Модричі

Мо́дричі — село в Україні, у складі Трускавецької міської громади, Дрогобицького району, Львівської області. В Модричах стоїть дерев'яна церква Святого Дмитра [2].

село Модричі
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Громада Трускавецька міська громада
Код КАТОТТГ UA46020090050085503
Основні дані
Перша згадка 1200
Населення 1230
Площа 22 км²
Густота населення 55,910 осіб/км²
Поштовий індекс 82186[1]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°18′46″ пн. ш. 23°29′30″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 2
Карта
Модричі
Модричі
Мапа

 Модричі у Вікісховищі

Короткі відомості

Дерев'яна церква розташована у центрі села, біля головної дороги. Перші згадки про парафіяльну церкву походять з 1505 року. Попередня однонавова дерев'яна будівля, зведена у 1816 році на місці давнішої, теж дерев'яної. Парафіяльним священиком у церкві був Григорій Івановський — дідо по матері історика, громадського діяча Ізидора Шараневича[3]. Ця церква згоріла у 1894 році. Існуюча дерев'яна церква збудована у 1901 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Церква хрещата в плані, одноверха. Середнього розміру, пофарбована в рудуватий колір будівля храму має дивовижну симетрію, навіть ризниці однакового розміру прибудовані з обидвох сторін вівтаря. Кидаються у вічі модні круглі віконечка у стінах восьмерика бані, а також у стіні вівтаря — церква побудована на зламі XIX—XX століть. Її виразний силует чотири ліхтарі з маківками на гребенях усіх дахів. Поряд розташована дерев'яна, квадратова в плані дзвіниця, на другому ярусі якої у верхній частині влаштоване підсябиття.

Санаторій «Карпатські зорі»

У часи середньовіччя y Польщі на землях Галицького князівства існували ще з римських часів королівські шахти: у Тураві Сольні, Старій Солі, Ясениці, Модричах, Стебнику, Сільці, Трускавці, Калуші та Солотвині, де добували кам'яну сіль та поташ [4].

У радянські часи Модричі стали рекреаційною зоною. Зокрема, тут знаходилися піонерські табори "Смерічка" та "Орлятко", а також збудовано кілька санаторіїв.

Санаторій «Карпатські зорі» розташований біля південно-східного підніжжя Карпат, на околиці с. Модричі, за 4 км від Трускавця, Дрогобича, Борислава. Він оточений вічнозеленими карпатськими лісовими масивами, і є перлиною прикарпатського краю. Мальовниче довкілля, кришталево-чисте повітря, цілющі лікувальні води сприяють зміцненню здоров'я людей. Модричі розташовані всередині географічного трикутника Дрогобич-Стебник-Борислав. Санаторій «Карпатські зорі» знаходиться недалеко від гори Тептюж, де існувало літописне поселення русичів-бойків Бич, звідки й взяло свою назву місто Дрогобич.

Також в Модричах розташований санаторій «Нафтуся Прикарпаття», котрий здатен прийняти близько 500 відпочивальників і надати всі санаторно-курортні послуги. Щорічно в санаторії оздоровлюються тисячі людей зі всіх куточків України і не тільки.

Новітня історія

18 січня 2015 року дрогобичани на під'їзді до міста зустрічали машину з тілом світлої пам'яті Ігоря Дідача — бійця батальйону імені Героя України С. Кульчицького Звідтіля домовину повезли в село Модричі, звідки родом Ігор, де його поховали 19 січня з військовими почестями[5].

Бювет («Нафтуся Прикарпаття»)
Бювет («Нафтуся Прикарпаття») 
Могила радянських вояків
Могила радянських вояків 
Санаторій «Карпатські зорі»
Санаторій «Карпатські зорі» 

Народились

Ксьондз Август Нахлік (1812-1878), учасник Галицького повстання 1846 р., старший брат міського голови Жовкви Юліуша Нахліка (бл. 1817—1881)[6].

Див. також

Примітки
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. Св. Дмитра 1901
  3. Іван Драбчук. Дослідник Галича Ізидор Шараневич та його родина. davniyhalych.com.ua. Національний заповідник «Давній Галич». Процитовано 23 жовтня 2021.
  4. Stanisław Hwałek — «Górnictwo soli kamiennych i potasowych», Katowice 1971
  5. На Дрогобиччині прощаються з новітнім Героєм Ігорем Дідачем. zik.ua. ZIK. 18 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 23 жовтня 2021.
  6. M. J. Minakowski Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. August Nahlik (ID: psb.19497.1) (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.