Лесик Панасюк

Автор книг «Камінь дощу» (ГО «Форум видавців», 2013), «Справжнє яблуко» («Смолоскип», 2014) та «Крики рук» (kntxt, 2018).[1] Співавтор поетичної збірки Insula Timpului (Tracus Arte, 2019), що вийшла в перекладі румунською. Один із авторів, на чиї вірші рекурентна нейронна мережа створила тексти, що вміщені у збірці «Нейролирика» (kntxt, 2018). Один з авторів книги для дітей про видатних українок «Це теж зробила вона» («Видавництво», 2018). Співавтор поетичного жанру «Жук, або жук поетичний».[2]

Співперекладач книги Дмитра Кузьміна «Ковдри не передбачені» («Крок», 2018), книги Вальжини Морт «Епідемія троянд» (Люта справа, 2019), книги Сергія Прилуцького «Еврідіка не озирається» (Люта справа, 2021), антології сучасної білоруської поезії «ЖЫВЕ БЕЛАРУСЬ! За нашу і вашу свободу!» (2020), антології білоруської поетичної революції «БумБамЛіт» (Люта справа, 2021), віршів для збірки Ії Ківи «Ми прокинемось іншими: розмови з сучасними білоруськими письменниками про минуле, теперішнє і майбутнє Білорусі» (Книги ХХІ, 2021). Перекладач і упорядник книги Артьома Вєрлє «Як пробачити сніг» (kntxt, 2019).

Лауреат низки поетичних конкурсів: Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013), Міжнародна слов'янська поетична премія (2018) тощо.[3] Перекладає сучасну літературу з білоруської, російської, польської, англійської мов.[4] Має окремі переклади з латиської та румунської. Учасник багатьох фестивалів та мистецьких акцій в Україні та за кордоном.[5] Вірші перекладені івритом, бенгальською, російською, польською, угорською, румунською, німецькою, французькою, іспанською, англійською та українською жестовою мовою, друкувалися в українській та закордонній періодиці. Один із лідерів покоління двітисячідесятників[6].

Співзасновник творчої групи «Elk+Deer» (2012), яка спеціалізується на графічному дизайні. Створював дизайн для Tikkurila, Kolorit, World Bank, USAID, Німецько-Української промислово-торговельної палати тощо[7]. Дизайнував понад сотні обкладинок для десятків українських і закордонних видавництв[8].

• У лютому 2010 року взяв участь у «Ліричних виборах» «поетичного Президента України». Захід був організований «Молодою літературою» у день голосування другого туру Президентських виборів 2010 року. Перемогла молода поетка Карина Тумаєва.[9]

• У лютому 2012 року став учасником проєкту художниці Марії Павленко «Місто Снігу». Проєкт був представлений відразу на трьох майданчиках: на заводі «Теплозвукоізоляція» (спецпроєкт «Фабрика Снігу»), в Малій Галереї Мистецького Арсеналу (головний проєкт «Сніг») і в книжковому магазині «Чулан» (спецпроєкт «Сніжинка»). Спецпроєкт «Сніжинка» об'єднав інтерпретації українських поетів образу міста снігу із графічними роботами художниці, в які вони власноруч вписали свої тексти. Разом з Лесиком Панасюком до проєкту долучились Дмитро Лазуткін, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Юлія Стахівська та Ярослав Гадзінський. «Місто Снігу» — промислова казка про нове джерело енергії і цивілізацію, яка утворилася довкола нього. Проєкт розвиває образ міфу про ядерну зиму, котрий виник з розвитком ядерної енергетики та зосереджує увагу на енергетичній пастці, в якій опинилося людство.[10]

• У травні 2013 року став учасником проєкту Вікторії Черняхівської «Тканина віршів». Вірші українських поетів були перетворені на розкішні ілюстрації вишиті в техніці фрістайл. Участь у проєкті взяли 60 поетів.[11]

