Король Лев (фільм, 1994)

Ідея «Короля Лева» вперше з'явилась у другій половині 1988 року в процесі розмови між Джеффрі Катценбергом, Роєм Е. Діснеєм і Пітером Шнайдером під час перельоту до Європи для рекламної кампанії мультфільму «Олівер і компанія». В ході розмови виникла ідея фільму, дія якого відбуватиметься в Африці, й Катценберг тут же вхопився за неї[15]. Продюсер Томас Шумахер, що тільки-но закінчив роботу над анімаційним фільмом «Рятівники в Австралії», вирішив приєднатися до проекту, «тому що леви це круто». За розробку ідеї взявся віце-президент Walt Disney Feature Animation Чарлі Фінк[16]. Катценберг вирішив додати до сюжету історію дорослішання й смерть персонажів[17], а також деякі випадки зі свого життєвого досвіду, тож про фільм він відгукнувся: «Він трохи про мене самого»[17]. У листопаді того ж року Томас Діш написав попередню версію кіносценарію під заголовком «Король Калахарі» (англ. King of the Kalahari)[18], а згодом Лінда Вулвертон цілий рік працювала над написанням чернеток для сценарію, в процесі чого назва спочатку змінилася на «Цар звірів» (англ. King of the Beasts), а відтак на «Король джунглів» (англ. King of the Jungle)[16]. Початкова версія фільму сильно відрізнялася від остаточної. Сюжет оповідав про війну між левами та бабуїнами, Шрам був лідером бабуїнів, а Рафіки гепардом[17], водночас Тімон і Пумба були друзями дитинства Сімби[19]. Сам Сімба не покидав королівство, проте через інтриги Шрама ставав «лінивим, неохайним, жахливим персонажем», тож міг бути легко поваленим[16].

На початку режисувати фільм мав Джордж Скрібнер, а згодом до нього приєднався Роджер Аллерс[15]. Разом із Аллерсом до команди фільму долучилася Бренда Чапмен, що очолила роботу над сценарієм[16]. Після 6 місяців роботи Скрібнер вирішив покинути проект, бо був проти рішення Аллерса й продюсерів зробити з фільму мюзикл, так як Скрібнер планував створення документально-подібного фільму більше схожого з дійсністю[15][20]. Роб Мінкофф замінив Скрібнера і тоді ж до роботи долучився продюсер Дон Хан. Хан визнав сценарій розрізненим і позбавленим чіткої основної теми й, після вибору такою темою «дорослішання й зустріч з реальністю», попросив зробити фінальний варіант. Аллерс, Мінкофф, Чапмен і Хан за два тижні переробили сценарій, долучивши до роботи також режисерів щойно завершеної «Красуня і чудовисько» Кірка Вайза й Гері Тросдейла[21]. Водночас назва змінилась з «Короля джунглів» на «Король Лев» (англ. The Lion King), з огляду на те, що дія відбувалася не в джунглях, а в савані[15].

«Король Лев» став першим анімаційним проектом Діснея, в основі якого лежав оригінальний сценарій, а не перероблена історія. Творці фільму стверджували, що натхненням для нього служили біблійні історії про Йосипа і Мойсеї, а також шекспірівський «Гамлет»[22]. Улітку 1992 року до команди долучилися спеціалісти Ірен Меччі та Джонатан Робертс. Вони взялись за редагування, уточнивши емоції, що супроводжували сцени, й додавши комічні репліки Тімонові, Пумбі й гієнам[23]. Поет Тім Райс, який створив тексти до пісень фільму, працював упритул зі сценаристами, з огляду на те, що пісні мали органічно вплітатися в сюжет історії. Тексти Райса, робота над якими велась до самого кінця зйомок, були навіть переміщені в розкадровку[21]. Зміни вносились часто, аніматор Андреас Дежа казав, що деякі закінчені сцени доводилось частково переробляти через внесення змін у діалоги[16].

Актор озвучування обирались на основі того, як вони підходять персонажам і що можна привнести їм, приміром, Джеймс Ерл Джонс був обраний, тому що його голос звучить «потужно», подібно до левового рику. Натан Лейн початково пробувався на роль Зазу, а Ерні Сабелла — гієни, однак після зустрічі одне з одним у звукозаписувальній компанії актори, що працювали разом у мюзиклі «Хлопціі ляльки», попросили записуватись разом у ролях гієн. Режисери же вирішили знімати цей дует як Тімона й Пумбу[24][25]. Для озвучування гієн початково планували возз'єднати комедійний дует «Чіч і Чонг». Чіч Марін погодився озвучувати гієну Банзай, але Томмі Чонг не зміг взяти участь у зйомках, тому його роль була змінена — Шензі стала самицею і її озвучила Вупі Ґолдберґ[19].

