Зубов Костянтин Олександрович

Костянтин Олександрович Зубов (рос. Константин Александрович Зубов; нар. 20 вересня 1888, Базарний Сизган — пом. 22 листопада 1956, Москва) — російський актор, режисер і театральний педагог.

Зубов Костянтин Олександрович
рос. Зубов Константин Александрович
Зображення
Народився 8 (20) вересня 1888
Базарний Сизганd, Карсуньський повітd, Симбірська губернія, Російська імперія[1]
Помер 22 листопада 1956(1956-11-22)[1] (68 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання
Новодівичий цвинтар : 
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор, кінорежисер, театральний педагог
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний інститут сценічних мистецтв
Вчителі Горєлов Іван Миколайович, Санін Олександр Якимовичd і Петровський Андрій Павловичd
IMDb nm0958295
Нагороди та премії

Біографія

Народився 8 [20] вересня 1888(18880920) року в селі Базарному Сизгані Симбірської губернії Російської імперії (тепер селище міського типу Ульяновської області, Росія) в сім'ї вчителя малювання[2]. Впродовж 1904—1905 років навчався в технічному училищі у місті Нансі у Франції; у 1905—1906 роках — на історико-філологічному факультеті Паризького університету[3]. У 1906 році повернувся до Російської імперії і продовжив навчання в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив 1908 року. Одночасно з навчанням займався в Петербурзькому театральному училищі у Володимира Давидова, грав у нього в гастрольної групі (сезон 1908 року; дебютував в ролі Альоші в спектаклі «Діти Ванюшина» Сергія Найденова). Потім навчався в Школі сценічного мистецтва Олесандра Саніна і Андрія Петровського[4].

Впродовж 1910—1915 років (крім сезону 1913—1914 років, коли служив в Самарі) працював в антрепризі Миколи Синельникова в Харкові, театрі «Соловцов» у Києві. У 1915—1916 роках грав у Театрі Корша у Москві.

У 1917—1918 роках очолював Товариство акторів Іркутського драматичного театру, де вперше виступив як режисер[4]. У 1918—1919 роках — артист і режисер театру М. Смоленського в Харбіні; у 1919—1921 роках — артист і режисер театру Є. Доліна у Владивостоці; у 1921—1924 роках працював в Першому Далекосхідному військово-революційному театрі в Хабаровську, Благовіщенську і Харбіні; у 1924—1925 роках — головний режисер Читинського державного театру[3].

У 1925—1931 роках — актор, режисер і завідувач трупою Московського театру Революції. У 1932—1938 роках — художній керівник московського Театру Ленради. З 1936 року — актор і режисер Малого театру (у 1945—1947 роках — заступник художнього керівника; з 1947 року — головний режисер). Член ВКП(б) з серпня 1942 року. З 1946 року — професор Театрального училища імені Михайла Щепкіна[3]. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 4-го скликання (1955—1956). Помер у Москві 22 листопада 1956 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

Творчість

Ролі
Театр Корша
Театр Революції
Малий театр
  • Телятєв («Скажені гроші» Олександра Островського; 1936);
  • Болінгброк («Склянка води» Ежена Скріба; 1936);
  • Репетилов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1938);
  • полковник Бризгалов, Растегін («На березі Неви» Костянтина Треньова; 1939);
  • Вандерстраатен («Урієль Акоста» Карла Гуцкова; 1940);
  • Циганов («Варвари» Максима Горького; 1941);
  • Городулін («На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського; 1941);
  • Наполеон («Вітчизняна війна 1812 року» Льва Толстого; 1942);
  • Мирон Горлов («Фронт» Олександра Корнійчука; 1942);
  • Хіггінс («Пігмаліон» Бернарда Шоу; 1943);
  • Макферсон («Російське питання» Костянтина Симонова; 1947);
  • Беркутов («Вовки і вівці» Олександра Островського; 1947);
  • Мак-Гілл («Змова приречених» Миколи Вірти; 1949);
  • Фамусов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1950);
  • Дудукін («Без вини винні» Олександра Островського; 1951);
  • Стессель «(Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова; 1953).

Постановки
Іркутський драматичний театр
Театр Ленради
Малий театр
  • «Євгенія Гранде» за Оноре де Бальзаком (1939; режисер Уварова);
  • «Варвари» Максима Горького (1941; спільно з Іллею Судаковим);
  • «Дочка російського актора» Петра Григор'єва (1941);
  • «Пігмаліон» (1943; режисер Євген Веліхов);
  • «Іван Грозний» Олесія Толстого (1945; спільно з Провом Садовським і Борисом Нікольським);
  • «Створення світу» Миколи Погодіна (1945);
  • «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова (1946; спільно з Веніаміном Циганковим);
  • «Російське питання» Костянтина Симонова (1947; спільно з Євгеном Веліховим);
  • «Велика сила» Бориса Ромашова (1947; спільно з Миколою Петровим);
  • «Прибуткове місце» Олександра Островського (1948; спільно з Веніаміном Циганковим);
  • «Безприданниця» Олександра Островського (1948; спільно з Левом Прозоровським);
  • «Змова приречених» Миколи Вірти (1949);
  • «Наш сучасник» Костянтина Паустовського (1949; спільно з Веніаміном Циганковим);
  • «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського (1950; спільно з Веніаміном Циганковим);
  • «Настя Колосова» Валентина Овечкіна (1951);
  • «Васса Желєзнова» Максима Горького (1952; спільно з Євгеном Веліховим);
  • «Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова (1953: спільно з Павлом Марковим);
  • «Крила» Олександра Корнійчука (1955; спільно з Веніаміном Циганковим);
  • «Макбет» Вільяма Шекспіра (1955; спільно з Євгеном Веліховим);
  • «Доктор філософії» Бранислава Нушича (1956).

Ролі
  • Володимир Сергійович Торбін («Бухгалтер Торбін»/«Безодня життя», 1916);
  • письмоводитель Петров («Неллі Раінцева», 1916);
  • брат старого революціонера («Революціонер», 1917);
  • Ртищев («Кульгавий пан», 1928);
  • «Друзі совісті», 1932;
  • фашист Фа («Маріонетки», 1933);
  • Крутицький («Настя Устинова», 1934);
  • у епізоді (немає в титрах) («Яків Свердлов», 1940);
  • Шліхтер, оберст Люфтваффе («Бойова кінозбірка № 7», новелла «Приймальник катастроф», 1941);
  • Павло Опанасович Фамусов, керуючий в казенному місці («Горе від розуму», фільм-спектакль, 1952);
  • Циганков Сергій Миколайович, інженер («Варвари. Сцени в повітовому місті», фільм-спектакль, 1953).

Постановки
  • «Варвари. Сцени в повітовому місті» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим та Іллею Судаковим);
  • «Васса Желєзнова» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим);
  • «Крила» (фільм-спектакль) (1956; спільно з Тетяною Лукашевич).

Відзнаки
ордени СРСР
медалі СРСР
почесні звання СРСР
Сталінські премії
  • ІІ-го ступеня (1946; за постановку і виконання ролі доктора Хіггінса в спектаклі «Пігмаліон» Бернарда Шоу у 1943 році);
  • ІІ-го ступеня (1947; за постановку вистави «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова)[3];
  • І-го ступеня (1948; за постановку вистави «Велика сила» Бориса Ромашова);
  • І-го ступеня (1951; за постановку вистави «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського)[4].

Примітки
  1. Зубов Константин Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Велика російська енциклопедія.(рос.)
  3. Зубов Костянтин Олександрович на kinosozvezdie.ru.(рос.)
  4. Зубов Костянтин Олександрович на kino-teatr.ru.(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.