Мартін Лаурсен

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за «Сількеборг», в якому провів три сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату.

У серпні 1998 року перебирається до Італії, в «Верону», яка тоді виступала в Серії В, але в першому сезоні команда повернулася в еліту, хоча Лаурсен взяв участь в невиликому числі матчів через травму коліна. В наступних двох сезонах данець став основним гравцем команди і допомагав їй зберегти місце в Серії А.

Мартін Лаурсен під час виступів за «Астон Віллу». 20 квітня 2008 року.

В червні 2001 року гравець перейшов у «Парму», яка володіла половиною прав на гравцея ще з минулого літа[1], але після трьох тижнів клуб перепродує гравця в «Мілан»[2]. У складі «россонері» він дебютує з великим успіхом: забиває два голи у перших чотирьох матчах команди. Після приходу влітку 2002 року до команди Алессандро Нести, данець втрачає місце в основному складі. Незважаючи на це, з «Міланом» Лаурсен здобуває перемогу в Лізі Чемпіонів 2003 року, хоча не бере участь у фіналі турніру проти «Ювентуса». У складі «россонері» 2003 року він також завойовує Кубок Італії і Суперкубок УЄФА. Крім того, у наступному сезоні він з командою став чемпіоном Італії. Всього у складі «россонері» він провів 42 матчі і забив 2 голи[3].

21 травня 2004 року Мартін за 3 млн. фунтів переходить в англійську «Астон Віллу», з якою підписує 4-річний контракт. Сезон 2004/05 він починає дуже успішно, але травма коліна, яка вже мучила гравця в минулому, знову дає про себе знати. Через неї данець пропускає сезон 2005/06. Гравець відправляється в Болонью, щоб почати курс реабілітаційної терапії перед поверненням в 2006 році в «Астон Віллу». Після подолання проблеми, влітку 2006 року виникає серйозне питання щодо можливостей гравця продовжувати виступати на найвищому клубному та міжнародному рівні. Після тривалого лікування Мартін знову виходить на поле у складі національної збірної, але знову змушений залишитися без футболу на невизначений термін через рецидив травми коліна.

Сезон 2007/08 він починає з великими сумнівами щодо своїх фізичних умов, але в підсумку проводить чудовий чемпіонат, допомагаючи команді заробити місце в розіграші Кубка Інтертото, після чого продовжує контракт з клубом. В першому матчі сезону 2008/09 в Кубку Інтертото, Лаурсен виводить команду з капітанською пов'язкою у матчі проти «Оденсе». 23 жовтня він відзначився забитим голом у ворота амстердамського «Аякса». Пізніше Лаурсен замінив Гарета Баррі в ролі капітана команди. 22 квітня 2009 року Мартін О'Ніл, головний тренер «Астон Вілли», висловив побоювання щодо майбутньої кар'єри данця через постійні травми[4]. 15 травня Лаурсен оголосив про завершення кар'єри професійного футболіста у віці 31 року[5].

23 березня 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Данії у товариській грі проти збірної Португалії (1:2). Влітку того ж року потрапив у заявку збірної на чемпіонат Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, проте не взяв участь у жодному матчі на турнірі через травму.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї та чемпіонату Європи 2004 року у Португалії.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала дев'ять років, провів у формі головної команди країни 53 матчі, забивши 2 голи.

Після завершення кар'єри Лаурсен повернувся в Данію і оселився в містечку Ведбек, що за 20 км від столиці. Згодом він працював футбольним коментатором для Sky Sports, а також на данській телекомпанії TV 2[6].

У вересні 2011 року Мартін Ларсен очолив клуб другого данського дивізіону «Селлеред-Ведбек», з яким працював до кінця сезону. Він пішов у відставку 14 червня 2012 року після невдалих результатів за підсумками сезону[7].