Вікі любить Землю

Постер церемонії нагородження 2014 року

Вперше конкурс був проведений з 15 квітня по 15 травня 2013 в Україні громадською організацією «Вікімедіа Україна». Оргкомітет очолив краєзнавець Євген Букет[4][5].

У ході підготовки до конкурсу оргкомітетом сформовано перелік із 7384 об'єктів природно-заповідного фонду України. В Україні це був перший вільнодоступний в інтернеті перелік заповідних об'єктів[6], а сам конкурс, за висловом заступника голови Національного екологічного центру України Олексія Василюка, це — «перша в історії України база фотографій природно-заповідних територій»[6].

У конкурсі 2013 року взяли участь 365 людей, завантаживши у Вікісховище 11736 фотографій 1104 об'єктів ПЗФ. Успіх проведеного в Україні конкурсу викликав інтерес серед вікімедійців інших країн.

Виставка робіт переможців 2014 року на церемонії нагородження у музеї «Золоті ворота»

У 2014 році впродовж травня-серпня конкурс зголосилися проводити 16 країн: Австрія, Азербайджан, Алжир, Андорра, Бразилія, Вірменія, Гана, Естонія, Індія, Іспанія, Македонія, Непал, Нідерланди, Німеччина, Сербія і Україна. Всього завантажено понад 71 тисяча світлин[7].

Переможців першого міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю» оголошено 12 грудня 2014 року. Міжнародне журі складалося з 7 осіб, більшість з яких мають досвід у сфері фотографії природи: Дієго Дельсо (Іспанія/Німеччина), Мухаммад Махді (Танзанія/Індія), Хуліан Монхе-Нахера (Коста-Рика), Сузанна Планк (Австрія), Естер Соле (Іспанія), Олег Жарій (Україна) і вікімедієць Wikimk (Македонія). Перше місце на конкурсі здобула світлина з України — вид на Карпатський національний природний парк з Говерли (автор: Дмитро Балховітін)[8].

В українській частині конкурсу з 1 до 31 травня взяли участь 416 людей, які завантажили у Вікісховище 12 089 світлин 1324 об'єктів ПЗФ. Церемонія нагородження відбулася 12 липня 2014 в «Золотих воротах» у Києві[9].

Виставка робіт у Національному музеї історії України, 2016

Фотоконкурс у травні — червні проводився у 26 країнах[10]. Його учасники завантажили понад 100 тисяч світлин[11].

В українській частині конкурсу взяли участь взяли участь 172 особи, які завантажили фотознімки 1694 природних пам'яток України — близько 14,7 тисяч світлин. Паралельно з фотоконкурсом в українській частині Вікіпедії проходив конкурс статей «Пам'ятки природи у Вікіпедії»[10]

Усього ж за три роки існування конкурсу, учасники його української частини сфотографували 2470 об'єктів природно-заповідного фонду, що становить 30 % від представлених у списках. Загалом зібрано понад 38,4 тис. фотографій[10].

Церемонія нагородження авторів найкращих фотографій та найбільшої кількості сфотографованих об'єктів природно-заповідного фонду України відбулася 12 вересня 2015 року у Великій лаврській дзвіниці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Також у цей день нагороджено переможців конкурсу статей «Пам'ятки природи у Вікіпедії»[12].

Урочисте погашення поштової марки, присвяченої фотоконкурсу «Wiki Loves Earth» у Болгарії

Фотоконкурс у травні — червні проводився у 26 країнах (національні етапи) та 120 країнах у межах спеціального фотоконкурсу «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», який проходив за підтримки ЮНЕСКО.

Учасники WLE 2016 завантажили майже 118 тисяч світлин. Найбільше — з Індії (32402)[13]. 7 жовтня 2016 в Національному природознавчому музеї Болгарії було урочисто погашено і запущено в обіг поштову марку, присвячену фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Марка розміром 40×30 мм, номінальна вартість — 2 лева, тираж — 11000 штук[14].

В українській частині конкурсу з 1 по 31 травня завантажено 11 503 фото. Учасники побачили та зафіксували 1900 об'єктів природно-заповідного фонду[15].

Церемонія нагородження переможців українських частин фотоконкурсів «Вікі любить Землю» і «Вікі любить пам'ятки» відбулася 3 грудня в Національному музеї історії України.

Виставка найкращих робіт фотоконкурсів «Вікі любить пам'ятки» та «Вікі любить Землю», що була представлена на церемонії нагородження (34 фотокартини 21 автора) також виставлялась протягом 2017 року у Хмельницькому[16], Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні, Меджибожі, Кам'янці-Подільському, Вінниці, Львові, Глухові.

