Бубка Сергій Назарович

Стрибками із жердиною почав займатися у 1974 р. Його першим тренером був Віталій Опанасович Петров, заслужений тренер СРСР, а пізніше його тренували Євген Родіонович Волобуєв, Аркадій Георгійович Шквира.

У десять років вже обрав своєю спортивною спеціальністю стрибки із жердиною, та навчався в дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. Після того, як у 1981 р. став срібним призером на чемпіонаті СРСР серед дорослих пішов нинішній шквал його переможних виступів і рекордів, — рахунок тільки рекордів світу йшов на десятки. 13 липня 1985 р. на паризькому стадіоні він подолав небувалий рубіж — 6 метрів. Авторитетні спортивні фахівці вважали, що стрибок Бубки ознаменував початок «нової ери» у стрибках із жердиною. Журналісти писали ще більш захоплено: «Бубка — на шостому небі», «Бубка летить над Парижем», «Стрибок у XXI сторіччя», «Бубка — надлюдина жердини», «Легкоатлетичний космос підкорено». Спортивним уболівальникам запам'яталася драматична дуель двох видатних радянських спортсменів Сергія Бубки і Родіона Гатауліна на Іграх доброї волі в Москві в 1986 р. її виграв з черговим світовим рекордом 6,01 м Сергій Бубка, причому його стрибок був феноменальним — із запасом над планкою на 20-25 см. Вручаючи йому золоту медаль Ігор доброї волі, президент Міжнародного Олімпійського комітету Хуан Антоніо Самаранч з усмішкою зауважив, що, коли йому трапиться така можливість, він залюбки готовий повторити цю приємну процедуру і на інших Іграх — Олімпійських. Він став пророком — Сергій Бубка виграв і Олімпіаду в Сеулі. Особисті досягнення Бубки суттєво підвищили престиж стрибків із жердиною. Завдяки його неперевершеним виступам Міжнародній федерації легкої атлетики вдалося збільшити річний бюджет з 50 тис. доларів до декількох сотень мільйонів.

• Олімпійський чемпіон 1988 р. (Сеул)
• Чемпіон світу 1983 р. (Гельсінкі), 1987 р. (Рим), 1991 р. (Токіо), 1993 р. (Штутгарт), 1995 р. (Ґетеборг), 1997 р. (Афіни).
• Чемпіон світу у приміщенні 1985 р. (Париж), 1987 р. (Індіанаполіс), 1991 р. (Севілья), 1995 р. (Барселона).
• Переможець змагань на Кубок світу 1985 р., чемпіон Європи 1986 р.
• Переможець змагань на Кубок Європи 1985 р.
• Чемпіон Європи в приміщенні 1985 р.
• Переможець гран-прі IAAF у стрибках із жердиною, переможець гран-прі IAAF серед усіх видів 1991 р., 1993 р.
• Чемпіон СРСР 1984 р.

Має вищу освіту, яку здобув у Київському інституті фізичної культури, на спортивному факультеті. У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію «Формування індивідуальних здібностей студентів у процесі фізичного виховання» в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Тричі визнавався найкращим спортсменом світу: «Чемпіон чемпіонів» (1997 р., газета «Екіп», Франція); переможець в номінації «За видатну кар'єру» (2000 р., IAAF).

Чотири рази очолював Десятку найкращих спортсменів СРСР (1984, 1985, 1986, 1991) — рекордсменом за кількістю перемог.

Рекордсмен національного рейтингу Десятки найкращих спортсменів України за кількістю перемог і потраплянь до десяток (6 і 14 відповідно).

За заслуги в спорті Сергія Бубку було нагороджено орденами СРСР: Трудового Червоного Прапора, Леніна, нагородами України: Почесною відзнакою Президента України (лютий 1994 р.)[4], орденом «За заслуги» II ст. (серпень 1997 р.)[5], I ст. (лютий 1999 р.)[6], орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (2008)[7], IV ст. (2011)[8] та III ст. (24 серпня 2012)[9], орденом Свободи (23 серпня 2021)[10].

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003)[11].

За визначні спортивні досягнення, особисті заслуги в піднесенні міжнародного авторитету України 4 лютого 2001 року Сергію Бубці присвоєно звання Героя України з врученням ордену Держави[12].