У процесі роботи «Король Лев» вважали другорядним щодо «Покахонтас», над якою ішла робота саме тоді ж. Багато які співробітники анімаційного підрозділу студії Діснея вважали пріоритетною роботу над «Покахонтас», гадаючи, що саме цей фільм буде більш престижним й успішним із двох.[22] Сценаристи теж не надто вірили в проект, Бренда Чапмен казала, що не дуже хотіла братися за роботу, «бо історія не дуже добра»,[16] а письменник Барні Маттісон казав своєму колезі Джо Ренфту: «Я не знаю, хто буде його дивитись».[20] Більшість провідних аніматорів або вперше стали до такої відповідальної роботи, як анімування персонажів, або просто були більше зацікавлені в анімації тварин, а не людей.[17] Тринадцять із цих аніматорів, одночасно в Каліфорнії та Флориді, відповідали за створення характерів і задавали тон для головних героїв. Провідними аніматорами були серед інших Марк Генн, що відповідав за малого Сімбу, Рубен Аквіно — за його дорослого, Андреас Дежа — Шрам, Аарон Блейз — юна Нала, Ентоні Дероза — вона ж доросла, й Тоні Фусіль — Муфаса.[23] Близько 20 хвилин фільму, включно з послідовністю «I Just Can't Wait to Be King»,[19] були анімовані на студії Disney-MGM Studios. Разом понад 600 художників, аніматорів і техніків брало участь у створенні «Короля Лева» впродовж усього часу роботи над ним. За кілька тижнів до виходу фільму на його розробку вплинув землетрус у Нортбріджі, через який була закрита студія й аніматорам довелося закінчувати роботу з дому.[26]

Аніматори персонажів вивчали поведінку реальних тварин для роботи, так само як це робилося під час роботи над діснеївським фільмом 1942 року «Бембі». Джим Фоулер, відомий експерт з дикої природи, кілька разів відвідував студію, консультуючи аніматорів з поведінки левів та інших тварин і допомагаючи надати малюнкам почуття природності.[21] Землі прайду були намальовані на основі Кенійського національного парку, що його відвідала команда фільму. Різноманітні фокусні довжини і лінзи використовувались для того, щоби створити відмінний від звичного в документальних фільмах образ Африки — що включало знімання дикої природи з віддаленої відстані за допомоги телеоб'єктивів. Епічність краєвиду була надана концептом, що його створив художник Ганс Бачер, який, виконуючи вказівки Скрібнера про наближеність до реалізму, старався відобразити ефекти типу засвічення, а також роботами таких художників, як Чарльз Маріон Рассел, Фредерік Ремінгтон і Максфілд Перріш.[21][27] З огляду на те, що персонажі не були антропоморфними, всім аніматорам довелось навчитися малювати ходячих на чотирьох лапах тварин, а історія й розробка персонажів велась із використанням широких кадрів, що йшли за персонажами.[19]

Використання комп'ютерних технологій сприяло можливості по-новому показати свою роботу. Найпомітнішим прикладом використання комп'ютерної анімації є сцена втечі стада антилоп гну. Спочатку були створені кілька різних 3D моделей антилоп, потім вони були перетворені в сотні тварин і за допомогою сел-шейдінгу їм було надано вигляд мальованої анімації, потім були задані випадкові набори шляхів для стимулювання справжнього непередбачуваного руху стада.[28] П'ять спеціально навчених аніматорів і техніків витратили більше як два роки, створюючи дво-з-половинохвилинну сцену втечі.[23] Інші випадки використання комп'ютерної анімації були здійснені за допомоги CAPS, спеціальної програми, що її використовувала студія Діснея, яка дозволила стимулювати рух камери, зокрема й кадри, де камера «прямує» за персонажами. Також комп'ютерні технології використовувалися для розфарбовування, освітлення й створення ефекту дрібних часток.[19]