Звіт міжнародного журі конкурсу за 2017 рік

Фотоконкурс у травні — червні проводився у 36 країнах (національні етапи) та вдруге в 120 країнах у межах спеціального фотоконкурсу «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», який проходив за підтримки ЮНЕСКО. Загалом було завантажено понад 133 тисячі світлин. Найбільше — з Індії (28968)[17].

В Україні п'ятий конкурс став рекордним за кількістю фото. З 1 по 31 травня 357 учасників завантажили 15202 фото[18]. Учасники побачили та зафіксували 1866 об'єктів природно-заповідного фонду[19].

Церемонія нагородження української частини конкурсу відбулася 7 жовтня 2017 в Національному науково-природничому музеї НАН України. Також у музеї цього дня відкрилася виставка найкращих світлин заповідної природи України[20], яка протягом наступного року побувала у Глухові, Херсоні, Запоріжжі[21], Покровському, Дніпрі.

Фотоконкурс у травні — липні проводився у 32 країнах (національні етапи) та втретє в 120 країнах у межах спеціального фотоконкурсу «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», який проходив за підтримки ЮНЕСКО.

Учасники WLE 2018 завантажили понад 94 тисячі світлин. Найбільше — з Німеччини (24046)[22].

В Україні з 1 по 31 травня 286 учасників завантажили 10560 фото 1923-х об'єктів ПЗФ.[23] Церемонія нагородження переможців відбулася 15 грудня в Музеї Шолом-Алейхема.[24]

Учасники церемонії нагородження 2019 року у Києві

Фотоконкурс у травні — червні проводився у 37 країнах. Було завантажено понад 95 тисяч світлин, включаючи принаймні одну з кожного континенту світу, крім Антарктиди.[25]

В Україні з 1 по 31 травня 307 учасників та учасниць (183 з них брали участь в конкурсі вперше) завантажили 9921 фото пам'яток природи України. Загалом конкурсанти сфотографували 1648 пам'яток, 326 з них вперше за всю історію конкурсу. Цього року також проводилися спецномінації — «Найкраще аерофото» та найкращі фотографії з Києва (втретє). Урочиста церемонія нагородження переможців сьомого фотоконкурсу «Вікі любить Землю» відбулася 26 жовтня в коворкінгу #ПеремогаSpace у Києві.[26]

У 2020 році конкурс було продовжено на місяць: міжнародна частина тривала із 1 травня до 31 липня. Причиною продовження стала глобальна пандемія COVID-19 та спричинені нею карантинні обмеження у більшості країн світу[27]. Участь у конкурсі взяли 34 країни[28], було завантажено понад 108 тисяч фотографій[29].

В Україні конкурс проходив із 1 по 31 липня і фінішував з показником у майже 20,5 тисячі фото 2330 об'єктів природно-заповідного фонду, які завантажили 476 учасників. Після завершення ВЛЗ-2020 вже понад 50 % об'єктів ПЗФ з конкурсних списків України мають фото у Вікісховищі[30]. Цього року учасники також змагалися у спецномінаціях «Найкраща аерофотозйомка», «Найкраще фото степового ПЗФ», «Неприємні відкриття», «Відео» та спецномінаціях для київських світлин («Найкраще фото заповідного Києва», «Тваринний світ заповідного Києва», «Здоров'я та природа Києва», «Найкраще фото НПП „Голосіївський“»[31]). Церемонія нагородження переможців відбулася 14 листопада 2020 онлайн.[32]

У восьмому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю» взяли участь 34 країни та території. З 1 травня до 31 серпня до Вікісховища було завантажено понад 64 тисячі фотографій пам'яток природи від понад 4300 людей. Місцеві команди організаторів провели відбір і надіслали для участі у міжнародній частині фотоконкурсу по 15 світлин: 10 пейзажних та 5 макрофотографій. Відповідно вперше було оголошено переможців у двох окремих категоріях.[33]

За кількістю завантажених світлин — Україна посіла друге місце серед 34 країн-учасниць. Цьогоріч 330 учасників та учасниць завантажили понад 11 тисяч фотографій об'єктів природно-заповідного фонду України. Більше світлин подали лише конкурсанти з Німеччини — понад 13 тисяч знімків. Церемонія нагородження переможців національної частини «Вікі любить Землю» 2021 проходила 14 листопада онлайн.[34] Окрім традиційних номінацій «За кількісний внесок», «Найкращі фотографії областей» та «Найкраще фото ВЛЗ», цього року учасники також змагалися у спецномінаціях «Захист заповідних територій», «Найкраще фото водно-болотного угіддя», «Відео», «Найкраща аерофотозйомка», «Найкраще фото Голосіївського нацпарку», «Природа і люди в Києві».

