Любліно (станція метро)

«Любліно́» (рос. Люблино) — 158-а станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитровської лінії між станціями «Волзька» і «Братиславська». Відкрита 25 грудня 1996 року у складі черги «Волзька» «Мар'їно».

Любліно
Люблінсько-Дмитровська лінія
Загальні дані
Тип односклепінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проєктна назва Краснодарська
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 162 м
Дата відкриття 25 грудня 1996
Архітектор(и) В. З. Філліпов, С. Бєлякова
Інженер(и)-конструктор(и) Н. Корнєєва
Будівельник(и) БМУ-2, БМУ-11, БМУ-12
Пересадка на А: с4, 30, 35, 54, 201, 228, 242, 530, 551, 551к, 657, 658, 708, 728, 770, н5; обласні: 305, 315, 518, 553, 954
Виходи до Білоріченська, Краснодарська, Новоросійська, Совхозна, Судакова
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 157

Назва

Станція отримала назву на честь колишнього підмосковного села, а згодом міста, яке увійшло до складу Москви. Відповідно московській традиції, наголос на останній склад (аналогічно: Косіно́, Строгіно́).

Помилково вважається, що Люблінсько-Дмитровська лінія названа на честь польського міста Лю́бліна. Також у Калінінградській області є однойменне селище, а в Москві до перейменування — залізнична платформа Лю́блино з наголосом на літеру Ю.

Технічні характеристики

Конструкція станції односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м), споруджена з монолітного залізобетону за типовим проектом з платформою острівного типу. Два підземні вестибюлі поєднані сходовими маршами з підземними підвуличними переходами[1].

Колійний розвиток

Схема колійного розвитку станції «Любліно»
Люблінсько-Дмитровська лінія
Легенда
Дегуніно
Ювілейна
     
Петровсько-Розумовська
Фонвізінська
Бутирська
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Стрітенський бульвар
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Борисово
Шипиловська
Зябликово

За станцією розташований одноколійний оборотний тупик для нічного відстою составів, а також для обороту в екстрених ситуаціях. Побудований тому, що спочатку станція планувалася як кінцева, проте згодом перша черга лінії була добудована тільки до станції «Волзька».

Оздоблення

Склепіння здіймається вгору і утворює суцільну нішу, в якій знаходяться світильники. В кінці залу склепіння спускається до декоративних стінових елементів. Портали в торцях станційного залу виконані у вигляді фіранок, над ним розташовується старовинний герб міста Любліно. В основі станції — тема архітектури підмосковних міст роботи А. Н. Бурганова. Колійні стіни станції викладені мармуром, підлога — мармуром і гранітом різних кольорів.

Пересадки

  • Автобуси: с4, 30, 35, 54, 201, 228, 242, 530, 551, 551к, 657, 658, 708, 728, 770, н5;
    • обласні: 305, 315, 518, 553, 954

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любліно (станція метро)

Посилання

Попередня станція Лінія Наступна станція
Волзька   Люблінсько-Дмитровська лінія   Братиславська
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.