Залужани (Самбірський район)

Залужа́ни (Тата́ри до 7 травня 1946 року[2]) село в Україні, у Новокалинівській міській територіальній громаді[3] Самбірського району Львівської області.

село Залужани
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Громада Новокалинівська міська ОТГ[1]
Основні дані
Засноване X століття
Населення 386
Площа 8,5 км²
Густота населення 45,41 осіб/км²
Поштовий індекс 81472
Телефонний код +380 3236
Катойконіми залужанці
Географічні дані
Географічні координати 49°30′38″ пн. ш. 23°27′13″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
280 м
Відстань до
районного центру
14 684 км
Найближча залізнична станція Дубляни
Місцева влада
Адреса ради 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів
Карта
Залужани
Залужани
Мапа

Розташування

Село знаходиться на території Залужанського газоконденсатного родовища, котре було названо його ім'ям. До районного центру міста Самбір — 14 684 м[4], до центру територіальної громади міста Новий Калинів — 11 км. Сусідні населені пункти:

Мала Білина (~3 км) Велика Білина (~2,5 км) Велика Хвороща (~4,8 км)
Дубляни (~3,5 км) 𝒩 Лука (~3 км)
𝒲    'Залужани'    
𝒮
Бистриця (~4,3 км) Ортиничі (~3 км) Верхній Дорожів (~6 км)

Клімат

Для Залужан характерний теплий та помірно-вологий клімат. У Залужанах протягом року випадає значна кількість опадів. У рік випадає близько 693 мм опадів. Найпосушливіший місяць — лютий з опадами 35 мм. Велика частина опадів випадає в червні, у середньому 95 мм.

Середньорічна температура в Залужанах — 7.8 °C. Найтепліший місяць року — липень з середньою температурою 17.8 °C. Середня температура в січні — -3.8 °C. Це найнижча середня температура протягом року.

Різниця між кількістю опадів між самим сухим і найвологішим місяцем — 60 мм. Середня температура змінюється протягом року на 21.6 °C.

Клімат у Залужанах
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1 0,6 5,7 13,0 18,7 21,5 23,0 22,6 18,5 13,1 6,0 1,1 12,2
Середня температура, °C −3,8 −2,1 2,2 8,4 13,5 16,4 17,8 17,3 13,6 8,7 3,1 −1,3 7,8
Середній мінімум, °C −6,5 −4,8 −1,3 3,8 8,3 11,3 12,7 12,1 8,8 4,3 0,2 −3,6 3,9
Норма опадів, мм 36 35 39 49 76 95 93 75 58 46 43 48 693
Джерело: Climate Data.org

Назва

Колишня назва села Татари, виникло в X столітті; сучасна назва села Залужани — з 1965 року.

Історія села

На околиці села досліджено поселення епохи міді (III тисячоліття до н. е.).[5]

У 1537 році за декретом польського короля Сіґізмунда I королева Бона Сфорца, яка фактично керувала державою при своєму престарілому чоловікові, викупила 77 сіл Самбірської економії у кредиторів за 25 025 флоренів[6]. Серед цих сіл були Татари.

За Речі Посполитої село входило до Дублянського ключа Самбірської королівської економії.

Після Листопадового зриву українська влада встановлюється в Татарах вже у перших числах листопаду. Вже 10 листопада 1918 року в селі утворено «Комісію громадську», котра перебрала на себе владу. Тимчасовим комісаром «Комісії громадської» був призначений Дідух Іван Федорович. 21 грудня 1918 року в приміщенні школи відбулись перші українські вибори. Було обрано постійного комісара громадського замість тимчасового, заступника комісара, асесорів, радних, членів харчової та земельної комісії. Комісаром було обрано Івана Дідуха. Воювати в Українську Галицьку армію з села пішли Михайло Савчин та Олекса Костюк, а в Армії УНР воював Дмитро Бурко.

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів Самбірського повіту до гміни Дубляни[7].

Населення

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 386 осіб.

1880188518921903193919892001
→ 852 ↗ 858 ↘ 853 ↗ 967 ↗ 1013 ↘ 398 ↘ 386

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква у селі вперше згадується в 1565 році. Попередня дерев'яна церква була збудована в 1828 році. Парохами у селі були о. Клімашевський (1825—1840), о. Іоанн Коростенський (1840—1872), який також був секретарем Самбірської Руської Ради[8], москвофіл о. Юліан Платек (1875—1895), о. Микола Нестерович (1895—1920).

