Луганськ (станція)
Луганськ — залізнична станція і головний вокзал в однойменному місті, розташований на межі Кам'янобрідського, Артемівського та Ленінського районів міста.
Луганськ Луганська дирекція Донецька залізниця станція | |
---|---|
Залізничний вокзал | |
Розташування | |
Розташування | Україна |
Адреса | Луганськ, вул. Віктора П'ятіркіна, 6 |
Координати | 48.572866° пн. ш. 39.28432° сх. д. |
Структура | |
Лінія(ї) |
Луганськ — Лутугине Іллєнко — Родакове |
Платформ | 3 основні + 5 додаткових |
Тип платформ | бічна, острівні |
Час роботи | цілодобово |
Історія | |
Відкрито | 1878 |
Перебудовано | новий вокзал з 1980 |
Електрифіковано | 21 вересня 2007 |
Колишні назви | Луганський завод, Ворошиловград |
Будівля | |
Стиль | брежнівський |
Інша інформація | |
Власник | Укрзалізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 507108 |
Код Експрес-3 | 2214200 |
Пасажиропотік | 10-12 тис. на добу |
Мапа | |
Луганськ на Вікісховищі |
Ділянка Луганськ — Бразоль | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Дільниця Дебальцеве — Луганськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Дільниця Луганськ — Іллєнко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Історія
Історія станції відраховується від 1878 року, коли відбулося урочисте відкриття Донецької кам'яновугільної залізниці, загальна довжина якої становила 389 верст. Були відкриті такі ділянки, як Микитівка — Дебальцеве — Довжанська, Дебальцеве — Попасна — Краматорськ та власне Дебальцеве — Луганський завод, що підійшла до Луганська із південного заходу.
У Луганську створюється управління Товариства «Донецька залізниця», та закладається поруч зі станцією залізничне училище[1]. Власне й саме технічне управління Донецькою кам'яновугільною залізницею було в Луганську, поки приватна залізниця не була продана державі, та не була приєднана до Казенної Катеринінської залізниці[2].
1898 року прокладена ділянка в північно-східному напрямку Луганське — Міллерово.
- Вокзал до 1917 року
- Старий залізничний вокзал 48.572092° пн. ш. 39.281101° сх. д.
- Первинна англійська рейка Barrow Steel 1876 року, з якої починалася луганська залізниця
- Поштова марка, (2016)
Станом на 1917 рік вибудовується і гілка на південному напрямі Луганське — Бразоль, яка одначе була розібрана протягом Громадянської війни, та вже 1921 року зв'язка Луганське — Лутугине була відновлена[1]. Ці три напрямки: на південний захід, на північний схід та і на південь — лишаються основними й у наш час.
Із розвитком луганської залізниці тісно пов'язаний також і завод Гартмана, нині — Луганський тепловозобудівний завод.
Електрифікація
У 2005 році електрифіковано ділянку Дебальцеве — Комунарськ (Алчевськ), 2006 року сюди прибув перший приміський електропоїзд, а вже 2007 року було завершено п'ятирічні роботи з електрифікації ділянки Дебальцеве — Луганськ, завдяки чому Луганська область позбулася статусу передостанньої неелектрифікованої області України (залишилися Чернівецька та Івано-Франківська області). Першим у дорогу зі станції Луганськ вирушив потяг із вагонів третього класу за маршрутом Луганськ — Донецьк. У планах Донецької залізниці до 2030 року фігурує продовження електрифікації, включаючи ділянку Луганськ — Міллерово (РФ), одначе російська частина цієї ділянки, 122 км — Міллерово, що йде в глибину Ростовської області законсервована з 2007 року, нині частково розібрана та кинута напризволяще.
