Населення Сербії

Населення Сербії
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	7,176 млн осіб
Густота	101,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0 ‰
Природний рух
Природний приріст	▼-0,46 %
Народжуваність	9,08 ‰
Фертильність	1,43 дітей на 1 жінку
Смертність	13,66 ‰
Смертність немовлят	6,05 ‰
Вікова структура
• до 14 років	14,74 %
• 15–64 років	67,65 %
• старіші за 65 років	17,61 %
Середня тривалість життя	75,26 року
• чоловіків	72,39 року
• жінок	78,31 року
Статева структура
загалом	0,95 чол./жін.
при народженні	1,07 чол./жін.
до 15 років	1,07 чол./жін.
15–64 років	1 чол./жін.
після 65 років	0,7 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	серби
Найбільший етнос	серби
Нацменшини	угорці, румуни, бошняки
Мови
Офіційна	сербська
Також у побуті	угорська, боснійська, румунська

Населення Сербії. Чисельність населення країни 2015 року становила 7,176 млн осіб, включно з населенням Косова (102-ге місце у світі)[1]. Чисельність сербів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,08 ‰ (209-те місце у світі), смертність — 13,66 ‰ (12-те місце у світі), природний приріст — -0,46 % (222-ге місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Сербії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,08 ‰ (209-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,43 дитини на одну жінку (209-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 60,8 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,5 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Сербії 2015 року становила 13,66 ‰ (12-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,46 % (депопуляція) (222-ге місце у світі)[1].

Природний рух населення Сербії 1880—1910 років[2][3]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)
1880	1 738	70 167	54 243	15 924	40,4	31,2	9,2
1881	1 775	80 678	43 645	37 033	45,4	24,6	20,8
1882	1 814	80 274	41 648	38 626	44,3	23,0	21,3
1883	1 859	87 161	42 263	44 898	46,7	22,7	24,0
1884	1 902	90 441	47 552	42 889	47,6	25,0	22,6
1885	1 940	90 627	52 318	38 309	46,7	27,0	19,7
1886	1 965	83 091	58 525	24 566	42,3	29,7	12,6
1887	2 008	93 911	50 481	43 430	46,8	25,1	21,7
1900	2 470	105 000	58 000	47 000	42,4	23,5	18,9
1901	2 520	96 000	53 000	43 000	38,0	21,0	17,0
1902	2 570	98 000	57 000	41 000	38,0	22,3	15,7
1903	2 580	106 000	60 000	46 000	40,9	23,5	17,4
1904	2 650	106 000	56 000	50 000	39,8	21,1	18,7
1905	2 660	100 000	65 000	35 000	37,3	24,8	12,5
1906	2 690	113 000	66 000	47 000	42,0	24,5	17,5
1907	2 770	111 000	62 000	49 000	40,0	22,4	17,6
1908	2 820	104 000	67 000	37 000	36,8	23,7	13,1
1909	2 840	110 000	83 000	27 000	38,7	29,3	9,4
1910	2 870	112 000	64 000	48 000	39,0	22,4	16,6
1911	2 940	107 000	64 000	43 000	36,3	21,8	14,5
1912	2 980	114 000	63 000	51 000	38,3	21,1	17,1

