Ливно

Ли́вно (босн. і хорв. Livno, серб. Ливно) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), найважливіше місто кантону, його культурне і економічне осереддя.

Ливно
герб прапор
Основні дані
43°49′37″ пн. ш. 17°00′29″ сх. д.
Країна  Боснія і Герцеговина
Адмінодиниця Ливно
Столиця для Герцег-Босанський кантон і Ливно
Населення 9045 осіб
Висота НРМ 724 ± 1 м
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3196410
OSM ↑2528226 ·R (Ливно)
Поштові індекси 80101
Міська влада
Вебсайт livno.ba
Мапа
Ливно
Ливно (Боснія і Герцеговина)
 Ливно у Вікісховищі

Географія
Ливненське карстове поле і гора Динара

Ливно розташоване між Томиславградом, Гламочем, Босанско-Грахово, Купресом та хорватським кордоном, на відстані 127 км[1] від Мостара, 212 км[2] від Сараєва, 167 км[3] від Баня-Луки і 96 км[4] від Спліта.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).[5]

Клімат Ливна
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C 0 0 4 8 12 16 18 18 14 9 5 1 8
Норма опадів, мм 93 97 86 88 77 96 61 63 72 110 170 169 1180
Джерело: Weatherbase

Демографія

1971

Муніципалітет Ливно — всього: 42 118 жителів[6]

1991

Муніципалітет Ливно — всього: 40,600 осіб[6]

Саме місто Лівно — всього: 10 080 мешканців

Історія
Панорама Ливна

У римську добу ця місцевість входила у провінцію Далмація. Найдавніша писемна згадка про Ливно міститься у Грамоті хорватського князя Мунцімира від 28 вересня 892 р.,[7] тому цей день відзначається як дата заснування міста. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує Ливно 949 р. у своїй праці «De Administrando Imperio». У той час це був центр однойменної жупи у Королівстві Хорватія. З 1199 р. місто належало до Захумля, а з 1326 по 1463 р. — входило до складу Боснійського королівства.

Початок XV століття приніс османське панування на наступні 400 років. Німим свідком тих часів залишається мечеть «Главиця» — один із найбільш упізнаваних архітектурних символів Ливна. Збудована за проектом Сінана 1574 р., вона височить на пагорбі над старовинним містом, річкою Бистриця та джерелом Думан у верхній частині старого міста Ливна.[8]

1878 р. Ливно захопили австро-угорські війська. З 3-тисячною зосередженою навколо міста османською та мусульманською міліцією люто билися вояки з Далмації та піхотна дивізія з Осієка, остаточно зайнявши місто 27 вересня.

З 1918 р. — у складі Королівства сербів, хорватів і словенців. Із перейменуванням королівства на Югославію у 1929 р. ввійшло у Приморську бановину з центром у Спліті, що наблизило Ливно до Хорватії, а 1939 р. з утворенням бановини Хорватії місто потрапило до її складу.

У 1941-45 рр. Ливно опинилося в Незалежній Державі Хорватія, належачи спочатку до Великої жупи Плива і Рама, а з 5 липня 1944 — до Великої жупи Хум. Із серпня по жовтень 1942 р. місто було під контролем партизанів та відігравало дуже важливу роль для партизанського опору, оскільки у партизани вступили ключові постаті Хорватської селянської партії з Ливна Флоріан Сучич та Іван Пеліван, мобілізувавши багатьох інших місцевих хорватів.[9] Ще один відомий учасник боїв у районі Ливна, хорватський поет Іван Горан Ковачич написав тоді свій найвідоміший твір — поему «Яма». Коли в жовтні 1942 р. війська усташів вибили партизанів із Ливна, з партизанами вирішили відійти аж півтори тисячі мирних жителів.[10]

Після закінчення Другої світової війни Ливно опинилося в Соціалістичній Республіці Боснії і Герцеговини — складовій частині Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, а після падіння останньої в 1992 р. під час війни в Боснії і Герцеговині перебувало під контролем Хорватської Республіки Герцег-Босна.

Див. також

Примітки
  1. Michelin Livno Mostar[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Michelin Livno-Sarajevo[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Michelin Livno-Banja Luka[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Michelin Livno-Split[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. Клімат Ливна
  6. Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.
  7. Narod Piše: rž, 28. rujna 892. Livno – prvi spomen grada u povelji hrvatskog kneza Mutimira, 28. rujna 2015. (pristupljeno 21. travnja 2017.)
  8. Sir H. A. R. Gibb; J H Kramers (1954). The Encyclopaedia of Islam. Leiden: E.J. Brill. ISBN 9004071644. Процитовано 7 березня 2020.
  9. Hoare, Marko Attila (2014). Marković Irac#v=onepage&q=Ivan Marković Irac&f=false The Bosnian Muslims in the Second World War (англ.). Oxford University Press. с. 36–7. ISBN 9780199365432.
  10. Hoare (2014), pp 38-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.