Заслужений майстер спорту України (1993) — отримав першим в Україні.

Чемпіон спорту ЮНЕСКО (2003)[13]

1991 року за видатні досягнення в спорті отримав міжнародну Премію Принца Астурійського, Іспанія (ісп. Premio Príncipe de Asturias de los Deportes)

2008 року отримав Laureus World Sports Awards у номінації Досягнення всього життя[14]

Орден Національного олімпійського комітету  Білорусі (2006)[15]

Почесний доктор Донецького національного університету[16]

Почесний доктор Національної спортивної академії Болгарії[17]

Почесний громадянин міста Донецька (1993)[18]
Почесний громадянин міста Луганська (2008)[19]
Почесний громадянин Донецької області.[20]
Почесний громадянин Ріо-де-Жанейро (Бразилія)[21]
Почесний громадянин Братислави (Словаччина)[21]
Почесний громадянин Падуї (Італія)[21]
Почесний громадянин Абано Терме (Італія)[21]

1999 року в Донецьку встановлено пам'ятник Сергію Бубці.

Занесений до Книги рекордів Гіннеса за найбільшу кількість світових досягнень у легкоатлетичному спорті.

2012 року обраний Членом Зала Слави IAAF.

Сергій Бубка 35-разовий рекордсмен світу.

Рекорд Сергія Бубки для змагань у приміщенні протримався майже 21 рік (21 лютого 1993 — 15 лютого 2014: 20 років, 359 днів або 7 664 дні).

Рекорд на 1 см перевершив 15 лютого 2014 року на змаганнях «Зірки жердини» (Донецьк) французький легкоатлет Рено Лавіллені, який стрибнув на висоту 6 м 16 см. Сергій Бубка спостерігав за змаганнями і щиро привітав нового рекордсмена.[22]

17 вересня 2020 року рекорд Сергія Бубки для змагань просто неба через 26 років покращив на 1 см, стрибнувши на 6,15, шведський стрибун Арман Дюплантіс.[23]

23 червня 2005 став президентом Національного олімпійського комітету (НОК) України.

Член МОК з 1999 р.

Член виконкому МОК (2000—2008, 2012- дотепер).

Член Комісії Атлетів МОК (англ. IOC Athletes’ Commission) (1996—2002), Голова Комісії (2002—2008), з 2008 — Почесний член.

Член ради Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (англ. International Amateur Athletic Federation (IAAF) з 2001 р., Віце-президент — з 2007, переобраний віце-президентом у 2011 р.

Член Ради Асоціації літніх міжнародних олімпійських федерацій (англ. The Association of Summer Olympic International Federations (ASOIF)) (2009 — дотепер).

Голова Координаційної комісії чемпіонату світу в Москві 2013.

Член Виконкому Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ).

Член Академії Laureus World Sports.

Сергій Бубка засновник і президент спортивного клубу ім. С. Бубки (Донецьк) (1992—2002), почесний президент (2002 — дотепер).

З 1990 року під керівництвом С. Н. Бубки проводяться щорічні міжнародні змагання серед найсильніших атлетів світу зі стрибків із жердиною «Зірки жердини» (Донецьк).

У серпні 2015 року обраний віце-президентом Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій на конгресі IAAF в Пекіні (Китай)[25].

У 2016 році активно виступив на захист Росії, у зв'язку з її можливим усуненням від участі в Літніх Олімпійських іграх 2016 у зв'язку з допінговим скандалом[26]

4 серпня 2016 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) переобрав членом свого виконавчого комітету президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубку[27].

Великий теніс, лижі, футбол, музика

• Богатырев Е. Г. Сергей Бубка. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 176 с., ил. — (Быстрее! Выше! Сильнее!).
• Дитячі роки Сергія описані в книзі для дітей «Національний олімпійський комітет України про легку атлетику та Володимира Куца, Юрія Сєдих, Валерія Борзова, Сергія Бубку, Наталю Добринську» / О. Мащенко. — 2-ге видання, доповнене — Київ : Грані-Т, 2011. — 104 сторінки. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-276-3
• Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 216 с.

• Все про Сергія Бубку
• Знаменитості України — Бубка Сергій Назарович
• Сторінка Сергія Бубки на «Відкритій Україні»
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Про генеалогію — блог Сергія Бубки