Природний рух населення Сербії в 1950—2014 роках[4][5]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність	Аборти
1950	5 970	163 297	76 851	86 446	27,4	12,9	14,5	3,51
1951	6 042	145 197	80 034	65 163	24,0	13,2	10,8	3,07
1952	6 112	161 306	67 870	93 436	26,4	11,1	15,3	3,33
1953	6 188	151 672	68 168	83 504	24,5	11,0	13,5	3,03
1954	6 274	152 569	62 610	89 959	24,3	10,0	14,3	3,05
1955	6 358	140 396	65 179	75 217	22,1	10,3	11,8	2,81
1956	6 425	132 078	67 055	65 023	20,6	10,4	10,1	2,66
1957	6 481	118 535	64 885	53 650	18,3	10,0	8,3	2,38
1958	6 535	118 425	55 564	62 861	18,1	8,5	9,6	2,45
1959	6 585	114 872	60 850	54 022	17,4	9,2	8,2	2,40
1960	6 635	119 298	61 872	57 426	18,0	9,3	8,7	2,56	81 516
1961	6 693	115 222	57 990	57 232	17,2	8,7	8,6	2,51	95 196
1962	6 752	110 008	62 830	47 178	16,3	9,3	7,0	2,47
1963	6 809	108 324	57 778	50 546	15,9	8,5	7,4	2,46
1964	6 863	103 847	62 100	41 747	15,1	9,0	6,1	2,51
1965	6 916	106 699	58 856	47 843	15,4	8,5	6,9	2,43
1966	6 974	103 775	55 471	48 304	14,9	8,0	6,9	2,45
1967	7 027	103 491	62 915	40 576	14,7	9,0	5,8	2,40	131 502
1968	7 078	103 621	60 932	42 689	14,6	8,6	6,0	2,41
1969	7 127	105 478	68 152	37 326	14,8	9,6	5,2	2,27	162 643
1970	7 171	102 453	67 211	35 242	14,3	9,4	4,9	2,40
1971	7 214	104 070	65 872	38 198	14,4	9,1	5,3	2,30
1972	7 258	106 859	70 822	36 037	14,7	9,8	5,0	2,28
1973	7 303	108 361	67 152	41 209	14,8	9,2	5,6	2,31
1974	7 351	110 458	66 457	44 001	15,0	9,0	6,0	2,32
1975	7 401	112 945	69 590	43 355	15,3	9,4	5,9	2,35
1976	7 452	114 035	68 565	45 470	15,3	9,2	6,1	2,28
1977	7 503	111 510	68 924	42 586	14,9	9,2	5,7	2,26
1978	7 550	110 622	71 986	38 636	14,7	9,5	5,1	2,23
1979	7 611	109 953	72 306	37 647	14,4	9,5	4,9	2,14
1980	7 688	109 597	76 180	33 417	14,3	9,9	4,3	2,26
1981	7 729	103 407	78 086	25 321	13,4	10,1	3,3	2,24
1982	7 738	106 575	78 473	28 102	13,8	10,1	3,6	2,31
1983	7 747	108 003	83 506	24 497	13,9	10,8	3,2	2,23
1984	7 754	107 036	82 742	24 294	13,8	10,7	3,1	2,21
1985	7 759	101 938	81 836	20 102	13,1	10,5	2,6	2,22	214 806
1986	7 759	99 419	83 977	15 442	12,8	10,8	2,0	2,21	212 400
1987	7 757	98 279	83 426	14 853	12,7	10,8	1,9	2,24	205 343
1988	7 755	97 471	83 616	13 855	12,6	10,8	1,8	2,22	193 558
1989	7 773	91 270	85 256	6 014	11,7	11,0	0,8	2,09	193 755
1990	7 806	90 590	85 932	4 658	11,6	11,0	0,6	2,11
1991	7 836	90 378	89 072	1 306	11,5	11,4	0,2	1,80	150 449
1992	7 852	86 877	93 475	-6 598	11,1	11,9	-0,8	1,77	135 907
1993	7 848	87 931	95 121	-7 190	11,2	12,1	-0,9	1,90	113 720
1994	7 843	85 292	93 011	-7 719	10,9	11,9	-1,0	1,87	114 659
1995	7 837	86 236	93 933	-7 697	11,0	12,0	-1,0	1,70	92 785
1996	7 828	82 548	98 370	-15 822	10,5	12,6	-2,0	1,85	80 003
1997	7 831	79 716	98 068	-18 352	10,2	12,5	-2,3	1,76	60 723
1998	7 568	76 330	99 376	-23 046	10,1	13,1	-3,0	1,68	55 360
1999	7 540	72 222	101 444	-29 222	9,6	13,5	-3,9	1,62	43 771
2000	7 516	73 764	104 042	-30 278	9,8	13,8	-4,0	1,48	42 322
2001	7 503	78 435	99 008	-20 573	10,5	13,2	-2,7	1,58	34 255
2002	7 500	78 101	102 785	-24 684	10,4	13,7	-3,3	1,57	30 794
2003	7 481	79 025	103 946	-24 921	10,6	13,9	-3,3	1,59	29 856
2004	7 463	78 186	104 320	-26 134	10,5	14,0	-3,5	1,57	26 645
2005	7 441	72 180	106 771	-34 591	9,7	14,3	-4,6	1,45	26 645
2006	7 412	70 997	102 884	-31 887	9,6	13,9	-4,3	1,43	25 665
2007	7 382	68 102	102 805	-34 703	9,2	13,9	-4,7	1,38	24 273
2008	7 350	69 083	102 711	-33 628	9,4	14,0	-4,6	1,42	24 159
2009	7 321	70 299	104 000	-33 701	9,6	14,2	-4,6	1,45	22 733
2010	7 291	68 304	103 211	-34 907	9,4	14,2	-4,8	1,42	22 092
2011	7 234	65 598	102 935	-37 337	9,0	14,2	-5,2	1,41
2012	7 195	67 257	102 400	-35 143	9,3	14,1	-4,8	1,45
2013	7 163	65 554	100 300	-34 746	9,1	14,0	-4,9	1,44
2014	7 132	66 461	101 247	-34 786	9,3	14,1	-4,8	1,47
2015	7 094	66 773	104 265	-37 492	9,4	14,7	-5,3	1,46

