Ливно
Ли́вно (босн. і хорв. Livno, серб. Ливно) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), найважливіше місто кантону, його культурне і економічне осереддя.
Ливно | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
43°49′37″ пн. ш. 17°00′29″ сх. д. | |||||
Країна | Боснія і Герцеговина | ||||
Адмінодиниця | Ливно | ||||
Столиця для | Герцег-Босанський кантон і Ливно | ||||
Населення | 9045 осіб | ||||
Висота НРМ | 724 ± 1 м | ||||
Часовий пояс | UTC+1 | ||||
GeoNames | 3196410 | ||||
OSM | ↑2528226 ·R (Ливно) | ||||
Поштові індекси | 80101 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | livno.ba | ||||
Мапа | |||||
Ливно Ливно (Боснія і Герцеговина) | |||||
| |||||
| |||||
Ливно у Вікісховищі |
Географія
Ливно розташоване між Томиславградом, Гламочем, Босанско-Грахово, Купресом та хорватським кордоном, на відстані 127 км[1] від Мостара, 212 км[2] від Сараєва, 167 км[3] від Баня-Луки і 96 км[4] від Спліта.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).[5]
Клімат Ливна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | 0 | 0 | 4 | 8 | 12 | 16 | 18 | 18 | 14 | 9 | 5 | 1 | 8 |
Норма опадів, мм | 93 | 97 | 86 | 88 | 77 | 96 | 61 | 63 | 72 | 110 | 170 | 169 | 1180 |
Джерело: Weatherbase |
Демографія
1971
Муніципалітет Ливно — всього: 42 118 жителів[6]
- Хорвати — 31 657 осіб (75,16 %)
- Мусульмани — 5 087 (12,07 %)
- Серби — 4 791 (11,37 %)
- Югослави — 434 (1,03 %)
- Інші — 149 (0,37 %)
1991
Муніципалітет Ливно — всього: 40,600 осіб[6]
- Хорвати — 29 324 (72,22 %)
- Мусульмани — 5 793 (14,26 %)
- Серби — 3 913 (9,63 %)
- Югослави — 1 125 (2,77 %)
- Інші та невідомі — 445 (1,09 %)
Саме місто Лівно — всього: 10 080 мешканців
- Мусульмани — 3 899 (38,68 %)
- Хорвати — 3 504 (34,76 %)
- Серби — 1 556 (15,43 %)
- Югослави — 946 (9,38 %)
- Інші та невідомі — 175 (1,75 %)
Історія
У римську добу ця місцевість входила у провінцію Далмація. Найдавніша писемна згадка про Ливно міститься у Грамоті хорватського князя Мунцімира від 28 вересня 892 р.,[7] тому цей день відзначається як дата заснування міста. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує Ливно 949 р. у своїй праці «De Administrando Imperio». У той час це був центр однойменної жупи у Королівстві Хорватія. З 1199 р. місто належало до Захумля, а з 1326 по 1463 р. — входило до складу Боснійського королівства.
Початок XV століття приніс османське панування на наступні 400 років. Німим свідком тих часів залишається мечеть «Главиця» — один із найбільш упізнаваних архітектурних символів Ливна. Збудована за проектом Сінана 1574 р., вона височить на пагорбі над старовинним містом, річкою Бистриця та джерелом Думан у верхній частині старого міста Ливна.[8]
1878 р. Ливно захопили австро-угорські війська. З 3-тисячною зосередженою навколо міста османською та мусульманською міліцією люто билися вояки з Далмації та піхотна дивізія з Осієка, остаточно зайнявши місто 27 вересня.
З 1918 р. — у складі Королівства сербів, хорватів і словенців. Із перейменуванням королівства на Югославію у 1929 р. ввійшло у Приморську бановину з центром у Спліті, що наблизило Ливно до Хорватії, а 1939 р. з утворенням бановини Хорватії місто потрапило до її складу.
У 1941-45 рр. Ливно опинилося в Незалежній Державі Хорватія, належачи спочатку до Великої жупи Плива і Рама, а з 5 липня 1944 — до Великої жупи Хум. Із серпня по жовтень 1942 р. місто було під контролем партизанів та відігравало дуже важливу роль для партизанського опору, оскільки у партизани вступили ключові постаті Хорватської селянської партії з Ливна Флоріан Сучич та Іван Пеліван, мобілізувавши багатьох інших місцевих хорватів.[9] Ще один відомий учасник боїв у районі Ливна, хорватський поет Іван Горан Ковачич написав тоді свій найвідоміший твір — поему «Яма». Коли в жовтні 1942 р. війська усташів вибили партизанів із Ливна, з партизанами вирішили відійти аж півтори тисячі мирних жителів.[10]
Після закінчення Другої світової війни Ливно опинилося в Соціалістичній Республіці Боснії і Герцеговини — складовій частині Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, а після падіння останньої в 1992 р. під час війни в Боснії і Герцеговині перебувало під контролем Хорватської Республіки Герцег-Босна.
Див. також
Примітки
- Michelin Livno Mostar[недоступне посилання з квітня 2019]
- Michelin Livno-Sarajevo[недоступне посилання з квітня 2019]
- Michelin Livno-Banja Luka[недоступне посилання з квітня 2019]
- Michelin Livno-Split[недоступне посилання з квітня 2019]
- Клімат Ливна
- Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.
- Narod Piše: rž, 28. rujna 892. Livno – prvi spomen grada u povelji hrvatskog kneza Mutimira, 28. rujna 2015. (pristupljeno 21. travnja 2017.)
- Sir H. A. R. Gibb; J H Kramers (1954). The Encyclopaedia of Islam. Leiden: E.J. Brill. ISBN 9004071644. Процитовано 7 березня 2020.
- Hoare, Marko Attila (2014). Marković Irac#v=onepage&q=Ivan Marković Irac&f=false The Bosnian Muslims in the Second World War (англ.). Oxford University Press. с. 36–7. ISBN 9780199365432.
- Hoare (2014), pp 38-9
Посилання
- Вебсайт муніципалітету Ливно (босн.) (хор.) (серб.)
- Livno Online
- Вебсайт Туристичного об'єднання БіГ про Ливно