Бородулін Ригор Іванович

Ригор Бородулін
біл. Рыгор Іванавіч Барадулін
Ryhor Ivanavič Baradulin
Поет на дачі в Ушачах за читанням.
Ім'я при народженні Ригор Іванович Бородулін
Псевдо Алесь Чабор, Авось Савось, Алесь Каліна
Народився 24 лютого 1935(1935-02-24)
Вересівка, Ушацький район, Вітебська область
Помер 2 березня 2014(2014-03-02) (79 років)
Мінськ, Білорусь
·серцева недостатність
Поховання Ушачі
Громадянство СРСР, Білорусь
Діяльність поет, есеїст, перекладач
Alma mater філологічний факультет БДУ
Мова творів білоруська
Жанр вірш, поема, есе, духовна лірика
Членство Союз білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр і Білоруський народний фронт «Відродження»
Партія Білоруський народний фронт
Батько Ivan Baradulind
Мати Kulina Baradulinad
У шлюбі з Q15905006?
Діти Ilona Baradulinad
Автограф
Нагороди
Орден Трьох зірок
Премії Державна премія БРСР (1976), премія Ленінського комсомолу БРСР (1976)
Сайт: Офіційний сайт Ригора Бородуліна
 Бородулін Ригор Іванович у Вікісховищі

Ригор Іванович Бородулін (біл. Рыгор Іванавіч Барадулін, Ryhor Ivanavič Baradulin, 24 лютого 1935(19350224), хутір Верасовка, Ушацького району, Вітебська область — 2 березня 2014[1]), відомий також як Дядько Ригор[2][3][4] — білоруський поет, есеїст і перекладач.[5] Останній Народний поет Білорусі.[джерело?]

Біографія

Народився в сім'ї Івана Ригоровича і Акуліни Андреївни Бородуліної на хуторі Верасовка (офіційна назва натоді була «Городок ІІ Острів-Сорочинської сільради»), а в 1937 році хутір був зліквідований і сім'ю поета переселили в Ушачі. Дід поета по маминій лінії Андрей Гальвіньш був етнічним латишем. Батько загинув у 1944 році під час німецько-радянської війни у партизанському загоні. Після війни Ригор Бородулін навчався в Ушацькій середній школі (закінчив в 1954), відтак на філологічному факультеті БДУ (закінчив 1959 р.).

Працював редактором у різних періодичних виданнях: газеті «Советская Белоруссия», часописах «Бярозка», «Полымя», а також у видавництвах «Беларусь» (з 1969 р.), «Мастацкая літаратура» (з 1972 р.)[5]. Видавництву «Художня література» Ригор Бородулін віддав понад двадцять років, працював редактором, потім завідувачем редакції. У складі державної делегації БРСР брав участь у 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 р.).

Ригор Бородулін чинний член СБП, один із творців і активних учасників Білоруського ПЕН-центру (1989—1999 рр., президент з 1990 р., віце-президент з 1999 р.). Член Партії БНФ, член Сейму БНФ (з 1989 р.). У 1995—1997 рр.. був у керівництві Білоруського Фонду Сороса.

Одружений з Валянціною Михайлівною Бородуліною. Донька Ілона — художниця. Має онуку Дамініку. Колекціонує слонів і черепах. Ригор Бородулін визнає себе за уніата[2].

Погляди

Політичні

У школі Ригор Бородулін ухилився від участі в піонерському русі: під час запису в організацію Бородулін утік зі школи. Потім про той факт, що він не приєднався до піонерської організації, вчителі забули, тому Ригор Бородулін так і не став піонером. У юності приєднався до комсомолу. Під час трудової діяльності неодноразово відхиляв пропозиції приєднання до лав КПРС.

Наприкінці 1980-х років, під час Перебудови й розвитку пов'язаних із нею національно-відроджувальних рухів у республіках СРСР, був активним учасником громадського руху «Беларускі народны фронт „Адраджэньне“», потім приєднався до Партії БНФ, яка утворилася на фундаменті цього руху. На перших Президентських виборах в історії Білорусі (1994 р.) разом із Василем Биковим активно підтримував Зенона Позняка. Із другої половини 1990-х і дотепер активної участі в політиці не бере. Називає політику «брудною справою». В інтерв'ю висловлює різкі антикомуністичні (переважно антибільшовистські) погляди.

Релігійні

У дитинстві Григорій Бородулін був похрещений римсько-католицьким священиком. З кінця 1980-х років Бородулін відносить себе до вірян Білоруського Греко-Католицької Церкви (уніатів). При цьому стверджує, що питання конфесійної приналежності не є суттєвим, позаяк «Бог для всіх один». 28 червня 2004 разом з архімандритом Сергієм Гаєком мав особисту авдієнцію з Папою Римським Іоанном Павлом II. Активно працює в жанрі духової лірики.

