Марко

Марко
лат. Marcus
Стать	чоловіче ім'я
Значення	«приналежний Марсу»
По батькові чол	Маркович
По батькові жін	Марківна
Споріднені імена	Маркел, Мартин
Похідні прізвища	Марченко, Марченков, Маркович, Маркевич, Марчук, Марчуков, Марков, Маркушин, Марк, Марко, Марконі, Маркос, Маркс
Інші форми	Марк
Іншими мовами:
	англ. Mark, Marcus; біл. Марк; болг. Марко (Марчо); валл. Marc; вірм. Մառկոս; грец. Μάρκος; груз. მარკოზ; ісп. Marcos (Marcosito, Marquito); італ. Marco (Marchetto, Marchino, Marcolino, Marcone, Marcuccio); кат. Marc; лат. Marcus; латис. Marks; лит. Markas; нід. Mark; нім. Markus, Marcus; пол. Marek (Mareczek, Markusz, Maruś); порт. Marcos; рос. Марк; рум. Marcu; серб. Марко/Marko; словац. Marek; словен. Marko; угор. Márkus, Márk (Márki, Márkuska); фін. Markku; фр. Marc; хорв. Marko; чеськ. Marek (Mareček, Marouš, Mařík); яп. マルコ;
Пошук статей; у Вікіпедії	які починаються з імені; містять ім'я
	У дужках наведено зменшені форми
	Марко у Вікісховищі

Марко́ — християнське чоловіче ім'я. Православна канонічна форма — Марк. Походить від лат. Marcus — давньоримського преномена, етимологія якого не зовсім ясна: можливо, воно пов'язане з Martius («березневий», «приналежний богу Марсу», «Марсів»), інша версія виводить його від дієслова marceo («слабую», «почуваюся в'ялим»). До української ім'я запозичене через середньогрецьке (грец. Μάρκος) і старослов'янське (староцерк.-слов. Мар(ъ)къ) посередництво[1].

Українські зменшені форми — Марочко, Маркусь, Марчик.

Відомі носії

Марк Туллій Цицерон (106-43 до н. е.) — давньоримський оратор
Марк Антоній (83-30 до н. е.) — давньоримський полководець
Марк Аврелій (121—180) — римський імператор
Марко (І ст. н. е.) — один з чотирьох євангелістів, святий, апостол з 70-ті
Марко Поло (1254—1324) — венеційський купець і мандрівник
Марко Жмайло — гетьман реєстрового козацтва (1625), керівник селянсько-козацького повстання 1625 року.
Марко Антонович — український історик і публіцист, організатор наукової праці в діаспорі.
Марко Вовчок (справжнє ім'я Марія Олександрівна Вілінська; 1833—1907) — українська письменниця
Марко Кропивницький (1840-1910) — український письменник, драматург, театральний режисер і актор; творець українського професійного театру.
Марко Черемшина (1874 - 1927) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права.
Марко Безручко (1883-1944) — генерал-хорунжий Армії УНР, міністр військових справ уряду УНР в екзилі.
Марко Бандера — американський бандурист.
Марко Павлишин — австралійський літературознавець, професор i багатолітній куратор українських студій у Школі мов, культур та лінгвістики в університеті ім. Монаша в Мельбурні.
Марко Галаневич — вокаліст етно-гурту "ДахаБраха".
Марко Супрун — кінорежисер, ведучий ведучий StopFake ENG.
Марко Романович — український-католицький священик, василіянин.
Марко Семенів — київський гравер.
Марко Собеський — представник знатного русько-польського магнатського роду, старший брат польського короля Яна III Собеського.
Марко Терещенко — український режисер театру і кіно.
Марко Хук — німецький боксер, колишній чемпіон WBO.
Марко Царинник — український поет і перекладач, дослідник Голодомору й Голокосту.
Марко Цехновіцер — мікробіолог.

Вигадані персонажі

Марко Пекельний — популярний герой українських легенд
Марко — герой поеми Т. Г. Шевченка «Наймичка»

Примітки

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.