Натхненна реакція публіки на ранній трейлер «Короля Лева», який складався повністю з початкової послідовності й пісні «Circle of Life», дала причину припустити, що фільм обов'язково буде успішним. Хоч і «Король Лев», і «Покахонтас» у підсумку були комерційно успішними, «Король Лев» здобув більше схвальних відгуків і зборів, ніж «Покахонтас», що вийшла роком пізніше.[29][30][31]

The Lion King: Original Motion Picture Soundtrack
Саундтрек-альбом
Композитор	Ганс Ціммер[1], Елтон Джон[1] і Тім Райс[1]
Виконавець	Елтона Джон і Ганс Ціммер
Дата випуску	31 травня 1994
Записаний	Січень 1993 — квітень 1994
Жанр	музичний фільм, традиційний мультфільмd, дитячий фільм і драматичний фільм
Тривалість	46:21
Лейбл	Walt Disney
Продюсер	Don Hahnd[1]
Хронологія Елтона Джон і Ганс Ціммер
Попередній Король Лев 2: Гордість Сімби Наступний

Окрім пісень Елтона Джона і Тіма Райса, є музика, яку написав Ганс Ціммер. Та ще й не кожен з акторів, що озвучили фільм, був здатний виконати пісні власним голосом голосом, і більшість пісень було продубльовано вокалом. Приміром, Джейсон Вівер співав для Джонатана Тейлора-Томаса як Сімба-левеня, і Джозеф Вільямс співав для Метью Бродеріка як дорослий Сімба. Компакт-диск музики з фільму продавався окремо. В оригінальній версії для Сполучених Штатів цей компакт-диск містив такі пісні:

Оригінальний саундтрек фільму був випущений 13 липня 1994 року. Він став 4-м із найбільш продаваних альбомів року за версією Billboard 200 і найбільш продаваним саундтреком.[35] Це єдиний саундтрек до мультфільму, що дістав діамантовий сертифікат (10x платиновий). Є бутлегверсія саундтреку з повним набором інструментальних композицій від Ганса Ціммера, проте такий диск ніколи повністю Дісней не видавав.[36][37]

Використання пісні «The Lion Sleeps Tonight» призвело до суперечок між Діснеєм і родиною Соломона Лінди з Південної Африки, який склав цю пісню (оригінальна назва «Mbube») 1939 року. У липні 2004 року сім'я подала позов на стягнення авторських винагород розміром 1,6 мільйонів доларів. У лютому 2006 року спадкоємці Лінди досягли угоди з звукозаписувальною компанією-правовласником Abilene Music, результатом якої пісня була ліцензована компанією Діснея за невідому суму грошей.[38]

7 жовтня 2003 — «Король Лев: Спеціальне видання» (The Lion King: Special Edition) — повторно перероблений оригінальний фільм, виданий на двох дисках як частина Платинової Колекції Діснея на DVD. Особливість видання — розширена версія однієї сцени, де коротка бесіда була замінена повною версією пісні «Morning Report», початково написаної для мюзиклу[34]. Фільм можна переглядати як із нею, так і без неї.

6 грудня 2004 — Набір, що містить у собі сіквели в одній коробці з шести дисків, які змістом повторюють раніше випущені окремі спецвидання.

У липні 2010 року стало відомо, що студія Walt Disney планують виступити 3D-версію «Короля Лева». HD версія (The Lion King: Diamond Edition) вийшла на DVD і Bluray восени 2011 р.[43][44][45] Спеціально для неї була заново скликана команда аніматорів і домальовані нові сцени «зіпсованих дублів», в основу яких лягли смішні моменти, що відбувалися під час озвучування мультфільму.[46] За словами режисера Дона Хана, для створення цього додаткового трихвилинного ролика були «перериті» всі 300 годин записів, а відтак разом із аніматорами обрані найкращі моменти.[46]

16 вересня 2011 року фільм вийшов у повторний прокат у кінотеатрах США в форматі Disney Digital 3D.[47] Два тижні поспіль він очолив рейтинг найкасовіших фільмів у північноамериканському кінопрокаті.^{[джерело не вказане 2924 дні]} За підсумками першого вікенду, мультфільм заробив $30,15 мільйона. Загальні збори «Короля Лева» в Північній Америці становлять $94,2 мільйонів[48].

Прем'єра оновленого шедевра відбулася в Україні 28 липня 2011 року.[49].