Бібліографія

Збірки поезії
  • Маладзік над стэпам. Мн., 1959 (перавыд. 2010, Мінск);
  • Рунець, красаваць, налівацца! Мн., 1961;
  • Мех шэрых, мех белых. Мн., 1963;
  • Нагбом. Мн., 1963;
  • Дойны конь. Мн., 1965;
  • Красавік. Мн., 1965;
  • Неруш. Мн., 1966;
  • Адам і Ева. Мн., 1968;
  • Лінія перамены дат. Мн., 1969;
  • Экзамен. Мн., 1969;
  • Ай! Не буду! Не хачу! Мн., 1971;
  • Вяртанне ў першы снег. Мн., 1972;
  • Журавінка. Мн., 1973;
  • Рум. Мн., 1974;
  • Свята пчалы. Мн., 1975;
  • Суровая вымова. Мн., 1976;
  • Прынамсі… Мн., 1977;
  • Што было б тады, калі б? Мн., 1977;
  • Абсяг. Мн., 1978;
  • Белая яблыня грому. Мн., 1979;
  • Вечалле. Мн., 1980;
  • Ці пазяхае бегемот? Мн., 1981;
  • Паэма прызнання. Мн., 1982;
  • Амплітуда смеласці. Мн., 1983;
  • Выбраныя творы: У 2 т. Мн., 1984;
  • Абразы без абразы. Мн., 1985;
  • Азбука не забаўка. Мн., 1985;
  • Індыкала-кудыкала. МН., 1986;
  • Маўчанне Перуна. Мн., 1986;
  • Парастак радка, галінка верша: Артыкулы, эсэ. Мн., 1987;
  • Бервенізацыя. Мн., 1988;
  • Мудрэц са ступаю. Мн., 1988;
  • Вяртанне. Разам з В. Ждановічам. Мн., 1988;
  • Кобра ў торбе. Мн., 1989;
  • Самота паломніцтва. Мн., 1990;
  • Міласэрнасць плахі. Мн., 1992;
  • Трэба дома бываць часцей. Мн., 1993;
  • Азбука — вясёлы вулей. Мн., 1994;
  • Асобы рознай пробы. Мн., 1994;
  • Евангелле ад Мамы. Мн., 1995;
  • Аратай, які пасвіць аблокі: Эсэ і некананізаваныя ўспаміны. Мн., 1995;
  • Слаўлю чысты абрус. Мн., 1996;
  • Грышка, Мішка і Шчыпай ехалі на чоўне. Мн., 1996;
  • Здубавецце. Мн., 1996;
  • Збор твораў: У 4 т. Мн., «Мастацкая літаратура»: т. І — 1996, т. ІІ — 1998, т. ІІІ — 1999, т. IV — 2002;
  • Ішоў коця па канапе. Мн., 1997;
  • Як воўк калядаваў. Мн., 2000;
  • Лісты ў Хельсінкі. Мн., 2000;
  • Зорка спагады. Мн., 2000;
  • Босая зорка. Мн., 2001;
  • Калі рукаюцца душы: Паэзія з прозай. З Васілём Быкавым. Мн., 2003;
  • Дуліна ад Барадуліна. Радыё Свабодная Еўропа. Радыё Свабода, 2004;
  • Сама пайду дарогаю, голас пашлю дуброваю: Песні матчыны з Вушаччыны. Мн., 2005;
  • Ксты. Мн., 2005;
  • Ксты/Ksty. Мн., 2006;
  • Быць!/To Be! Мн., 2006;
  • Рымскі дыпціх. Полацк, 2006;
  • Рымскі трыпціх. Роздумы. Полацк, 2006;
  • Руны Перуновы. Мн., 2006;
  • Ксты. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2006;
  • Ксты/Ksty. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2007;
  • Выбраныя творы. Беларускі кнігазбор. Мн., 2008;
  • Выпаў грук у грома з рук. Мн., 2009;
  • Навошта. Мн., 2009;
  • Ксты. Выданне трэцяе, дапоўненае. Мн., 2009;
  • Халодная памяць вады. Мн., 2010;
  • Перакуленае/Опрокинутое. М., 2010;
  • «Вяльмуе Бог абраннікаў сваіх». Полацк, 2011;
  • Толькі б яўрэі былі!.. Мн., 2011;
  • Anima. Мн., 2011;
  • Сябры. Мн., 2013;
  • Лепей: Рукапісы 1952—2013. Мн., 2013.

Твори Ригора Бородуліна, перекладені російською мовою
  • Аист на крыше: Стихи. М., 1966;
  • Избранная лирика. М., 1969;
  • Раскидач: Весёлые стихи. Мн., 1969;
  • Баллада Брестской крепости. Мн., 1975;
  • Небо твоих очей: Стихи и поэма. М., 1976;
  • Озеро у горизонта: Стихи. М., 1979;
  • Праздник пчелы. М., 1980;
  • Поэма признания: Стихи и поэмы. Мн., 1982;
  • Каждый четвёртый. Стихи. М., 1984;
  • Избранное: Стихотворения. Поэмы. 1955—1983. М., 1985;
  • Кошки в лукошке: Весёлые стихи и сказки. Мн., 1985;
  • Белая яблоня грома: Стихи. М., 1989.

Твори Ригора Бородуліна, перакладені на інші мови

Епістолярій
  • Листи до Василя Бикова. У кн.: Дажыць да зялёнай травы… Львів, 2008;
  • Паслаў бы табе душу… Ліставанне Рыгора Барадуліна з мамай (1954—1971). Мн., 2009.

Навуково-популярні видання Ригора Бородуліна
  • Вушацкі словазбор Рыгора Барадуліна. Мн., 2013.

Примітки
  1. Памёр Рыгор Барадулін[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Тры мяхі дзядзькі Рыгора, альбо Сам-насам з Барадуліным / Сяргей Шапран — Мінск: Логвінаў, 2011. — 362 с. — (Кнігарня "Наша Ніва). ISBN 978-985-6991-81-6
  3. Дзядзьку Рыгору — 75[недоступне посилання з червня 2019]
  4. З днём народзінаў, Дзядзька Рыгор![недоступне посилання з червня 2019]
  5. Бородулин Рыгор (Григорий Иванович) // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 77.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.