Географія Мальдівів

Офіційна назва — Республіка Мальдіви, Мальдіви (мальд. ދިވެހިރާއްޖެ — Дівехі Рааджі; араб. الدولة المحلديبية‎ — Дхібат-Махал; англ. Dhivehi Raajjeyge Jumhooriyyaa, Dhivehi Raajje)[2]. Назва країни походить від назви однойменного архіпелагу — Мальдівські острови[2]. Етимологія назви архіпелагу виводиться від санскритського слова «маладвіпа» (санскр. मालदीव) — гирлянда островів, або малі острови, від «мала» (санскр. मल) — малий і «двіпа» (санскр. दीव) — острів[3]. Самоназва Дхівехі Рааджі, означає Царство народу дхівехі — самоназва мальдівців. Арабський топонім Дхібат-Махал утворено від слів «дхібат» — острів і «махал» — палац. Він вказує на палац султана на острові Мале. Деякі джерела стверджують, що тамільське слово «малай» (там. மலை) — пагорб, узвишшя, і санскритське «двіпа» (санскр. दिव) — острів, тобто Горбисті острови. Спрощена етимологія виводить назву країни від столиці, міста Мале (Male) і санскритського слова «дів» (div), на означення острова, з часткою множини, тобто Острови Мале (Maledives)[3].

Мальдіви — південноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону[4]. Мальдіви омиваються водами Індійського океану[4]. На півночі — Лаккадівські острови Індії, на півдні спірний архіпелаг Чогос, що адмініструється Британською Територією в Індійському Океані, на сході південна околиця Індії та острівна держава Шрі-Ланка. Загальна довжина морського узбережжя 644 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Середні висоти — 1,8 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на острові Віллінгіллі атолу Адду (2,4 м).

Територія Мальдівів лежить у екваторіальному кліматичному поясі[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[10]. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10].

Мальдіви є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,03 км³[1]. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].

Струмки країни належать басейну Індійського океану.

На островах Мальдівського архіпелагу єдиними рослинними утворенням є невеликі фрагменти вологих тропічних лісів, які займають не більше 3 % території країни і практично зведені для потреб сільського господарства та туристичного будівництва. Домінуючий вид — кокосова пальма, яка росте переважно на пляжі.

Земельні ресурси Мальдівів (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 23,3 %,
  • орні землі — 10 %,
  • багаторічні насадження — 10 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,3 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 3 %;
• інше — 73,7 %[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Індійської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області[10]. Тваринний світ дуже бідний. Причиною є розміри островів, а також висока густота населення 900 осіб/км². У навколишніх водах різноманітні риби, наприклад, тунець, боніто, пишні екваторіальні коралові рифи. На пляжах морські черепахи виповзають щоб відкласти яйця. Численні морські птахи.

Мальдіви є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL)[1].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: цунамі; низький рельєф більшості островів робить їх уразливими до підвищення рівня вод Світового океану[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• виснаження запасів прісної води водоносних пластів;
• руйнування коралових рифів.

У фізико-географічному відношенні територію Мальдівів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Південна Азія

• Вікісховище : Атлас Мальдівів.
• Карти Мальдівів : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Maldives : [англ.] : [арх. року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 February. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Мальдіви : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Мальдівів.