Смоленськ-Центральний

Смоленщина однією з перших прийняла на своїх просторах залізниці, найпершою з яких стала Ризька-Орловська, прокладена через Смоленськ у 1868 році. Двома роками пізніше було відкрито рух на залізничній лінії Москва-Смоленська — Смоленськ, яку ще через рік подовжили до Береста, а наприкінці XIX століття залізничну колію проклали від Смоленська до Мічурінська. Всі ці стрімкі зміни проходили в рамках потужного економічного буму, одним з найхарактерніших проявів якого було якраз масштабне будівництво залізниць, що додали місту додатковий імпульс у розвитку, зробивши його великим транспортним вузлом і торговельно-перевалочним пунктом.[1]

З 1896 року з відкриттям лінії Духівська — Раненбург стала вузловою.[2]

1979 року розпочата електрифікація змінним струмом (25 кВ) ділянки Вязьма — Красне.

1 червня 1980 року розпочато рух пасажирських потягів на електротязі під електровозами ЧС4т на ділянці Смоленськ — Орша.

2 липня 1981 року завершена електрифікація дільниці Смоленськ — Красне. Пройшов перший вантажний потяг на електротязі ділянкою Орша — Смоленськ.

2008 року з південної сторони вокзалу, неподалік від Колгоспної площі, відкритий приміський термінал.

Креслення першого вокзалу

Історична будівля вокзалу

Перший вокзал в Смоленську, що складався з двох будівель, розташованих вздовж північного і південного перонів і з'єднувалися аркою з годинником, був пам'яткою архітектури, виконаний в стилі неокласицизму. За задумом архітекторів, вокзал повинен був не тільки зустрічати гостей, виконуючі всі відповідні функції, але також і слугувати візитною карткою міста. Але після майже 70 років служби перший вокзал був сильно зруйнований під час нальотів гітлерівців на Смоленськ влітку 1941 року і не підлягав відновленню.

Ризько-Орловський вокзал

1947 року побудований тимчасовий дерев'яний вокзал, а впродовж 1949—1952 років за проектом архітекторів Б. С. Мезенцева і М. А. Шпотова звели величну будівлю залізничного вокзалу Смоленська, що став, окрім власне місця прийому і обробки пасажиропотоку, ще й справжньою окрасою міста.

Будівлю залізничного вокзалу Смоленськ-Центральний споруджено в характерному для того часу неокласичному стилі. Найбільш домінантною і виразною частиною всього вокзального ансамблю є його симетричний головний фасад, звернений на велику Привокзальну площу. На головному фасаді виділяється високий триповерховий заглиблений арковий отвір зі входами і колонадою, увінчаний неповним циркулярним завершенням. Фасади будівлі вокзалу пофарбовані в бірюзовий колір з білими декоративними наличникам на дверях і вікнах, карнизами, півколоннами і окантовками, тонко розкреслені по штукатурці під руст. Декоративні пояски, що йдуть ризалітами та іншими ділянками фасадів, складаються з ліпних медальйонів і розеток.

Всередині будівля вокзалу також багато оздоблена декоративною ліпниною. Високі склепіння центральних залів, покликані створити відчуття масштабу і величної естетики, тримаються на монументальних колонах.

У приміщеннях вокзалу є кілька величезних художніх полотен, подарованих митцями в різні часи. Так, тут можна побачити, наприклад, репродукції картин Сєрова «Ходаки у Леніна», Кившенко «Військова рада у Філях», Непринцева «Відпочинок після бою» і навіть репродукцію картини Шишкіна «Рубка лісу». Останнім таким даром стала картина «Смоленськ православний», написана художником Анатолієм Булдаковим. На відміну від всіх попередніх робіт — це єдиний оригінал[3].

2006 року проведено реконструкцію вокзального комплексу, в якому розташовані 11 квиткових кас, зали очікування, кафе, камери схову, торговельні точки і все необхідне для мандрівників. Щодня вокзал обслуговує близько 11 тисяч пасажирів, а з прилеглих перонів відправляються пасажирські та швидкі потяги майже у всіх напрямках.

Вокзал

Складається з двох вокзальних будівель (вокзалу для приміських потягів і вокзалу для потягів далекого прямування) і платформ, з'єднаних пішохідним мостом. У східній частині острівної платформи з головною будівлею вокзалу розташовується Привокзальна площа з трамвайним кільцем (маршрути № 3, 4), під'їзд до яких здійснюється з П'ятницького шляхопроводу.

Станція обладнана касами і турнікетами. Навіси відсутні. Неподалік від станції розташовано Смоленське локомотивне депо[4].

Привокзальна площа

На вокзалі Смоленськ-Центральний надаються наступні послуги:

• інформаційно-довідкові послуги;
• оголошення інформації по гучному зв'язку;
• оформлення проїзних документів на поїзди далекого прямування;
• довідки письмові про вартість проїзду;
• видача довідки про набутий раніше або загублений проїзний документ;
• послуги перебування / проживання на вокзалі;
• послуги зі зберігання ручної поклажі і багажу;
• санітарно-гігієнічні послуги;
• зона відпочинку для пасажирів;
• бронювання місць в кімнатах відпочинку;
• спальні місця в кімнатах відпочинку;
• кафе;
• медпункт;
• Wi-Fi;
• паркування автотранспорту.

Потяги на станції Смоленськ-Центральний

Через Смоленськ прямують потяги у міжнародному сполученні до Мінська, Бреста, Гродно, Гомеля, Варшави, Берліна, Праги, Відня, Парижу, Ніцци. У внутрішньому сполученні до Москви, Адлера, Архангельська, Калінінграда, Новосибірська, Саратова та інших міст.

Станція Смоленськ-Центральний приймає та відправляє наступні пасажирські потяги далекого сполучення:

Приміські потяги з'єднують Смоленськ з Вязьмою, Красним, Руднею, Брянськом, Рославлем та іншими містами[5][6]

• Інформація про станцію Смоленськ-Центральний на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху приміських потягів
• Смоленськ: розклад потягів на сайті рoezdato.net
• Вокзал на Wikimapia