27 жовтня 1998 — «Король Лев 2: Гордість Сімби». «Король Лев» був настільки успішним, що австралійський телевізійний підрозділ Діснея випустив на відео продовження, події якого розгортаються навколо дорослішання Кіари, дочки Сімби.

Від травня 1995 до 1999 року виходить в ефір «Король Лев: Тімон і Пумба» — телесеріал, що заснований на фільмі «Король Лев», де вся увага зосереджена на дуеті суріката й бородавочника. Як і треба було чекати, хронологічно сюжет розгортається десь у середині двадцятого століття, про що свідчить наявність людей, людського одягу й технологій.

10 лютого 2004 — «Король Лев 3: Хакуна матата» є другим продовженням (або, точніше, сполучною ланкою), що вийшло на відео, сюжет якого органічно переплітається з оригінальним фільмом «Король Лев», розвиваючись паралельно в тих же часових межах, але з позиції й погляду Пумби і Тімона.

31 серпня 2004 — «Король Лев 2: Гордість Сімби, спеціальне видання» (The Lion King 2: Simba’s Pride Special Edition) — дводискове перевидання «Король Лев 2: Гордість Сімби»

Вважалося, що частина елементів фільму до великої міри скидалися на відоме аніме 1960-х «Білий лев Кімба», багато які персонажі мали своїх аналогів у японському мультфільмі й деякі окремо взяті сцени майже ідентичні щодо змісту й використаних ракурсів. Метью Бродерік, що озвучував Сімбу, на початку вважав, що працює над ремейком «Кімби», бо був знайомий із оригіналом.[50][51][52][53][54] Офіційна позиція Діснея в тому, що будь-які подібності є збігом.[55] Йосіхіро Сімідзу, представник що створив «Кімбу» Tezuka Productions, спростував чутки, що Дісней заплатив студії, але пояснив, що відмова позивати в суд була викликана тим, що «ми невелика слабка компанія. Як-не-як воно цього не варто… Адвокати Діснея належать до 20 найкращих у світі!»[56] До протестів також спричинила сцена, де дорослий Сімба вночі падає на траву й показується політ листя й пилу, що складаються в слово, яке скидається на "SEX".[57] Як стверджує активіст Доналд Вілдмон, це повідомлення сприймається на підсвідомому рівні й призначено для того, щоби збудити сексуальний потяг. Однак, аніматори фільму пояснили, що слово має читатися як SFX — скорочення для слова «спецефекти», й планувалась як невинний «підпис» команди, що працювала над спецефектами.[58]

За непідтвердженими даними початкова версія мультфільму, яку показували в день прем'єри, містила в собі кілька сцен що були вирізані, або скорочені в остаточній версії.[59]

Фільм бул також адаптований для показу на бродвейській сцені, в мюзиклі з такою ж назвою, під режисурою Джулі Теймор. Актори грали в костюмах тварин, таких як велетенські ростові ляльки. Прем'єрний показ на сцені відбувся 31 липня 1997 в Міннеаполісі в театрі «Орфей», де відразу здобув величезний успіх — із жовтня місяця мюзикл постійно грали в театрі «Нью-Амстердам» на Бродвеї в Нью-Йорку. Пізніша версія постановки демонструвалась у Лондоні, і ще одна в Торонто, які йшли до січня 2004. У липня 2006 бродвейська постановка перемістилась до театру «Мінкофф», поступаючись музичній постановок «Мері Поппінс».

Тепер Сполученими Штатами гастролюють дві постановки. Гастрольна версія дуже схожа з оригінальною бродвейською постановкою, але з неї виключені деякі сценічні елементи, що можна реалізувати тільки на спеціально підготовленій сцені (такі як Скеля Прайду, стадо, що шалено біжить і трав'яний покрив). Вони були перетворені в менш дорогі варіанти для гастрольних турів.

Сьогодні міжнародні постановки цього шоу грають у Лондоні (Велика Британія), Мельбурні (Австралія), Гамбурзі (Німеччина), Токіо (Японія), Схевенінгені (Нідерланди). Шоу створила Театральна Студія Діснея (англ. Disney Theatrical).

Відеоігри, засновані на сюжеті фільму, були випущені для таких гральних платформ як ПК, NES, Sega Mega Drive, Game Gear, SNES, Game Boy, Game Boy Color, PlayStation і Game Boy Advance.

• The Lion King

Книги про пригоди Сімби виходили багатьма мовами. "Шість нових пригод"