• У вересні 2013 став учасником проєкту «Жінки гоголя» у рамках фестивалю «Гогольфест» у якості музиканта. Концепція проєкту ґрунтувалася на статті, яку Гоголь написав ще у юності, «Женщины», у котрій возвеличував Жінку, адже вона — ідеальна істота, а чоловік лише може робити спроби дотягнутися до неї, але йому все одно це не вдасться. Тому в проєкті «Жінки Гоголя» на сцені присутніх завжди було двоє: Вона — жінка Гоголя — ідеальна Поетка, яка розривала свідомість присутніх своїми текстами, та він — Поет, який не виконував своєї безпосередньої мистецької функції — тобто не читав поезії, а «обслуговував» Поетку музично. Це не була поезія під музику чи музика під поезію, адже унікальні ексклюзивні композиції, створювалися конкретними мистецькими парами спеціально для фестивалю. Новостворені дуети презентували: Оксана Гаджій та Лесик Панасюк, Анна Малігон та Томаш Деяк, Світлана Поваляєва та Артем Полежака, Олена Степаненко та Павло Коробчук, Таня-Марія Литвинюк та Василь Карп'юк, Карина Тумаєва та Гєник Бєляков.[12]

• У квітні 2014 року вірші Лесика Панасюка стали частиною проєкту «Озеленення території» в рамках фестивалю «КобзарТ». Проєкт був презентований у галереї «Лавра», де молоді актори — Наталка Костенко, Роберт Фельдман, Валентин Касьян, Юлія Єфименко, Антон Литвинов, Ольга Трубецька — читатли твори молодих поетів: Мідної, Зази Пауалішвілі, Василя Карп'юка, Богдана-Олега Горобчук, Михайла Жаржайла, Лесика Панасюка. Поетичний перфоманс доповнила жива фортепіанна музика і відео-арт від Ігоря Цикури зі студії «Антресоля».[13]
• У квітні 2014 року став учасником проєкту від мистецької групи Salve та видавництва Laurus «Словосни авантюрних поетів». Проєкт був презентований на Мистецькому Арсеналі, як колекція листівок з ілюстраціями та віршами українських художників та поетів. Разом з Лесиком Панасюком учасниками стали Павло Коробчук, Герасим'юк Олена, Ярослав Гадзінський, Мідна, Юлія Нестерова, Дмитро Лазуткін, Заза Пауалішвілі, Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев, Мирослав Лаюк, учні школи «Агуф».[14]
• У травні 2014 року долучився до акції «Словосад» від літературного порталу «Літцентр» (тоді «Літфест»). Проєкт зібрав українських поетів для посадки дерев на різних локаціях Києва. Кожен поет заздалегідь готував один вірш, і, перш ніж садити дерево, його зачитував. Папір, на якому було записано поезію, клали прямо в коріння дерев. Під час акцій «Словосаду» у Києві посадили дерева більше 20 поетів.[15]
• У жовтні 2014 року став учасником проєкту «Shevchenko's Sources. 2014 | Шевченокві джерела. 2014», що відбувся в Українському Музеї у Нью-Йорку. «Шевченокві джерела» — це поетично-музичний вечір, що складався з концерту бандуриста Юліяна Китастого, танцю Інки Юслін під музику бандури та відеопрезентацій віршів молодих українських поетів: Лесика Панасюка, Олега Коцарева, Ярослава Гадзінського, Михайла Жаржайла, Богдана-Олега Горобчука, Богуслава Поляка, Галини Крук, Мирослава Лаюка, Зази Пауалішвілі, Павла Коробчука, а також Тараса Малковича, який прочитав англійською власні переклади віршів, які звучали на вечорі.[16]
• У квітні 2015 став учасником підпільних поетичних боїв «Клуб бойових митців», Президентом якого є Дмитро Лазуткін. Правила боїв, жорстко регламентовані. Переможців визначають глядачі, шляхом персонального голосування. Голос Президента — вирішальний. Але він вимагається тільки тоді, коли симпатії глядачів розділяються на рівно. Переможець кожного двобою отримує медаль з рук самого Президента. Абсолютний переможець турніру не визначається, бо у клубі є тільки один абсолютний переможець — Президент.[17]
• У червні 2015 року став резидентом та учасником міжнародного фестивалю «Славянскі вянок | Слов'янський вінок» у місті Береза (Білорусь).[18]

