Миронівський район (1923—1931)

У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було вперше утворено Миронівський район у складі Корсунської округи Київської губернії, до якого увійшли Зеленківська, Потоцька, Козинська і Пустовійтівська волості Богуславського (Канівського) повіту.[1][2]

Згодом (до 1924 року) від Канівського до Миронівського району було передано село Шандра (що раніше входило до Курилівської волості), а від Миронівського до Степанецького району було передано хутір Дубовий Яр (що раніше входив до Козинської волості).[3]

Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року відбулися такі зміни у складі району:

• до району перечислено село Владиславку з залізничною станцією і хутором Миронівкою (Владиславську сільраду) Богуславського району Шевченківської (Корсунської) округи;
• з району перечислено села Юхни й Баші (Юхнівську сільраду) до складу Богуславського району.[4]

Постановами ВУВЦК від 3 червня 1925 року було ліквідовано губернії, а також розформовано деякі округи. Зокрема було розформовано і Шевченківську (Корсунську) округу, до якої входив Миронівський район, а сам район включено до складу Білоцерківської округи.[5][6]

2 вересня 1930 р. ВУВЦК видав постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління», згідно із якою було ліквідовано Білоцерківську округу, а Миронівський район перейшов у безпосереднє підпорядкування центрального уряду УСРР. Тим же рішенням району було присвоєно 1-шу категорію.[7][8]

3 лютого 1931 року Миронівський район було ліквідовано шляхом приєднання до Богуславського району.[9]

Станом на 1924 рік Миронівський район мав центр у селі Миронівка і складався із 15 сільрад, до яких входило 22 поселення: містечко Козин, 17 сіл, 3 хутори і Миронівська досвідна станція, як описано у таблиці нижче. Всього у районі налічувалося 471 володінь (у Козині) і 9026 господарств (у сільських поселеннях за винятком села Шандра), у яких проживало 45630 людей.[3]

Скорочення: м-ко — містечко; с. — село; с. (д) — село, що за класифікацією Російської імперії мало клас деревня; х. — хутір

• Миронівський район
  • Адміністративний устрій Миронівського району
• Адміністративний поділ Української РСР

1. нині місто
2. станом на 1924 рік
3. порівняно із попередніми ітераціями, Миронівський район утворений у 1965 році включав додаткові території на півночі і велику частину на півдні, що пізніше була виокремлена у Богуславський район
4. у джерелі поле незаповнене
5. у постанові 1925 року про передачу до Миронівського району були вказані залізнична станція та хутір під назвою Миронівка, а не Михайлівська