Географія Мальдівів
Мальдіви — південноазійська острівна країна, розташована на однойменному архіпелазі в Індійському океані поблизу південно-західних берегів Індійського субконтиненту . Загальна площа країни 298 км² (210-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 298 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа суходолу країни майже вдвічі більша за площу території Голосіївського району міста Києва.
Географія Мальдівів | |
---|---|
Географічне положення Мальдівів | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південна Азія |
Координати | 3°15′ пн. ш. 73°00′ сх. д. |
Територія | |
Площа | 298 км² (210-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 644 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний |
Найвища точка | безіменна висота (2,4 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | екваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | риба |
Стихійні лиха | цунамі |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води, руйнування коралових рифів |
Назва
Офіційна назва — Республіка Мальдіви, Мальдіви (мальд. ދިވެހިރާއްޖެ — Дівехі Рааджі; араб. الدولة المحلديبية — Дхібат-Махал; англ. Dhivehi Raajjeyge Jumhooriyyaa, Dhivehi Raajje)[2]. Назва країни походить від назви однойменного архіпелагу — Мальдівські острови[2]. Етимологія назви архіпелагу виводиться від санскритського слова «маладвіпа» (санскр. मालदीव) — гирлянда островів, або малі острови, від «мала» (санскр. मल) — малий і «двіпа» (санскр. दीव) — острів[3]. Самоназва Дхівехі Рааджі, означає Царство народу дхівехі — самоназва мальдівців. Арабський топонім Дхібат-Махал утворено від слів «дхібат» — острів і «махал» — палац. Він вказує на палац султана на острові Мале. Деякі джерела стверджують, що тамільське слово «малай» (там. மலை) — пагорб, узвишшя, і санскритське «двіпа» (санскр. दिव) — острів, тобто Горбисті острови. Спрощена етимологія виводить назву країни від столиці, міста Мале (Male) і санскритського слова «дів» (div), на означення острова, з часткою множини, тобто Острови Мале (Maledives)[3].
Історія дослідження території
Географічне положення
Мальдіви — південноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону[4]. Мальдіви омиваються водами Індійського океану[4]. На півночі — Лаккадівські острови Індії, на півдні спірний архіпелаг Чогос, що адмініструється Британською Територією в Індійському Океані, на сході південна околиця Індії та острівна держава Шрі-Ланка. Загальна довжина морського узбережжя 644 км[1].
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].
Крайні пункти
Геологія
Корисні копалини
Надра Мальдівів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[8].
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — 1,8 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на острові Віллінгіллі атолу Адду (2,4 м).
- Рельєф Мальдівів
- Атоли Мальдівів
- Атоли Мальдівів
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
Острови
- Схематичний переріз типового коралового атолу
- Атол Північний Мале
- Атол Адду
- Атол Ган
Клімат
Територія Мальдівів лежить у екваторіальному кліматичному поясі[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[10]. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10].
- Сонячна радіація (англ.)
Мальдіви є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,03 км³[1]. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].
Струмки країни належать басейну Індійського океану.
Лагуни
Ґрунти
Рослинність
На островах Мальдівського архіпелагу єдиними рослинними утворенням є невеликі фрагменти вологих тропічних лісів, які займають не більше 3 % території країни і практично зведені для потреб сільського господарства та туристичного будівництва. Домінуючий вид — кокосова пальма, яка росте переважно на пляжі.
- Типова рослинність Мальдівів
Земельні ресурси Мальдівів (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 23,3 %,
- орні землі — 10 %,
- багаторічні насадження — 10 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,3 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 3 %;
- інше — 73,7 %[1].
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Індійської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області[10]. Тваринний світ дуже бідний. Причиною є розміри островів, а також висока густота населення 900 осіб/км². У навколишніх водах різноманітні риби, наприклад, тунець, боніто, пишні екваторіальні коралові рифи. На пляжах морські черепахи виповзають щоб відкласти яйця. Численні морські птахи.
Охорона природи
- Туристичні зони Мальдівів
Мальдіви є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL)[1].
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: цунамі; низький рельєф більшості островів робить їх уразливими до підвищення рівня вод Світового океану[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- виснаження запасів прісної води водоносних пластів;
- руйнування коралових рифів.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Мальдівів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Maldives, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 23 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Азія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Мальдіви // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — ISBN 978-966-439-257-7.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
Російською
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Мальдіви // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) Пфеффер П. Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання
- Вікісховище : Атлас Мальдівів.
- Карти Мальдівів : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Maldives : [англ.] : [арх. року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 February. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Мальдіви : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Мальдівів.