Ліліан Тюрам

Перш, ніж почати кар'єру футболіста, Тюрам збирався стати католицьким священиком (згодом прийняв іслам), але вчасно відкрив у собі футбольні таланти. Його професійна кар'єра почалася у клубі «Монако» 1991 року. Згодом він переїхав до Італії, де 10 років виступав за клуби «Парма» та «Ювентус». У складі туринського клубу він 4 рази ставав чемпіоном Італії (однак команду було позбавлено двох останніх чемпіонських титулів після скандалу про договірні матчі в Серії А). Провів два сезони за «Барселону», після чого 2008 року повернувся до Франції, де збирався укласти контракт із клубом «Парі Сен-Жермен»[1]. Однак медичне обстеження в Парижі виявило в Тюрама проблеми із серцем, що змусили його у віці 36 років завершити ігрову кар'єру[2].

За національну команду Франції Тюрам зіграв понад 140 матчів і встановив рекорд за кількістю зіграних за цю збірну матчів. Він забив у збірній лише два м'ячі, причому обидва в півфінальному матчі чемпіонату світу 1998 проти збірної Хорватії — завдяки його голам Франція виграла 2:1 та пройшла до фіналу. Також він брав участь у складі Франції у Чемпіонатах світу 1998, 2002, 2006 та Чемпіонатах Європи 1996, 2000 та 2004. Після Чемпіонату світу 2006 року він вирішив завершити виступи за національну збірну (вже не вперше), однак пізніше передумав і відгукнувся на виклик до збірної на матчі відбіркового турніру до Чемпіонату Європи 2008. 9 червня 2008 року Тюрам у першому матчі Євро 2008 проти Румунії став першим гравцем, що зіграв 15 матчів у фінальній стадії чемпіонатів Європи. Тим самим він випередив Зідана, Фігу та Поборскі, в яких налічується по 14 виступів. 17 червня 2008 року після останнього матчу в групі С Франція-Італія 0-2 Ліліан разом із Клодом Макелеле оголосив про завершення кар'єри у збірній[3].

Тюрам у формі Барселони 2008 рік

Тюрам увійшов до списку 125 найвеличніших із нині живих футболістів, названих Пеле у березні 2004 року.