• У вересні 2016 року став учасником проєкту від поетичної платформи «Literary stage| ЛітСтейдж». Проєкт був презентований на Форумі Видавців під назвою «Поетичні листівки від Лістейджу». Листівки містили ілюстрації Відани Білоус та вірші українських поетів. У проєктів взяли участь 27 поетів. У вересні 2017 року на черговому Форумі Видавців була презентована нова колекція листівок. Цього разу вірші були проілюстровані Віданою Білоус і Катериною платон. До нової колекції листівок долучилось 25 поетів.[19]
• У грудні 2016 разом з став резидентом та учасником X міжнародного фестивалю «Puls Literatury | Пульс Літератури» в Лодзі (Польща).[20]
• У січні 2017 року став учасником проєкту Андрія Шийчука Poetry Beat, у якому вірші українських поетів поєднувались із електронною музикою.[21]
• У травні 2017 року став учасником проєкту «Долаючи тишу» разом з Дариною Гладун, Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Тарасом Малковичем. «Долаючи тишу» — цикл із 5 відеопоезій, де піднімається тема людей з вадами слуху. Проєкт носить некомерційний характер і реалізується за підтримки Міністерства культури України і Благодійного фонду «Смолоскип». Партнером проєкту виступив мобільний оператор lifecell, який вже кілька років поспіль реалізує проєкт з підтримки людей з вадами слуху. Проєкт переміг у Третьому національному конкурсі «СУК/CUC(Сучасне українське кіно)» у рамках фестивалю «Гогольфест» та отримав «Золотий СУК» у номінації «Найкращий сучасний український відео-арт».[22]
• У липні 2017 року разом із Дариною Гладун на театральному фестивалі Osten-Saken (Немішаєве) поставив літературний перформанс «На руїнах».[23]
• У вересні 2017 року в рамках 24 Форуму видавців став учасником проєкту «Вірш-Плакат» разом із Юрієм Завадським, Катериною Бабкіною, Катериною Міхаліциною, Павлом Коробчуком, Тарасом Малковичем, Василем Карп'юком та Оленою Герасим'юк. «Вірш-Плакат» — це виставка плакатів, створених на вірші сучасних українських поетів.[24]
• У листопаді 2017 року разом із Дариною Гладун започаткував освітній мистецький проєкт «Поезія. Переклад. Перформанс».[25]
• У березні 2018 року разом із Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Дариною Гладун, Тарасом Малковичем та Лідою Зінько став резидентом та учасником українсько-французького проєкту «Re-co-naissance et dignité». Це спільний проєкт режисера Клемана Перетятка (Театральна компанія «Collapse») та мисткині Ліди Зінько. Він є частиною творчого циклу «45 millions d'Ukraine» («45 мільйонів українців»), який об'єднує театральні постановки на українську тематику. «Re-co-naissance et dignité» — це театральний перформанс, основою якого стали тексти молодих українських поетів, які звучали українською та французькою мовами. В одному дійстві поєднаються сучасний театр, відеопоезія та театр тіней, відправною точкою для яких стали вірші, написані авторами протягом останніх декількох років. Перформанс був показаний у Парижі, Ліоні та Шазель-сюр-Ліоні (Франція).[26]
• У липні 2018 року в рамках Ночі у PinchukArtCentre разом із Любов'ю Якимчук, Богданом-Олегом Горобчуком, Ією Ківою, Олегом Коцаревим і Дариною Гладун у просторі робіт Рейчел Уайтред читав свої твори на тему соціальної, політичної реальності, як діалог між українським баченням демократії та міжнародним контекстом.[27]
• У серпні 2018 року став учасником інклюзивного мистецького проєкту Олександри Смірнової та Тетяни Деордієвої «Почути». Це проєкт, де мистецтво знаходить нові форми і шляхи взаємодії. Жестовою мовою його учасники розповідають поезію, творять театральні вистави, літературні вечори, книжкові заходи, музичні концерти, шкільні уроки.[28]