Будівля вокзалу
1980 року на відстані близько 600 м від старого залізничного вокзалу було споруджено теперішню будівлю вокзалу у формі гіперболічного циліндра. До комплексу просторого нового вокзалу увійшли автомобільна естакада протяжністю майже 700 метрів, що сполучає вокзал із центром міста, транспортна розв'язка, критий надземний перехід до платформ, який з однієї сторони виходить до вокзалу, а з іншої — до недіючої трамвайної лінії та вулиці Кірова. Залізничний вокзал є кінцевою зупинкою деяких міських та приміських автобусних маршрутів.
- Інтер'єр вокзалу
- Естакада
- Привокзальний готель
- Пішохідний міст
Пасажирське сполучення
До літа 2014 року
Станом на 2013 рік луганський вокзал забезпечував внутрішнє, міжнародне та приміське сполучення. Для більшості поїздів далекого сполучення станція Луганськ є кінцевою, виняток становив лише міжнародний поїзд Маріуполь — Липецьк. На внутрішньоукраїнських маршрутах з Луганська поїзди прямували до:
- Києва, Львова, Одеси, Сімферополя, Кривого Рогу, Сум, Харкова, Донецька, Маріуполя, Феодосії.
- Вагон безпересадкового сполучення до Трускавця.
Міжнародні (Україна — РФ) поїзди сполучали Луганськ з:
- Москвою, Липецьком;
- вагони безпересадкового сполучення до Санкт-Петербурга, Адлера.
Приміські дизель-поїзди сполучали Луганськ з населеними пунктами Луганської і Донецької областей України до станцій Комунарськ, Дебальцеве, Лутугине, Ізварине, Попасна, Сватове, Вільхова, Родакове, Сентянівка, Кіндрашівська-Нова, Лантратівка. До 30 серпня 2010 року існувало сполучення з Ростівською областю РФ (роз'їзд 122 км у хуторі Єлань Тарасівського району Ростовської області).
- ЧС7-112 на станції Луганськ
Під час російсько-української війни (з 2014 року)
Із початком війни на сході України залізничне сполучення стало нестабільним. 26 липня 2014 року у зв'язку з пошкодженням залізничних шляхів «Укрзалізниця» тимчасово зупинила рух поїздів за маршрутом Київ — Луганськ та Луганськ — Київ[3][4]. 21 вересня рух відновлено. Донецька залізниця сформувала поїзд № 520/521 сполученням Київ — Луганськ із 10 вагонів, але у зв'язку із підвищеним попитом на перевезення залізничники збільшили кількість вагонів до 18-ти[5][6][7]. 7 жовтня колію на 60 км перегону Сентянівка — Шипилово Донецької залізниці підірвали. Пошкодили 12,5 м колій і три шпали. Поїзд № 520 повернули у зворотній шлях[8].
Оскільки військові дії унеможливили нормальне залізничне сполучення, 20 листопада 2014 року «Укрзалізниця» скасувала поїзд Київ — Луганськ[9][10][11].
28 березня 2015 року бойовики ДНР і ЛНР запустили приміський електропоїзд сполученням Ясинувата — Луганськ через Єнакієве, Дебальцеве[12].
Нині приміське сполучення з Луганська здійснюється лише до станції Мануїлівка.
Примітки
- История железных дорог Донбасса Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- Історія Донецької залізниці (рос.)
- Донецька залізниця скасувала низку поїздів // НВ, 2014-08-04 (рос.)
- «Укрзалізниця» внесла зміни до маршрутів на східні області України
- Поїзд Київ — Луганськ у перший після відновлення рейс вирушив 100 % заповнений
- Луганськ — Київ: повернення «двадцятки»
- Поїзди в Донецьк і Луганськ: що думають залізничники про відновлення сполучення // Сегодня, 2020-01-20 (рос.)
- Поїзд № 520 «Київ — Луганськ» відправлять назад в Київ
- «Укрзалізниця» остаточно скасовує поїзд Київ — Луганськ
- Останній поїзд «Луганськ — Київ» (фоторепортаж) (рос.)
- Останній поїзд з Луганська до Києва відправився 20 листопада (фото)
- Бойовики запускають поїзд через Дебальцеве