Округи УСРР 1923—1930

Губернії та повіти в Україні у 1921 році

12 березня 1923 року друга сесія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ України»[1], згідно з якою в УСРР замість 100 повітів, що ділилися на 1989 волостей, було створено 53 округи в складі 9 існуючих губерній. Округи ділилися на 706 районів.

Округи УСРР після скасування поділу на губернії (1 серпня 1925)

Округи та райони УСРР на 1927 р.

• 12 листопада 1923 року Богодухівська округа перейменована на Охтирську, центр перенесено до Охтирки.
• 6 червня 1924 року Юзівську округу перейменовано на Сталінську, місто Юзівку — на Сталін.[2]
• 7 серпня 1924 року Лисаветградську округу перейменовано на Зинов'євську, м. Лисаветград — на Зінов'євськ.[3]
• 12 серпня 1924 року Бахмутську округу перейменовано на Артемівську, м. Бахмут — на Артемівськ.
• 1 жовтня 1924 року Таганрозька й Шахтинська округи перейшли до складу РРФСР.
• 12 жовтня 1924 року створена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (АРСР). Столиця — м. Балта (у 1928—1929 с. Бірзула, з 1929 — м. Тирасполь).
• 28 жовтня 1924 року скасовано Малинську округу.[4]
• 26 листопада 1924 року скасовано Балтську округу.[5]

Станом на 1 січня 1925 року УСРР поділялася на 661 районів, що входили до складу 49 округів, які утворювали 9 губерній та Молдавську АРСР.

• 3 червня 1925 року ВУЦВК прийняв постанову «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління», згідно з якою з 1 серпня ліквідовувалися губернії, при цьому з 15 червня 1925 року ліквідовувалися 8 округ:
• Бердянська
• Гайсинська
• Золотоніська
• Красноградська
• Олександрійська
• Охтирська
• Сновська
• Шевченківська

Таким чином з 1 серпня 1925 року УСРР поділялася на 41 округу, що складалася з 659 районів. Крім того, з 12 жовтня 1924 року до складу УСРР також входила Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (АРСР).

• 19 серпня 1925 року Новгород-Сіверська округа перейменована на Глухівську, окружний центр перенесено до Глухова.[6]
• 15 вересня 1925 року Житомирська округа перейменована на Волинську.
• 16 жовтня 1925 року від Курської губернії РРФСР до УСРР передано: а) територія колишнього Путивльського повіту (без Крупицької волості); б) Криничанська волость Грайворонського повіту; в) дві неповні волості Грайворонського та Білгородського повітів.
• 16 червня 1926 року ліквідована Павлоградська округа з приєднанням її території до Харківської (Лозівський район) і Катеринославської округ.
• 20 липня 1926 року Катеринославська округа перейменована на Дніпропетровську округу разом з перейменуванням окружного центру.
• 5 січня 1927 року Черкаську округу перейменовано на Шевченківську.

Округи УСРР з 1929 до 13 червня 1930

13 червня 1930 року ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову, згідно з якою скасовувалися 13 округ:

• Кам'янецька,
• Шепетівська,
• Коростенська,
• Ніжинська,
• Глухівська,
• Прилуцька,
• Ізюмська,
• Куп'янська,
• Старобільська,
• Тульчинська,
• Першомайська,
• Роменська,
• Могилівська.

Територія ліквідованих округ приєднувалась до інших.[8]

Згідно з постановами ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління» з 15 вересня 1930 року округи в Україні скасовувалися. Уся територія республіки розподілялася на 503 адміністративних одиниці: 484 райони, 18 міст республіканського підпорядкування і АМСРР (до якої входили 11 районів)[9].

• Історичний територіальний поділ України
• Адміністративний поділ України
• Губернії України 1835 – 1923 років

• Постанови ВУЦВК про адміністративно-територіяльний поділ Волині, Донеччини, Катеринославщини, Київщини, Одещини, Поділля, Потавщини, Харківщини, Чернігівщини від 7 березня, 20 березня та 10 квітня 1923 р.
• Матеріали до опису округ УСРР. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
• Округа. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 2016. Процитовано 25 лютого 2018.