• У вересні 2018 року в Харкові друком вийшла книга «Нейролірика». Це збірка текстів, створених рекурентною нейронною мережею, на основі віршів, що написані гекзаметром, чотиристопним ямбом, поезії модернізму (1900—1930), покоління «Вавилона», а також віршів певних авторів: Осипа Мандельштама, Лесика Панасюка та Галини Римбу. В якості прикладів «поетів різних епох» — вірші Гомера, Анни Ахматової, Владислава Ходасевича та Андрія Сен-Сенкова. Завершує збірку інтерв'ю з Борисом Орєховим — лінгвіст і співавтор підручника «Поезія» розповідає, як саме нейронна мережа «пише» вірші; і післямова Кирила Корчагіна, у якій подані його роздуми про феномен нейронної мережі.[29]
• У березні 2019 року здобув стипендію Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва.[30]
• У квітні 2019 року став учасником міжнародного проєкту Wiersze w mieście (Польща). Проєкт має на меті популяризувати сучасну європейську поезію. Цілий місяць у Варшаві плакати з віршами в оригіналі та в перекладі польською були розміщені на сіті-лайтах, також листівки з віршами можна було знайти в кав'ярнях, книгарнях і бібліотеках. Проєкт існує вже 3 роки і темою віршів цьогоріч було кохання.[31]
• У травні 2019 року разом із Дариною Гладун став співкуратором лабораторії перформансу в рамках Семінару творчої молоді (Ірпінь).[32]
• У травні 2019 року разом із Дариною Гладун став одним із учасників від України на Венеційській бієнале. Кураторами Українського павільйону стала «Відкрита група» — мистецьке об'єднання Юрія Білея, Антона Варги, Павла Ковача та Станіслава Турині, які підготували проєкт «Падаюча тінь» Мрії «на Сади Джардіні». За задумом художників, під час відкриття бієнале літак Ан-225 «Мрія» пролетів над Венецією, і тінь цього найбільшого і найпотужнішого в світі транспортного літака на кілька секунд впала на Сади Джардіні. На його борту знаходився жорсткий диск з інформацією про всіх художників України, які погодяться взяти участь в перформансі.[33]
• У вересні 2019 року закінчив Школу перформансу під керівництвом Януша Балдиґи в рамках Днів мистецтва перформанс у Львові. Школа перформансу — мистецький та освітній проєкт, що базується на понад десятирічній традиції фестивалю акціоністського мистецтва — Дні мистецтва перфоманс у Львові, і надалі залишається єдиною професійною освітньою платформою в Україні.[34]
• У вересні 2019 року разом із Дариною Гладун створив проєкт брендингу міста Буча. Проєкт брендингу знаходиться на платформі Behance.[35]
• У вересні 2019 року став учасником проєкту Sound&Poetry Algorithmen від Ґете-Інституту разом із Дариною Гладун, Зазою Пауалішвілі, Богданом Куценко, Христиною Халімоновою, Анною Алєксєєвою, Сергієм Кащеєвим, Михайлом Горбачовим та музичним гуртом Landshaft (Ульріке Альмут Зандіґ і Григорій Семенчук). Музично-поетичний концерт відбувся в рамках 26 BookForum. SPA-проєкт розпочав серію заходів Ґете-Інституту, які мають за мету презентувати діячів німецької читацької сцени, німецькомовних поетичних слемів  та літературних перформансів, а також створити умови для мистецького діалогу між ними та українською сценою.[36]
• У жовтні 2019 року на фестивалі Air ГогольFest у Вінниці разом із Дариною Гладун і Сергієм Кащеєвим презентували музично-поетичний проєкт «Контрапункт». Сергій Кащеєв — автор музики, Лесик Панасюк і Дарина Гладун — автори тексту. Також разом із Дариною Гладун поставив перформанс «Я тримаю прапор (О)».[37]
• У листопаді 2019 року став учасником і стипендіатом Міжнародної резиденції у Будинку письменника та перекладача у Вентспілсі (Латвія).[38]
• У червні 2020 року взяв гран-прі в конкурсі докамерових перформансів у рамках Лабораторії перформансу Семінару творчої молоді, що вперше відбувся онлайн. До складу журі ввійшли: Марія Гоїн, Володимир Топій та Ярина Шумська.[39]
• У липні 2020 року отримав стипендію для cпеціалістів культури та креативних індустрій від House of Europe.
