Джеймс Койл
Джеймс Койл (James Coyle) (нар. 23 грудня 1958, Лівія, Африка — пом. 5 січня 2009, Абердин, Шотландія) — викладач англійської мови у Вінниці, працював у рамках проектів Британської Ради та НАТО Партнерство заради Миру. Нагороджений Почесною Грамотою Начальника штабу Військово-Повітряних Сил України та пам'ятним Знаком Командування ВПС України.
Джеймс Койл (James Coyle) | |
---|---|
| |
Народився |
23 грудня 1958 Лівія, Африка |
Помер |
5 січня 2009 (50 років) Абердин, Шотландія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | військовослужбовець |
Галузь | Лінгвістика, педагогіка |
Заклад | Британська Рада в Україні |
Джеймс Койл у Вікісховищі |
Біографія
Дитинство та юність провів у портовому місті Абердин. Закінчивши школу, навчався у Коледжі зв'язку; військову службу проходив на Фолклендських островах як сержант резерву. Працював викладачем англійської мови в Європі: Англія, Італія, Німеччина, Чехія (м. Прага). У 1997—1999 роках викладав англійську мову у Вінниці; з 2000 року продовжував викладацьку діяльність у різних країнах світу: Угорщина (м. Будапешт); Єгипет (м. Асуан) у 2003; Азербайджан (м. Баку) у 2004; Ємен (м. Аден); Алжир у 2005—2006; Оман у 2007; Італія (м. Мілан) у 2008.
Джеймс Койл помер 5 січня 2009 року у батьківському домі в м. Абердин, (Шотландія) на 51-му році життя. Похований на цвинтарі району Хезлхед Абердин.
Педагогічна діяльність в Україні
З 1997 по 1999 роки як викладач англійської мови Британської Ради у рамках проектів «Миротворча англійська» та програми НАТО Партнерство заради миру Джеймс Койл працював в Україні у м.Вінниця. Цей проект був заснований у 1998 Британською Радою в Україні із залученням британських викладачів і успішно діяв у містах Вінниця, Львів, Чернігів, Севастопіль та Харків. Понад 100 українських офіцерів за цей час вивчили англійську мову в Військовому інституті іноземних мов у місті Беконсфілд та університеті Ріпона та Йорка у місті Йорк. А на курсі ICELT Кембріджського університету для практикуючих викладачів англійської мови пройшли навчання понад 20 викладачів вищих військових навчальних закладів України. Як показує аналіз, близько 80 % офіцерів, які пройшли навчання на курсах англійської мови, нині служать на посадах, де необхідно знання англійської, займаються оперативним плануванням або забезпеченням міжнародного військового співробітництва. Перше заняття Джеймс провів 30 вересня 1997 року, а випуск його студентів був 31 липня 1999 року. Як викладач Джеймс Койл користувався заслуженим авторитетом серед студентів та викладачів інших навчальних закладів. Серед його студентів: Микола Годованець, Андрій Стенякін, Ольга та Ігор Пастушини, Володимир Шпортько, Сергій Боженко, Олександр Кулєбаба, Володимир Курс, В'ячеслав Грищенко, Юрій Кащенко, Сергій Громов, Олег Мильченко, Вадім Волошенко, Андрій Ординович, Михайло Гребенюк, Евген Луценко, Михайло Векліч, Віталій Лановенко, Володимир Герасименко, Надія Боришполова, Інна Мокриді, Петро Майданюк, Володимир Шиляєв, Людмила Мешкова, Олександр Немець, Микола Сергеєв, Ростіслав Лисенко та багато інших.
Для багатьох вивчення іноземної мови під керівництвом Джеймса докорінно змінило їх подальшу службову діяльність на користь Держави та її Збройних Сил[1]. Джеймс Койл був наставником та керівником українських викладачів які надалі продовжили його роботу. Всі, хто був знайомий з Джеймсом, відзначали його видатні педагогічні здібності та уміння викладати у доступній формі навчальний матеріал. Значним нововведенням був той факт, що Джеймс не використовував у поясненнях матеріалів на українській / російських мовах, а повністю провадив навчальний процес англійською мовою. Ця методика вивчення іноземної мови (англійської) заснована на використанні під час навчання тільки іноземної мови була цілком новітньою та незвичайною, враховуючи що у той час в навчальних закладах Вінниці при вивченні іноземної мови більшість матеріалів, з метою прискореного вивчення, пояснювалась на українській / російських мовах.
Джеймс ніколи не рахувався з особистим часом і проводив заняття для групи старших офіцерів у вечірній час і навіть у вихідні дні. Його щирість та доброзичливість, відкритий погляд і готовність до спілкування, уміння підтримувати розмову прихиляли до нього людей, і для багатьох він став не тільки викладачем, але й товаришем. Він був людиною більшою ніж викладач англійської мови, він був послом, котрий ніс до студентів культуру та традиції шотландського та британського народів. Джеймс присвятив своє життя навчанню людей з різних країн англійської мови, відкриваючи їм через знання мови можливість вільного спілкування не зважаючи на національні та релігійні барєри: він вірив що саме так можливо змінити світ на краще.
Нагороди
- У 1999 році за значні досягнення у педагогічній роботі нагороджений Почесною Грамотою Начальника штабу Військово-Повітряних Сил України та Пам'ятним знаком Командування ВПС України.
Відеофільм
Галерея
- Вінницький Будинок офіцерів — місце роботи Джеймса Койла.
- Джеймс Койл і Микола Годованець на відпочинку в селі під Вінницею, 1998.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Джеймс Койл, Ольга та Ігор Пастушини. Вінниця, 1999.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Церемонія нагородження Д.Койла 31 липня 1999 року, Вінниця.
- Джеймс Койл на новосіллі у В.Шиляєва. Вінниця, 2001.
- Джеймс Койл на новосіллі у В.Шиляєва. Вінниця, 2001.
- Микола Годованець на навчаннях у Канаді,1999.
- Микола Годованець на навчаннях у Канаді,1999.
- Сергій Громов у складі місії ООН у Сьєрра-Леоне, 2003.
- І.Пастушин і О. Немець у київському Beatles-кафе «Cavern» в День народження Д.Койла 23.12.2007.
Див. також
Примітки
- Атлантична Панорама, № 3 (16) 2008. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 24 травня 2011.