Йоаникій Галятовський

Йоаникій Галятовський (пол. Joannicjusz Galatowski; бл. 1620, Волинь? 12 січня 1688, Чернігів) український православний монах, архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові (16691688). Випускник, викладач і ректор (16571669) Києво-Могилянській колегії. Письменник, агіограф, проповідник і гомілет (теоретик церковного красномовства), педагог, публіцист. Народився на Волині, Річ Посполита. Писав українською і польською мовами. Автор численних українських бестселерів: «Ключ разумінія» (1659), «Неба нового» (1665), «Месія правдивий» (1669), «Стара західна церква новій римській церкві» (1678), «Лебідь» (1679), «Фундаменти» (1683), «Алькоран Магометів» (1683). Відіграв істотну роль у розвитку українського письменства ранньомодерної доби, регламентував барокові форми прозових, ораторських жанрів. Помер у Чернігові, Гетьманщина. Похований у реставрованому ним Успенському соборі Єлецького монастиря. Також Іоаникій.

Йоаникій Галятовський
Народився 1620
Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 2 (12) січня 1688
Чернігів
Поховання Успенський собор (Чернігів)
Країна  Річ Посполита
Діяльність література
Відомий завдяки письменник, перекладач, філолог, оратор, богослов
Alma mater Києво-Могилянська колегія
Вчителі Лазар
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада архімандрит
Конфесія православ'я

Біографія

Іоаникій Галятовський походив з Волині. У 1640-х роках навчався у Києво-Могилянській Колегії, був учнем Лазаря Барановича.

Близько 1650 року прийняв чернечий постриг. Служив у Куп'ятицькому монастирі (близько Пінська, тепер Білорусь). Повернувшись до Києва, викладав курс риторики у Києво-Могилянському колегіумі.

У 165868 роках (після Л. Барановича) ректор Києво-Могилянської академії, ігумен Києво-Братського монастиря. Від 1668 року — ігумен, згодом архімандрит Чернігівського Єлецького монастиря.

Конфлікт і неприйняття ставленика Москви, «місцеблюстителя» Київської митрополії єпископа Методія (Филимоновича), якого не визнавало більшість представників вищого українського православного духовенства, примусили Й. Галятовського виїхати з Києва (1664) і шукати притулку у львівського православного єпископа Атанасія Желиборського. Крім Львова, Галятовський відвідав Луцьк, Слуцьк, Мінськ.

1668 року повернувся до Києва. Владнавши питання з друкуванням свого трактату «Месія правдивий», поїхав до Новгорода-Сіверського — до чернігівського архієпископа Л. Барановича. У 166988 роках — архімандрит Єлецького Успенського монастиря у Чернігові.

Помер Іоаникій Галятовський 2(12) січня 1688 року в Чернігові, де й похований.

Праці

Іоаникій Галятовський. Ключ разуменія (1659)
Іоаникій Галятовський. Скарбница потребная и пожитечная всему свету (1676)

Іоаникій Галятовський — видатний промовець, автор збірок проповідей і оповідань. Автор близько 20-ти творів, здебільшого полемічного характеру, українською та польською мовами:

  • «Ключ разумінія..» (1659[1] і 1660, Київ; 1663 і 1665, Львів);
  • трактат з теорії гомілетики «Наука, або способ зложення казання» (1659);
  • «Небо новоє» (1665, 1677, 1699)[2], історико-літературне значення якої полягало в ознайомленні українського суспільства з розповідями й легендами західно-європейської середньовічної літератури;[3]
  • «Скарбниця потребная» (1676)[4].
  • а також кілька творів полемічного характеру, спрямованих на захист православ'я[3].

Видав польською мовою полеміко-богословські трактати:

  • «Лебідь з перами своїми» (1675; за ін. даними 1679);
  • «Азбука різним єретикам» (1681),
  • «Алькоран Магометів» (1683),
  • «Боги поганскіи, в болванах мешкаючіи» (1686) та ін.

1688 року переклав українською мовою окремі уривки Біблії[5]. Його творчий доробок свідчить про широку ерудицію, глибоку обізнаність з найкращими зразками світової наукової, полемічної та історичної спадщини[3].

Слідом за Єпіфанієм Славинецьким, Галятовський вплинув на розвиток схоластичної проповіді в Україні, сприяв поширенню в Московії традицій українського проповідництва. Цю справу згодом продовжили Димитрій Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович.

Видання праць

Вшанування

Іменем Йоаникія названо вулицю в Півцях — місцевості на північному сході Чернігова.

Примітки

  1. Іоаникій, Галятовський, (1659). Ключ разумения (укр.).
  2. Ґалятовський, Іоаникій (1699). Небо новое з новыми звездами сотворенное, то есть Преблагословенная Дева Мария Богородица з чудами своими (PDF) (українська). Могильов: Друкарня Максима Вощанки.
  3. Матях В. М. Ґалятовський (Галятовський) чернече ім'я Іоаникій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 267. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  4. Ґалятовський, Іоаникій (1676). Скарбница потребная и пожитечная всему свету. Електронна бібліотека. Інститут історії України. НАН України.
  5. Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А  В. — 688 с. : іл.

Джерела, література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.