• У липні 2020 року став учасником Фестивалю сучасної української поезії, що відбувся онлайн у рамках програми ім. Данила Гусара Струка Канадського інституту українських студій (КІУС) Альбертського університету. Щотижня протягом липня і серпня українські поети й поетки читали свої вірші та відповідали на запитання слухачів. У фестивалі взяли участь: Маріанна Кіяновська, Галина Крук, Остап Сливинський, Оксана Луцишина, Дарина Гладун, Мирослав Лаюк, Ія Ківа, Антон Полунін, Олег Коцарев, Лесик Панасюк, Михайло Жаржайло, Вано Крюґер, Ірина Шувалова, Олена Гусейнова, Яніс Сінайко, Серго Муштатов.[40]
• У листопаді 2020 року разом із Дариною Гладун провів майстер-клас із поетичного перформансу під назвою «Дніпро поетичний» в рамках освітньої програми «Гімназія» DNIPro Gogol Fest. Також разом із Дариною Гладун презентував музично-поетичний проєкт «Курси підвищення кваліфікації». Поезія: Лесик Панасюк і Дарина Гладун, музика: dreamdrift, Andrew Caturday, відеоряд: dreamdrift.[41]
• У лютому 2021 року взяв участь у поетичному вечорі «ЛУбов» у рамках заходів мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен», що відбувався в Українському домі до 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Під час заходу українські поети й музиканти читали вірші Лесі Українки. Учасниками вечора стали: Мирослав Лаюк, Дмитро Лазуткін, Олена Гусейнова, Богдан-Олег Горобчук, Елла Євтушенко, Катріна Хаддад, Лесик Панасюк, Дарина Гладун, Сергій Жадан (запис), Даніела Заюшкіна (запис), ONUKA (запис), Alina Pash (запис), Дмитро Шуров.[42]
• У березні 2021 року став учасником міжнародного онлайн-проєкту Voice with Shanta, який створила бангладеська письменниця, вчителька та громадська активістка Шанта Фар'яна. Вона запрошує поетів із різних куточків світу, які у прямому ефірі відповідають на різні запитання, читають свої вірші, а Шанта Фар'яна читає власні переклади цих віршів бенгальською мовою.[43]
• У березні 2021 року до міжнародного Дня поезії взяв участь у мундіалі поезії латиноамериканського журналу Revista Kametsa. Поети із різних куточків світу записували на відео один свій вірш, який журнал перекладав іспанською та поширював у мережі.[44]
• У травні 2021 року взяв участь в онлайн-зустрічі українських поетів у рамках TEERANDAZ International Festival of Poetry, міжнародного онлайн проєкту доктора Масуда Уззамана (Бангладеш). Поети читали вірші в оригіналі, а доктор Масуд читав власні переклади цих віршів бенгальською мовою.[45]
• У червні 2021 року разом із Дариною Гладун став учасником і стипендіатом Літературної резиденції у Варшаві для письменників і перекладачів (Польща).[46]
• У серпні 2021 року поставив перформанс «Капуста» в рамках вечора Archive : performance art of Ukraine у Києві.[47]
• У вересні 2021 року став учасником поетично-музичного проєкту «Приватний портрет» в рамках фестивалю Book Space у Дніпрі. Музика: Елли Євтушенко та Віталія Кияниці; відеоряд: Слави Піун; вірші: Лесика Панасюка, Дарини Гладун, Вано Крюґера, Гєника Бєлякова та Богдана-Олега Горобчука. [48]
• У вересні 2021 року разом із Дариною Гладун став учасників «Арт-Нарисів» в рамках мистецької резиденції MC 6 у Славському.[49]
• У вересні 2021 року в Бучанському міському парку поставив перформанс «Відро води» в рамках Equinox to Equinox.[50]
• У жовтні 2021 року взяв участь у фестивалі Translatorium у Хмельницькому. У рамках фестивалю біля входу в Мистецький дворик експонувалася 3d-поезія Лесика Панасюка «War»[51] та відбулася дискусія «Білорусь-Україна. Пізнання літератури крізь середовище протесту», учасники: Лесик Панасюк, Дарина Гладун, Алєсь Плотка, модераторка: Анаїд Агаджанова.[52]
• У жовтні разом із Дариною Гладун провів воркшоп із блекаут-поезії в рамках фестивалю Air Fest Vinnytsia.[53]
• У листопаді 2021 року Бучанська міська рада затвердила брендинг Бучанської громади, розроблений Лесиком Панасюком.[54]
• У січні 2022 року став учасником проєкту «.doc». Це експериментальний музичний альбом на вірші сучасних українських поетів і поеток, за їхньої участі було зняте відео на кожен трек альбому. Вірші та голос: Лесик Панасюк, Дарина Гладун, Богдан Куценко та Заза Пауалішвілі, музика й відео: dreamdrift.[55]

