6]
Борисов		1871	[7]

• Міжнародні лінії
• Комерційні лінії
• Міжрегіональні лінії
• Регіональні лінії
• Міські лінії
• Мінська міська електричка.

• Автобаза «Мінськ»
• Локомотивне депо «Молодечно»
• Локомотивне депо «Мінськ»
• Локомотивне депо імені К. С. Заслонова (Орша)

На території відділення розташовані 3 вагоних депо:[8]

• Мінське вагонне депо;
• Оршанське вагонне депо;
• Рефрижераторне вагонне депо Молодечно.

• Мінська
• Молодечненська
• Борисовська
• Оршанська

• Молодечненська
• Мінська
• Оршанська

• Мінська дистанція цивільних споруд
• Оршанська дистанція заповідних насаджень
• Оршанська дистанція цивільних споруд
• Дистанція електропостачання Мінська
• Дистанція електроживлення в Орші
• Мінська автомобільна секція
• Відділ логістики
• Центр інженерних послуг з будівництва інфраструктури
• Мінська база (транспорт)
• Оздоровчий центр «Талька»
• Туристичний центр «Дартур»
• Культурно-спортивний центр

• Білоруська залізниця

• Гапеев В. И., Лукьянов В. А. Минское отделение Белорусской железной дороги. 1871—1996 годы: Исторический очерк — Мн.: Полымя, 1996. — 347 с. : ил. ISBN 985-07-0146-3.
• История Белорусской железной дороги из XIX века в век XXI. / В. В. Яновская и др. — Минск: «Мастацкая літаратура», 2012. — 955 с. ISBN 978-985-02-1375-4.
• Железная дорога Беларуси: История и современность. В. Г. Рахманько, А. В. Бессольнов, В. А. Шоба и др. Под общей редакцией В. Г. Рахманько. — Мн.: ОДО «Триолета», 2001. — 488 с. ISBN 985-6533-02-3.

• Пасажирські перевезення Мінського відділення Білоруської залізниці (рос.)
• Вантажні перевезення Мінського відділення Білоруської залізниці (рос.)
• Мала Білоруська дитяча залізниця (рос.)