Корсунський інцидент

18—20 лютого 2014 року у Києві відбулися події завершального етапу Євромайдану. 18 лютого сотні активістів Євромайдану були побиті активістами Антимайдану, міліціонерами в цивільному та службовцями Беркуту у Маріїнському парку перед Верховною Радою та на прилеглих вулицях. У сутичках того дня загинуло понад 20 осіб.

У ніч з 18 на 19 лютого почався штурм Майдану із застосуванням бронетехніки як таранів, було спалено Дім профспілок на Майдані Незалежності. Президент Янукович ініціював початок антитерористичних заходів у Києві з операціями «Бумеранг» та «Хвиля».

20 лютого 2014 ранковий наступ Беркуту на Майдан було зупинено вогнепальним вогнем його захисників, після чого майже 50 євромайданівців були убиті чорною ротою Беркуту на вулиці Інститутській.

Колона з щонайменше семи[1] автобусів з учасниками Антимайдану виїхала з Києва. Надвечір 20 лютого на блокпосту під Корсунь-Шевченківським, активісти Майдану та містяни зупинили п'ять із восьми автобусів із беркутівцями та антимайданівцями («тітушками») — дорогу перекрили шлагбаумом та автомобільними покришками.[2] За словами Володимира Воропая, одного з керівників блокпосту, до зупинених автобусів вийшло приблизно 2 тис. місцевих містян, і до 200 членів самооборони.[2] На запит вийти на вулицю, пасажири автобусів почали жбурляти з вікон світлошумові гранати. За словами майданівців, ті у відповідь почали бити битами по склу автобусів.[3]

Затриманих беркутівців та антимайданівців корсунські активісти роззброїли. За їх словами, вони вилучали дерев'яні бити із цвяхами, ножі і навіть мачете — усі предмети залиті кров'ю. За даними черкаських активістів, були в кримчан і відео побиття майданівців, і закривавлені щити 14 сотні самооборони Майдану.[3]

Три автобуси були спалені.[4] За словами Сергія Шульги, учасника корсуньської самооборони, майданівці звільнили з автобусів заручників — їх взяли в полон антимайданівці раніше:[3]

На блокпосту у селі Миронівка «тітушки» зупинилися і п'ятдесят тамтешніх активістів побили і штабелями поклали у кюветі. А трьох взяли в заручники і везли в автобусі. Один із них був підрізаний. Ми вже їх тут звільнили і в лікарню відвезли.

— Сергій Шульга, корсунський самооборонівець

21 лютого 2014 року голова обласного відділення УДАРу Віталій Ілляшенко повідомив, що амуніцію у беркутівців, що їхали в колоні, було відібрано. Він зробив припущення, що це був харківський підрозділ Беркуту, оскільки їх автобус мав харківські номери.[5]

• 2 квітня 2014 року призначена окупаційними силами Рада Криму повідомила, що за їх попередніми даними у сутичці під Корсунь-Шевченківським 7 учасників Антимайдану були вбиті, а порядка 30 зникли безвісти. Валерій Косарьов, голова комісії Ради Криму і голова «Комітету з захисту прав людей, що постраждали від Євромайдану і дій прихильників „Правого сектора“» повідомив, що комітет буде займатися виявленням злочинів, скоєних в Україні з листопада 2014 до березня 2014 року.[13][14][15]

То, что царило во времена, когда фашизм пришел к власти в Германии, применялось и в Украине.

— Валерій Косарьов

Зовнішні відеофайли
	1. Корсуньский погром // IGCP, 27 травня 2014.

• 27 травня 2014 року організацією IGCP було опубліковано короткометражну стрічку, що позиціюється як документальна, рос. «Корсуньский погром».
• Володимир Путін у фільмі «Крым. Путь на родину», що був продемонстрований 15 березня 2015 року, так висловився про ці події, назвавши їх приводом для проведення військової операції в Криму:[16][11]

Когда мы увидели вспышку наиболее крайнего национализма, стало понятно, что для людей, проживающих именно в Крыму, могут наступить очень тяжелые времена. И только тогда, я хочу это подчеркнуть, возникла мысль о том, что мы не можем просто так оставить людей в беде в этой ситуации.

— Володимир Путін

Міністерство закордонних справ Російської Федерації зафіксувало події під Корсунь-Шевченківським у своїй «Білій книзі».[17][18]

• Російсько-українська інформаційна війна

• Наталя Приходько, «Абхазский сценарий» как технологема // lb.ua/blog, 21 лютого 2014
• Дар'я Бунякіна, Черкащани: «Корсунський погром» — вигадка російських пропагандистів // Радіо Свобода, 16 березня 2015
• Инна Аннитова, Убийства, которых не было: о чем лжет фильм «Крым» // Крим. Реалії, 19 жовтня 2017
• Ошибки в фильме «Крым. Путь на родину»(рос.) // StopFake, 27 квітня 2016