Перша збірка Лесика Панасюка «Камінь дощу» вийшла в результаті перемоги на Молодій республіці поетів. Була надрукована ГО «Форум видавців» у 2013 році. Наступною збіркою стало «Справжнє яблуко», рукопис якої переміг у літературному конкурсі видавництва «Смолоскип», яке видало рукопис книжкою в 2014 році. Збірка також увійшла в короткий список літературного Конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2015 року». На обкладинках першої і другої збірки — роботи італійського ілюстратора Роберто Блефарі. Третьою збіркою в поетичному доробку стали «Крики рук», що вийшли друком у книжковій серії харківського журналу «Контекст» одразу в двох варіантах: в перекладі та в перекладі з українськими оригіналами. Переклали вірші російською Станіслав Бельський, Катерина Дерішева, Ія Ківа, Володимир Коркунов і Дмитро Кузьмін. На обкладинці — робота аргентинського ілюстратора Серхіо Родаса. «Крики рук» увійшли до списку найкращих поетичних книжок 2018 року за версією PEN Ukraine[58]. Наприкінці 2019 року в румунському перекладі Івана Пілкіна у видавництві Tracus Arte вийшла збірка Insula Timpului («Острів часу»), куди ввійшли вірші Лесика Панасюка, Галини Римбу, Володимира Коркунова та Катерини Дерішевої. На обкладинці — ілюстрація Лесика Панасюка. Книжка була презентована на найбільшому книжковому ярмарку Румунії Gaudeamus і стала найпродаванішою книжкою ярмарку.