• 
  Світанок на г. Ай-Петрі — переможець WLE 2013 (відбувався тільки в Україні)
• 
  Вид з Говерли на Карпатський національний парк (Україна) — переможець WLE 2014
• 
  Озеро Шанґріла у Центральнокаракорамському національному парку у Пакистані — переможець WLE 2015
• 
  Печера Стопича на північно-східному боці гір Златибору у Сербії — переможець WLE 2016
• 
  Мис Дракон на острові Огой в протоці Мале Море на Байкалі. Прибайкальський національний парк, Росія — переможець WLE 2017
• 
  Мис Столбчатий на острові Кунашир після заходу сонця. Курильський заповідник, Росія — переможець WLE 2018
• 
  Бабка Красуня блискуча, що нависає біля насіння кульбаби, біля озера Gülper See. Бранденбург, Німеччина — переможець WLE 2019
• 
  Сіроголові шпаки у Національному парку Сатчарі (Бангладеш) — переможець WLE 2020
• 
  Узбережжя Атлантичного океану в природному парку Сінтра-Кашкайш (Португалія) — переможець WLE 2021 в категорії «Пейзаж».
• 
  Деревний равлик на кульбабі. Ропшинський парк та долина річки Стрілка, Ленінградська область, Росія — переможець WLE 2021 серед макрофотографій

• 2021 рік
• 
  1 місце — Аня Палюх. «Прип’ять-Стохід на світанку», Рівненська область.
• 
  2 місце — Володимир Бурдяк. «Три олениці взимку». Національний природний парк «Кременецькі гори», Тернопільська область.
• 
  3 місце — Bodydock. «Життя на краю». Балка Байдиха на території Станіславського заказника, Херсонська область.

• 2020 рік
• 
  1 місце — Сергій Мірошник. «Кришталеві крила». Бабка звичайна (лат. Sympetrum vulgatum). Парк «Пуща-Водиця», Київ.
• 
  2 місце — Віталій Башкатов. «Відьомські пороги на світанку». Національний природний парк «Бузький Гард», Миколаївська область.
• 
  3 місце — Віталій Башкатов. «Дивовижне каміння Південного Бугу». Національний природний парк «Бузький Гард», Миколаївська область.

2019 рік

Визначено 10 та 120 найкращих світлин конкурсу без зазначення конкретного місця.

• 2018 рік
• 
  1 місце — Дмитро Балховітін. Крейдяні Білокузьминівські скелі. Донецька область.
• 
  2 місце — Олексій Карпенко. Гора Смотрич. Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область.
• 
  3 місце — Олександр Рижков. Гора Шпиці. Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область.

• 2017 рік
• 
  1 місце — Сергій Рижков. Косарі в дельті Дунаю, Дунайський біосферний заповідник.
• 
  2 місце — Дмитро Балховітін. У заповіднику «Крейдова флора».
• 
  3 місце — Анатолій Волков. Блискавка над Кам’яною Могилою.

• 2016 рік
• 
  1 місце — Сергій Рижков. «Захід сонця на вершині скелі Соколине око». Геологічна пам'ятка «Протяте Каміння», Чернівецька область.
• 
  2 місце — Катерина Красницька. «Водоспад Шипіт». Гідрологічна пам'ятка природи в Українських Карпатах.
• 
  3 місце — Микола Хорошков. «Стара обсерваторія Білий слон на горі Піп Іван Чорногорський». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область.

• 2015 рік
• 
  1 місце — Віталій Башкатов. Карпатський морозний ранок. Карпатський біосферний заповідник.
• 
  2 місце — Роксана Баширова. Світанок у Карпатах. Карпатський національний природний парк.
• 
  3 місце — Роберт Лабчук. Говерла. Карпатський національний природний парк.

• 2014 рік
• 
  1 місце — Віталій Башкатов, «Скелі Демерджі». Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим
• 
  Переможець першого міжнародного фотоконкурсу "Вікі любить Землю", 2 місце української частини — Дмитро Балховітін, робота "Вид з Говерли на Карпатський національний парк". Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область
• 
  3 місце — Анастасія Сак, "Актовський каньйон". Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область

• 2013 рік
• 
  1 місце — Катерина Красницька, робота «Світанок на г. Ай-Петрі»
• 
  2 місце — Сергій Криниця (Haidamac), «Дністровський каньйон», м. Заліщики, Тернопільська область
• 
  3 місце — Дмитро Балховітін, «Скелеподібне оголення верхньої крейди», м. Краматорськ, Донецька область