Барановицьке відділення Білоруської залізниці

23 вересня 1946 року відповідно до наказу Міністра шляхів сполучення СРСР № 652 «Про організацію відділень залізниць і укрупнення відділень руху, відділень паровозного господарства і вагонних дільниць» створено Барановицьке відділення Білоруської залізниці. Але мережа залізничних шляхів відділення почала складатися з 15 грудня 1862 року з введенням в експлуатацію дільниці Гродно — Поріччя колишньої Петербург-Варшавської залізниці. У цей день цією дільницею пройшов перший поїзд.

30 грудня 1884 року введена в експлуатацію залізнична лінія Вільно — Ліда — Барановичі — Лунинець — Пінськ, а 1886 року — лінія Білосток — Вовковиськ — Барановичі з утворенням мережі Поліських залізниць. Станція Барановичі стає великим залізничним вузлом, через який проходять дві самостійні залізниці, що не мали між собою сполучення. Одна — Московсько-Берестейська залізниця з керуванням у Москві — проходила через місто Барановичі, яка згодом отримала назву Барановичі-Центральні. Інша — Поліських залізниць з управлінням у Вільно — проходила через станцію, яка отримала назву Барановичі-Поліські. У 1884 році від станції Барановичі-Поліські до станції Барановичі-Центральні була побудована сполучна лінія завдовжки 3 км.

На початку XX століття були побудовані дільниці Ліда — Вовковиськ — Мости — Гродно і Ліда — Молодечно. До кінця 1907 року навколо Барановицького залізничного вузла утворилася розвинена мережа залізниць, яка потім і утворила Барановицьке відділення залізниці[3].

У межах нинішнього Барановицького відділення Лідське відділення руху Білостоцької залізниці приєднано до Брест-Литовської залізниці.

У вересні 1946 року — ліквідовується Білостоцька залізниця, яка була створена, як і Брест-Литовська залізниця, наказом НКПС від 2 грудня 1939 року № 229/Ц. Вовковиське відділення — ліквідовується (за рахунок ліквідації з'являється Гродненське об'єднане відділення).

1 жовтня 1948 року — Лунинецьке відділення було приєднано до Барановицького.

28 липня 1951 року — створена Мінська залізниця, на базі об'єднання Брест-Литовської залізниці і Мінського відділення Західної залізниці.

1951 рік — ліквідоване Гродненське відділення.

14 травня 1953 року — Мінська і Білоруська залізниці об'єднані у Білоруську залізницю.

1981 року станції Горинь, Видибор і Прип'ять (Столинського району), що входили раніше до складу Львівської залізниці, передані до складу Барановицького відділення.

1984 року станції Ловча, Парахонськ та Ясельда дільниці Лунинець — Берестя з Барановицького відділення передані до Берестейського відділення.

14 грудня 1984 року у місті Барановичі відкрито музей історії РУП «Барановицьке відділення Білоруської залізниці». У залах музею представлені етапи становлення і розвитку залізничного транспорту. Через історичні документи, фотоматеріали, натурні та об'ємні експонати, макети техніки, картини, залізничну форму та інші музейні фонди простежується минуле і сьогодення, робота і побут залізничників. Про початковий і наступні періоди технічного оснащення магістралі наочно розповідає експозиція першого в Білорусі відділ історії залізничної техніки, відкритого 30 липня 1999 року[4].

1994 року станція Поріччя, яка обслуговувалась Литовською залізницею на території Білорусі, передана Барановицькому відділенню Білоруської залізниці.

Підприємство має 27 відокремлених структурних підрозділів (філій) і має 1 дочірнє підприємство[5].

До складу Барановицького відділення входять 60 діючих станцій, в тому числі такі великі залізничні вузли як Барановичі, Барановичі-Центральні, Гродно, Лунинець, Вовковиськ, Ліда. Відділення межує з трьома державами — Україна, Литва, Польща.

Прийом і здача вантажів здійснюється на 5 прикордонних переходах, де перевантажуються різні вантажі з вагонів європейської колії (1435 мм) у вагони широкої колії (1520 мм) і назад. Навантаження і вивантаження здійснюється на 42-х станціях, розташованих на території трьох областей — Берестейської, Гродненської і Мінської.

Відділення взаємодіє з п'ятьма регіональними митницями — Берестейською, Гродненською, Вороновською, Пінською і Мінською.

• Локомотивне депо «Барановичі» (ТЧ-3)[6]
• Локомотивне депо «Вовковиськ» (ТЧ-6)[7]
• Локомотивне депо «Ліда» (ТЧ-5)[8]
• Локомотивне депо «Лунинець» (ТЧ-4)[9]

• Білоруська залізниця. ТЧ-3 Барановичі // TrainPix
• Білоруська залізниця. ТЧ-3 «Барановичі» // TrainPhoto
• Барановицький музей залізничної техніки // TrainPhoto

• Барановицьке вагонне депо[10]
• Вовковиське вагонне депо[11]

• Барановицька дистанція колії[12]
• Вовковиська дистанція колії[13]
• Лідська дистанція колії[14]
• Лунинецька дистанція колії[15]

• Барановицька дистанція сигналізації та зв'язку[16]
• Лідська дистанція сигналізації та зв'язку[17]

• Білоруська залізниця

• Офіційний сайт Білоруської залізниці
• Барановицьке відділення Білоруської залізниці
• Керівництво Барановицького відділення Білоруської залізниці