Ці вірші являють собою приклад звільнення від риторики, повернення до образності, як домінантної властивості поезії.

— Василь Голобородько, передмова до збірки «Справжнє яблуко» (2014)

[59]

Для текстів цього поета характерний повільний, м’який ритм і темп «розвитку подій», надзвичайна, сказати б, «конструктивістська», ретельність і методичність у дослідженні кожного образу чи смислової конструкції. При цьому безперечною домінантою, «королевою» письма Панасюка є метафора.

— Олег Коцарев, часопис «Критика» (число 11—12, 2019)

[60]

1. Упор. Лаюк, Мирослав (2018). Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття (українська). Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. с. 422. ISBN 978–617–585–146–3.
2. Перша публікація про жанр жука поетичного.
3. Панасюк, Лесик (2018). Крики рук (українська). Харків: kntxt. с. 2. ISBN 978–617–7390–82–3.
4. Вєрлє, Артьом (2019). Як пробачити сніг (українська). Харків: kntxt. с. 55. ISBN 978–617–7697–07–6.
5. Упор. Коврей, Vik (2017). Березневі коти: антологія (українська). Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші. с. 210. ISBN 978—617–531–158–5.
6. Другие — Журнальный зал. magazines.gorky.media. Процитовано 25 серпня 2020.
7. Илюстратор Лесик Панасюк, видавництво Моноліт-Bizz. Monolith Bizz (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
8. Судять за обкладинкою: дизайнери про оформлення книжок. www.chytomo.com (укр.). 24 липня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
9. У «Худграфі» оберуть поетичного Президента України / Буквоїд. bukvoid.com.ua. Процитовано 25 серпня 2020.
10. Сніжинка / Афіша / Рожевий Слоник - творчість без рамок. slonyk.com. Процитовано 25 серпня 2020.
11. “Лірична героїня”: "Тканина віршів" у Мистецькому Арсеналі. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 24 травня 2013. Процитовано 25 серпня 2020.
12. Літературний Генезис на Гогольфесті-2013. ФОТО. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (укр.). 30 вересня 2013. Процитовано 25 серпня 2020.
13. Озеленення території. У Києві молоді актори читатимуть молодих поетів. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 25 серпня 2020.
14. IV Міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал”. 9-13 квітня. ПРОГРАМА. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (укр.). 9 квітня 2014. Процитовано 25 серпня 2020.
15. Банько, Мария (4 травня 2014). Словосад как символ: круговорот поэзии в природе. ARTMISTO (ru-RU). Процитовано 25 серпня 2020.
16. The Ukrainian Museum (NYC) Programs: Film, Book Presentations, Concerts, Lectures, and Special Events -- Archive. www.ukrainianmuseum.org. Процитовано 25 серпня 2020.
17. Клуб Бойових Митців: бої, поезії, інтриги. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
18. 2й Международный литературно-музыкальный фестиваль «Славянский венок». youtube.
19. Нація: Україна. "ТРИМАЙ ЖИВЕ СЛОВО З ІГОРЕМ АСТАПЕНКОМ". www.nacija.com.ua. Процитовано 25 серпня 2020.
20. Rozpoczął się X Festiwal Puls Literatury. Onet Kultura (пол.). 4 грудня 2016. Процитовано 25 серпня 2020.
21. Caturday / Usetobo - Shelest i Dzvin (англ.). Процитовано 25 серпня 2020.
22. У Житомирі представлять проект \. www.1.zt.ua (ua). Процитовано 25 серпня 2020.
23. Міжнародний фестиваль Osten-Saken Off-stage Festival 2 відбувся в Немішаєві | Немішаївська селищна рада (укр.). 3 липня 2017. Процитовано 25 серпня 2020.
24. Вірш-плакат. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
25. «Поезія. Переклад. Перформанс» у Харкові - 18 Листопада 2017 | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 25 серпня 2020.
26. Re-co-naissance et dignité за участі українських поетів - 10 Березня 2018 | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 25 серпня 2020.
27. У PinchukArtCentre пройде ніч в музеї в рамках виставки І знову демократія?. nv.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
28. Мистецький проект «Почути мандрує Україною».: творчій вечір, поезія - | Афіша - Афіша у Білій Церкві - 04563.com.ua. 04563.com.ua - Сайт міста Біла Церква (uk-UA). Процитовано 25 серпня 2020.
29. Литературный журнал "Контекст". www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
30. Відомі імена молодих письменників, які отримають президентські стипендії. www.chytomo.com (укр.). 27 березня 2019. Процитовано 25 серпня 2020.
31. - Wiersze w mieście. 2019.wierszewmiescie.eu. Процитовано 25 серпня 2020.
32. Семінар Творчої Молоді. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
33. Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні - ВІДКРИТА ГРУПА. open-group.org.ua. Процитовано 25 серпня 2020.
34. ШКОЛА ПЕРФОМАНСУ 2019. www.facebook.com. Процитовано 25 серпня 2020.
35. Я - Бучанець. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
36. SPA-концерт на Book Forum 26. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
37. Поетично-перформативна програма на Air ГогольFest 2019. Гогольфест - Вінниця (ru-RU). 13 жовтня 2019. Процитовано 25 серпня 2020.
38. Starptautiskā Rakstnieku un tulkotāju māja. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
39. Мої перформанси на Семінарі творчої молоді | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 25 серпня 2020.
40. Онлайн-фестиваль сучасної української поезії в Канаді запрошує поціновувачів віршованого слова. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
41. "Гімназія": гід освітньою програмою ГогольFESTу. КУСТ (укр.). Процитовано 7 вересня 2021.
42. Леся Українка 150: Великий поетичний вечір «ЛУбов» (uk-UA). Процитовано 18 квітня 2021.
43. VOICE WITH SHANTA (укр.). Процитовано 18 квітня 2021.
44. Revista Kametsa on Facebook Watch (укр.). Процитовано 18 квітня 2021.
45. Masud Uzzaman. www.facebook.com (англ.). Процитовано 6 червня 2021.
46. RESULTS OF AN OPEN CALL FOR LITERARY RESIDENCES – Staromiejski Dom Kultury (pl-PL). Процитовано 12 червня 2021.
47. Archive : performance art of Ukraine.
48. Анастасія Євдокимова анонсує подію "Приватний портрет".
49. Про Арт-нариси в МС 6.
50. Про перформанс «Відро води» в рамках Equinox to Equinox.
51. 3d-поезія Лесика Панасюка.
52. Анонс дискусії "Білорусь—Україна. Пізнання літератури крізь середовище протесту".
53. Програма фестивалю Air Fest Vinnytsia 2021.
54. Про затвердження брендингу Бучанської громади.
55. Про альбом .doc від dreamdrift.
56. Вистаквка «Корисні копалини».
57. Про переклад для виставки «Корисні копалини».
58. Найкращі українські книжки 2018 року за версією ПЕН. PEN Ukraine (укр.). 24 грудня 2018. Процитовано 26 серпня 2020.
59. Голобородько В.: передмова «Полювання за справжнім світом» /   «Справжнє яблуко» Лесик Панасюк — Київ: видавництво «Смолоскип»,  2014. — С.8 — ISBN: 978—617—7173—06—8.
60. Коцарев О.  Часопис «Критика» — Київ: Критика, число 11—12, 2019. — С.31