Населення Панами

Населення Панами. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,657 млн осіб (130-те місце у світі)[1]. Чисельність панамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,32 ‰ (98-ме місце у світі), смертність — 4,81 ‰ (193-тє місце у світі), природний приріст — 1,32 % (91-ше місце у світі) .

Населення Панами
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 3,657 млн осіб
Густота 52,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,28 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲1,32 %
Народжуваність 18,32 ‰
Фертильність 2,35 дітей на 1 жінку
Смертність 4,81 ‰
Смертність немовлят 10,41 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 27,06 %
 • 15–64 років 64,99 %
 • старіші за 65 років 7,95 %
Середня тривалість життя 78,47 року
 • чоловіків 75,67 року
 • жінок 81,39 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,03 чол./жін.
після 65 років 0,85 чол./жін.
Етнічні групи
Нація панамці
Найбільший етнос панамці
Нацменшини індіанці, азіати
Мови
Офіційна іспанська
Також у побуті індіанські мови, англійська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Панамі станом на 2015 рік становить 18,32 ‰ (98-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,35 дитини на одну жінку (86-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 52,2 % (станом на 2009 рік)[1].

Смертність у Панамі 2015 року становила 4,81 ‰ (193-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,32 % (91-ше місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Панами, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Панами становить 28,9  року (124-те місце у світі): для чоловіків — 28,5, для жінок — 29,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,47 року (56-те місце у світі), для чоловіків — 75,67 року, для жінок — 81,39 року[1].

Вікова структура населення Панами станом на 2015 рік мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 27,06 % (505 079 чоловіків, 484 471 жінка);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,2 % (320 329 чоловіків, 308 717 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,24 % (745 309 чоловіків, 726 211 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,55 % (136 506 чоловіків, 139 513 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,95 % (133 930 чоловіків, 156 959 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,7; коефіцієнт розлучуваності — 1,0; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 27 (дані за 2010 рік)[2][3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 52,9 особи/км² (163-тє місце у світі)[1]. Населення концентрується в центральній частині країни навколо Панамського каналу, інший кластер концентрації розташований на далекому заході, навколо міста Давід. Східна частина країни мало населена.

Урбанізація

Панама — високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 66,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,07 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Панама (столиця) — 1,673 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,28 ‰ (125-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік в країні постійно перебуває 15,59 тис. біженців з Колумбії[1].

У країні мешкають 2 офіційно зареєстровані особи без громадянства[1].

Панама є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2014 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси
  
 65%
індіанці загалом
  
 12.3%
афро-панамці
  
 9.2%
мулати
  
 6.8%
білі
  
 6.7%

Головні етноси країни: метиси (суміш індіанців з європейцями) — 65 %, індіанці загалом — 12,3 %, з яких нгабе — 7,6 %, куна — 2,4 %, ембера — 0,9 %, бугле — 0,8 %), афро-панамці — 9,2 %, мулати — 6,8 %, білі — 6,7 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Панами (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
 70%
індіанські
  
 %
англійська
  
 14%
китайська
  
 %
арабська
  
 %
французька
  
 18%
їдиш
  
 %
іврит
  
 %
корейська
  
 %
японська
  
 %

Офіційна мова[5] — іспанська. Інші поширені мови: індіанські (гуаймі, буглере, куна, вуанаан, терібе, брі-брі), панамська креольська англійська (подібна до ямайської креольської), англійська, китайська, арабська, креольська французька, їдиш, іврит, корейська, японська). Значна кількість панамців — білінгви.

Релігії
Релігії в Панамі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 85%
протестанти
  
 15%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, протестантизм — 15 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 95 % дорослого населення (віком від 15 років): 95,7 % — серед чоловіків, 94,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,3 % ВВП країни станом на 2011 рік (122-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2013 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,65 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8 % ВВП країни (64-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року станом на 2015 рік становила 10,41 ‰ (134-те місце у світі); хлопчиків — 11,16 ‰, дівчаток — 9,63 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 94 випадків на 100 тис. народжень (78-ме місце у світі)[1].

Панама входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 16,6 тис. хворих на СНІД (88-ме місце в світі), це 0,65 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (58-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 600 осіб (81-ше місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,5 % (55-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,9 % (оцінка на 2008 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,7 % населення в містах і 86,6 % в сільській місцевості; загалом 94,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 83,5 %, в сільській місцевості — 58 %, загалом по країні — 75 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води станом на 2005 рік дорівнює 0,91 км³ на рік, або 296,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 27 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 71 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 53,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,7 %; частка осіб похилого віку — 11,7 %, або 8,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 26 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,1 %, верхній дециль — 40,1 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2012 рік в країні 300 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 94 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалося 1,873 млн унікальних інтернет-користувачів (105-те місце у світі), що становило 51,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,587 млн осіб (130-те місце у світі)[1]. В державі нестача кваліфікованої робочої сили, але надлишок некваліфікованої. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 17 %; промисловість і будівництво — 18,6 %; сфера послуг — 64,4 % (станом на 2009 рік)[1]. 59,29 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (7 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 4,5 % працездатного населення, 2014 року — 4,5 % (45-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 12,6 %, серед юнаків — 11,2 %, серед дівчат — 14,9 % (99-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Великий транзитний пункт наркотрафіку кокаїну і країна відмивання грошей у вільній економічній зоні Колон; незначні випадки вирощування коки; відмивання грошей тісно пов'язане з корупцією в держустановах[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Панами докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Панами
Рік Населення Зміна
1950 860 —
1960 1136 +32.1%
1970 1526 +34.3%
1980 1990 +30.4%
1990 2487 +25.0%
2000 3055 +22.8%
2010 3678 +20.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Panama : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.