У 1894 році зведено з дерева існуючий храм Різдва пр. Богородиці, баню і дахи якого у 1909 році покрили бляхою.

У довоєнні роки, з 1920 до 1945 року, парохом села був отець Андрій Бардахівський (нар. 15 липня 1893[9] пом. 27 лютого 1945), який одночасно був деканом Лучанського деканату до самої своєї смерти[10][11].

До 1946 року парафія села була окремою та входила до Лучанського деканату Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцької Єпархії УГКЦ.

Нині парафія с. Залужани є дочірньою до громади Святого Миколая села Лука, Дублянського деканату, Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

21 вересня 2004 року Владика Юліан (Вороновський) очолив святкування 100-ліття церкви. На стіні храму дану подію увіковічнили в таблиці:

Цю таблицю встановлено на честь 100-літнього ювілею церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1904р — 2004р.

Мовні особливості села

У селі побутує говірка наддністрянського говору. Деякі слова та фразеологізми, що вживаються у селі Залужани:

  • бабýня — пестлива назва бабусі;
  • бáки — бакенбарди;
  • бич батіг;
  • боз бузок;
  • бо́мки ґедзі;
  • брама ворота;
  • бурача́нка — гичка буряків;
  • бузько, бузьок лелека;
  • ва́р'ят — божевільний;
  • верéта — рядно;
  • ве́льон — фата нареченої;
  • вúдіти — бачити;
  • ви́шка горище;
  • видро відро;
  • взьити — взяти;
  • вуянка, вýйна — дружина брата матері;
  • вьєра віра;
  • гори́чий — гарячий;
  • горнéц глечик;
  • дев'їть дев'ять;
  • дьикувати — дякувати;
  • зьвєр звір;
  • каміні каміння;
  • квасок щавель;
  • кýчі — хлів для поросят;
  • малькут шульга;
  • мамунця — пестлива назва мами;
  • мжúчка — дрібний дощик;
  • насіні насіння;
  • не́цки ночви;
  • одинáйціть — одинадцять;
  • памніть, паміть пам'ять;
  • парканайціть — декілька;
  • підпеньок опеньок;
  • попил попіл;
  • пу́льовані (полювання;
  • сажі сажа;
  • стайня хлів для худоби;
  • татуньо — пестлива назва батька;
  • толока — гуртова поміч сусідові;
  • тру́мло труна;
  • фасоля квасоля;
  • фу́зия рушниця;
  • цап — козел для різання дров;
  • щістя щастя;

Люди

Залужани на мапі сільської ради

В Залужанах народилися:

Див. також

Література

  • Залужани: Історія та сучасність. Історико — краєзнавчий нарис. Богдан Виханський. Видавництво «Коло» 2004 р.

Примітки

  1. Новокалинівська громада
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області»
  3. Нова громада
  4. Державне агентство земельних ресурсів України. Залужани. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.
  5. Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556(рос.)
  6. Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585 р. Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine. Дрогобицький краєзнавчий збірник Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine. /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVI. — Дрогобич: Коло, 2012. — С. 434.
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 (пол.)
  8. А. Заярнюк. Руські патріоти в галицькому селі 1860 — 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці) // Україна модерна. 2003. № 8. С. 113
  9. Звідомлення Виділу «Кружка Родичів» при Державній Ґімназії з українською мовою навчання в Перемишлі за шкільний рік 1935—1936. Koгo видала перемиська державна гімназія впродовж 40 піт?
  10. Шематизм єпархії Перемиської на 1936 р., с.67
  11. о. Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939—1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015. — lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2;
  12. За Україну, за її вол: спогади / Р. Петренко ; ред. Г. Петренко. — Л. ; Торонто: Літопис УПА, 1997. — 277 с.
  13. Літопис УПА. Нова серія — Том 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944—1945. Редактор(и) С. Кокін, О. Іщук. Редакційна колегія Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Л. Футала, Ю. Шаповал, Г. Боряк, Hью-Йopк, США
  14. Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина»
  15. Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців
  16. Літопис УПА, Том 6. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939—1950 (за архівними документами)
  17. «Чорні тюльпани». Книга пам'яті
  18. «Чорні тюльпани»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.