Роман Дмовський

Народився в родині дрібного шляхтича.

Закінчив Варшавський університет. У студентські роки брав участь у діяльності підпільної студентській організації «Союз польської молоді „Зет“» (пол. Związek Młodzieży Polskiej «Zet»). Був організатором студентської вуличної маніфестації у соту річницю Конституції 3 травня (1891). Заарештований і півроку перебував у варшавській Цитаделі, потім висланий у Митаву.

У 1893 році спільно з іншими діячами національного руху організував «Лігу Народову» («Національна ліга», пол. «Liga Narodowa» — нелегальну політичну організацію, що діяла у всіх частинах розділеної між Австрією, Росією та Німеччиною Польщі).

У 1895 році з Митави таємно перебрався до Львова. Очолив «Ліги Народову», перетворену в 1897 році в Націонал-демократичну партію. Спочатку Дмовський висував програму консолідації національних сил, опозиції царській політиці зросійщення. У 1904 взяв участь у Паризькій конференції революційних і опозиційних партій Росії. У міру розвитку польського революційного робітничого руху він усе рішучіше став виступати проти соціалістів.

У 1905 році влаштувався у Варшаві. У 1905—1907 роках закликав до придушення революції і пропонував співпрацю з царизмом. Був членом II та III Державної Думи (1907—1909). Під час Першої світової війни 1914—1918 років виступав на боці Антанти, очолював Польський національний комітет, створений 25 листопада 1914 в Петербурзі, потім однойменний комітет (створений у 1917) в Парижі.

• 
  Карикатура «Тріумфальна хода Польського кола в Мінську губернію»( Р.Дмовський, Я.Я.Гралевський, Я.Белявський, Г.Р.Потоцький)

У 1919 — делегат Польщі на Паризькій мирній конференції. Був політичним супротивником Юзефа Пілсудського, послідовно виступав за створення мононаціональної польської держави, депортацію євреїв і насильницьке ополячення німців і українців.

До 1922 року був послом Установчого Сейму Польщі.

У 1923 році — міністр закордонних справ Польщі, проте згодом відійшов від активної політичної діяльності.

Пам'ятник Дмовському у Варшаві

Засновник та ідеолог націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі» (пол. Obóz Wielkiej Polski, 4 грудня 1926—1933), забороненої в Польщі у 1920—1930-х роках. На відео паплюження пам'ятника українцям, в тому числі воякам УПА на цвинтарі в селі Верхрата видно емблему[8] профашистської організації «Obóz wielkiej Polski».[9].

Пам'ятна дошка Р.Дмовському в Бидґощі

• 10 листопада 2006 року відкрито пам'ятник у Варшаві[10];
• 20 січня 2020 року, в Бидґощі, на будівлі Поморського навчального центру для вчителів (вул. Ягеллонська, 9), відкрито пам'ятну таблицю[11];
• на честь Романа Дмовського названі: алея в Перемишлі; вулиці в Оборниках, Бельсько-Бялій, Ченстохові, Кошаліні, Пьотркові-Трибунальськім, Ломжі, Познані, Сталевій Волі, Вроцлаві, Коніні, Щецині, Слупську, Кракові, Бидґощі, Новім Сончу, Кендзежині-Козьле, Сосновцю, Тарнові, Тихах; мости в Бидґощі та Вроцлаві.
• присвячено дві ювілейні монети з серії «Сторіччя відновлення незалежності Польщі»: срібна 10-злотова та золота номіналом 200 злотих[12].

• Думки сучасного поляка (пол. Myśli nowoczesnego polaka), (1902).
• Німеччина, Росія і польське питання (пол. Niemcy, Rosja i kwestia polska), (1909).

• У відносинах з іншими країнами немає нічого правильного і не правильного, є лише сила або слабкість.
• Єврейське населення є безумовним паразитом на соціальному тілі будь-якої країни де воно проживає.[13]
• Здорова країна, що стоїть на міцному фундаменті завжди асимілює чужі племена політично і культурно, насильно або ні.

• Дмовский Роман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 357. — 1000 екз.
• Дмовський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Пономарьов В. Дмовський Роман Станіслав // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 223. — ISBN 978-966-611-818-2.
• Ясіновський Ю. П. Дмовський Роман // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 406. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Чорновол І. П. Польська національна демократія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 379. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Матрашек Т. Роман Дмовський: Львів та українське питання // Zaxid.net. — 2010. — 28 квітня.
• Chrzanowski I. i Konopczyński W. Dmowski Roman (1864—1939) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 213—225. (пол.)
• Wapiński R. Roman Dmowski. — Lublin : Wyd. Lubelskie, 1988. — ISBN 83-222-0480-9. (пол.)
• Piotr Wandycz, Donald Warren Treadgold, Peter F. Sugar. The Lands of Partitioned Poland, 1795—1918. — University of Washington Press, 1974. (англ.)
• Dobraczyński J. Spadające liście, powieść historyczna o Romanie Dmowskim. (пол.)
• People.su. Роман Дмовський: біографія.
• Biblioteka im. Feliksa Konecznego, wybrane dzieła Romana Dmowskiego. (пол.)
• Towarzystwo Przyjaciół Muzeum Przyrody w Drozdowie o Romanie Dmowskim. (пол.)
• Działalność dyplomatyczna Romana Dmowskiego podczas Kongresu Wersalskiego. (пол.)
• Dokładne sprawozdanie z działalności Romana Dmowskiego w Wersalu w 1919 roku. (пол.)
• Государственная дума Российской империи, 1906—1917 : Энциклопедия. Москва: Российская политическая энциклопедия. — 2008. — С. 166—167. ISBN 978-5-8243-1031-3. (рос.)
• 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. — Санкт-Петербург(пол.): издание Н. Н. Ольшанскаго, 1910. (рос.)

• Дмовский Роман Валентьевич
• Strona poświęcona Romanowi Dmowskiemu
• Relacja filmowa z pogrzebu Romana Dmowskiego (пол.)
• Film dokumentalny Leszka Myczki poświęcony Romanowi Dmowskiemu (пол.)