Каменська (станція)

Каменська — вантажно-пасажирська залізнична станція Північно-Кавказької залізниці (до серпня 1987 року належалала до Південно-Східної залізниці), розташована на території міста Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Відстань від Казанського вокзалу Москви становить — 1036 км.

Станція Каменська
48°19′43″ пн. ш. 40°15′31″ сх. д.
Код станції ?
Код «Експрес-3» ?
на Вікісховищі
Дільниця Лиски  Лиха
Легенда
668 Лиски
 Валуйки 
686 Пухово
713 Євдаково
735 Сагуни
746 Перевальська
759 Підгорне
 Ольховатка 
784 Розсош
800 Райновська
812 Митрофановка
839 Журавка
 Чорткове 
0
Зайцевка
0
Сергієвка
0
Сохрановка
0
Кутейниково
0
Виноградовка
0
Колодезі
0
Боченково
 Чорткове 
 Луганськ 
966 Міллерово
989 Тарасовка
1014 Глибока
1025 Погорелово
1037 Каменська
1061 Лиха

Історія

Перший залізничний вокзал станції Каменська побудовано 1871 року. Будівництво залізниці призвело до розвитку місцевої економіки і зростання якості життя станичників. Вигідне розташування станиці на залізничній лінії Ростов-на-Дону Воронеж Мічурінськ (колишній Козлов) Москва сприяло зростанню торгівлі. Через наявність доступного транспортного сполучення в станиці з'явилися прасоли, купці, підприємці, власники хлібних зсипок. Кам'янська стала не тільки великим ринком збуту, але й центром виробництва. Так, біля вокзалу з'явився один з перших в області хлібний елеватор, на багато поверхів здійнявся над Сіверським Донцем товарний млин німецького підприємця. На повну потужність працював інший млин, олійниця, будувались невеликі підприємства: чавуноливарний завод Шмідта, миловарний, спирто-горілчаний, ковбасний, поташний заводи, два пивоварних, майстерні з ремонту хліборобського реманенту. Залізниця стала найвідповіднішим видом транспорту для доставки різноманітної сировини, необхідної для станичної промисловості. Розвивалася і галузь послуг. З'являлися крамниці, банки, у Кам'янській відкрився готель, де селилися комівояжери петербурзьких, московських, варшавських, лодзіанських фірм. Зрослий статус станиці як великого економічного центру позначився і на її зовнішньому вигляді. Багато вулиць було вимощені бруківкою, проведено водопровід[1].

1912 року був збудований інший вокзал. Під час Другої світової війни та окупації міста німецько-фашистськими військами у 1942 році вокзал було зруйновано. Сучасна (третя за чергою) будівля вокзалу[2] побудована 1951 року за типовим проектом Харківського бюро. Зовнішний годинник на будівлі вокзалу вперше з'явився 1961 року.

Діяльність

Здійснюється продаж пасажирських квитків, прийом та видача багажу, прийом та видача контейнерів.

Є будівля вокзалу, де розташовані квиткові каси, довідкове бюро, зал очікування, ресторан і відділення поліції. На привокзальній площі розташовано готель «Каменськ» і автобусна зупинка міського транспорту, звідки, зокрема, курсують автобуси в мікрорайон Лиховський (на станцію Лиха).

На станції п'ять основних залізничних колій (без тупикових), дві пасажирські платформи і одна технічна. Також є пішохідний перехідний міст через залізничні колії і регульований автомобільний залізничний переїзд (Північний), який веде на автомобільно-гужовий міст (старий, колишній залізничний, побудований 1868 року, рух відкрито в 1871 році) через річку Сіверський Донець2010 року закритий на реконструкцію).

За 1,5 км на південь від станції (біля зупинного пункту 1038 км) проходить межа між Міллерівською й Лиховською дистанціями колії.

Пасажирське сполучення

Через станцію курсують пасажирські поїзди далекого прямування[3]:

Пасажирські потяги, що курсують цілий рік
Маршрут сполучення
19/20
«Преміум»
Москва Ростов-на-Дону
33/34
«Осетія»
Москва Владикавказ
35/36
«Північна Пальміра
двоповерховий»
Санкт-Петербург Адлер
43/44
«Чорноморець»
Санкт-Петербург Новоросійськ
49/50 Санкт-Петербург Кисловодськ
57/58 Іркутськ Кисловодськ
77/78 Москва Ставрополь
79/80 Архангельськ Адлер
83/84 Москва Адлер
87/88 Нижній Новгород Адлер
97/98 Тинда Кисловодськ
109/110 Москва Анапа
115/116 Санкт-Петербург Адлер
117/118 Самара Адлер
121/122 Санкт-Петербург Владикавказ
125/126 Москва Новоросійськ
133/134 Томськ Анапа
135/136 Санкт-Петербург Махачкала
139/140 Барнаул Адлер
145/146
«Інгушетія»
Москва Назрань
149/150 Мінськ Мінеральні Води
301/302 Мінськ Адлер
305/306 Москва Сухумі
309/310 Воркута Адлер
311/312 Воркута Новоросійськ
335/336 Єкатеринбург Новоросійськ
377/378 Москва Новоросійськ
381/382 Москва Грозний
389/390 Мінськ Анапа
Потяги сезонного призначення
61/62 Москва Нальчик
155/156 Москва Анапа
187/188 Архангельськ Новоросійськ
201/202 Москва Адлер
221/222 Архангельськ Анапа
225/226 Мурманськ Адлер
227/228 Санкт-Петербург Новоросійськ
233/234 Єкатеринбург Адлер
237/238 Москва Анапа
245/246 Санкт-Петербург Єйськ
247/248 Санкт-Петербург Анапа
259/260 Санкт-Петербург Анапа
261/262 Архангельськ Адлер
267/268 Сосногорськ Новоросійськ
281/282 Череповець Адлер
283/284 Череповець Анапа
285/286 Мурманськ Новоросійськ
289/290 Єкатеринбург Анапа
293/294 Мурманськ Анапа
459/460 Тамбов Адлер
467/468 Смоленськ Адлер
471/472 Москва Адлер
473/474 Самара Анапа
475/476 Казань Адлер
479/480 Санкт-Петербург Сухумі
481/482 Москва Новоросійск
487/488 Самара Сухумі
495/496 Кострома Адлер
497/498 Іжевськ Адлер
501/502 Кіров Анапа
505/506 Тамбов Новоросійськ
507/508 Іжевськ Новоросійськ
511/512 Москва Адлер
513/514 Тамбов Анапа
517/518 Москва Анапа
529/530 Кіров Анапа
531/532 Кіров Адлер
533/534 Москва Адлер
535/536 Смоленськ Анапа
539/540 Кострома Анапа
541/542 Москва Адлер
547/548 Москва Сухумі
549/550 Тольятті Адлер
555/556 Смоленськ Адлер
557/558 Печора Адлер
561/562 Москва Єйськ
583/584 Казань Анапа
591/592 Приоб'є Перм Анапа
595/596 Новий Уренгой Тюмень Єкатеринбург Анапа

По станції Каменська здійснюється рух приміських поїздів[4].

Маршрути приміських потягів
Маршрут сполучення
6518/6616/6516 Чертково Ростов-Головний
6354 Глибока Лиха
6356/6160 Глибока Ростов-Головний
6363 Лиха — Чертково
6351 Лиха — Глибока
6360 Глибока Лиха
6355 Лиха — Глибока
6358/6158 Глибока Ростов-Головний
6357 Лиха — Глибока
6362 Глибока Лиха
6515/6615/6517 Ростов-Головний — Чертково
6361 Лиха — Глибока

Див. також

  • Аварія на станції Каменська

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.