Кільце Гензеля

Кільцем Гензеля називається комутативне локальне кільце для якого виконується лема Гензеля. Цей клас кілець ввів японський математик Горо Азумайа[1], який назвав їх на честь Курта Гензеля.

Для кожного локального кільця можна отримати гензелеве кільце за допомогою процедури гензелізації. У комутативній алгебрі гензелізація часто замінює операцію поповнення, що відіграє важливу роль при локальному дослідженні об'єктів. В теорії етальних морфізмів і етальної топології гензелева R-алгебра розглядається як індуктивна границя етальних розширень кільця.

Означення

Кільцем Гензеля називається комутативне локальне кільце R, для якого виконується лема Гензеля. Для локального кільця із максимальним ідеалом цю умову можна сформулювати так, що для будь-якого многочлена і простого розв'язку рівняння P(X) = 0 по модулю , тобто і існує , для якого і .

Кільце Гензеля можна характеризувати як кільце, над яким будь-яка скінченна алгебра є прямим добутком локальних кілець.

Кільце Гензеля із сепарабельним замкнутим полем лишків називається строго гензелевим через локальність його спектра в етальній топології схем.

Приклади

Властивості

Гензелізація

Для будь-якого локального кільця R існує універсальна конструкція — локальна гензелева R-алгебра Rh, така що для будь-якої локальної гензелевої R-алгебри B існує єдиний гомоморфізм R-алгебр

Rh називається гензелізацією кільця R. Гензелізація задовольняє властивості:

Аналогічно конструкції побудови гензелевої R-алгебри Rh існує функтор строгої гензелевої R-алгебри Rsh.

Примітки

  1. Azumaya, Gorô (1951). On maximally central algebras.. Nagoya Mathematical Journal 2: 119–150. ISSN 0027-7630. MR 0040287. doi:10.1017/s0027763000010114.

Див. також

Література

  • Nagata, Masayoshi (1975) [1962]. Local rings. Interscience Tracts in Pure and Applied Mathematics 13 (вид. reprint). New York-London: Interscience Publishers a division of John Wiley & Sons. с. xiii+234. ISBN 978-0-88275-228-0. MR 0155856.
  • Raynaud, Michel (1970). Anneaux locaux henséliens. Lecture Notes in Mathematics 169. Berlin-New York: Springer-Verlag. с. v+129. ISBN 978-3-540-05283-8. MR 0277519. doi:10.1007/BFb0069571.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.