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Сербії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сербії становить 42,3 року (24-те місце у світі): для чоловіків — 40,7, для жінок — 44 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,26 року (102-ге місце у світі), для чоловіків — 72,39 року, для жінок — 78,31 року[1].

Вікова структура населення Сербії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 14,74 % (545 685 чоловіків, 512 443 жінки);
молодь віком 15—24 роки — 11,46 % (423 785 чоловіків, 398 878 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 41,52 % (1 503 100 чоловіків, 1 476 843 жінки);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,66 % (506 796 чоловіків, 545 165 жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,61 % (519 501 чоловік, 744 598 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,9; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 22 (дані за 2011 рік)[6][7]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31 рік, жінки — 28,1 року, загалом — 29,6 року (дані за 2014 рік)[8].

Розселення

Густота населення Сербії по регіонах, 2011 рік

Густота населення країни 2015 року становила 101,2 особи/км² (113-те місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, з невеликим тяжінням до міських агломерацій.

Урбанізація

Сербія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 55,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,34 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Белград (столиця) — 1,182 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (83-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 25,9 тис. біженців з Хорватії, 9,3 тис. з Боснії і Герцеговини, 669 тис. біженців прибуло до країни під час європейської міграційної кризи[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 220,0 тис. внутрішньо переміщених осіб, косовських сербів, циган, ашкалі та єгиптян з Косова[1].

Сербія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[9].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад Сербії (2014 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
серби			83.3%
угорці			3.5%
румуни			2.1%
бошняки			2%
інші			8.9%

Центральна Сербія (2002 рік)

серби			89.5%
бошняки			2.5%
цигани			1.4%
албанці			1.1%
інші			5.5%

Воєводина (2002 рік)

серби			65.1%
угорці			14.3%
словаки			2.8%
хорвати			2.8%
югослави			2.4%
чорногорці			1.6%
румуни			1.5%
цигани			1.4%
інші			8%

Головні етноси країни: серби — 83,3 %, угорці — 3,5 %, румуни — 2,1 %, бошняки — 2 %, інші — 8,9 %населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Національний склад муніципалітетів Сербії, 2011 рік
Частка сербів у населенні муніципалітетів Сербі, 2011 рік
Серби
Угорці
Словаки

Динаміка етнічної картини Сербії в часі згідно з переписами 1948-2011 років[10]


Етнічні групи	1948 рік		1953 рік		1961 рік		1971 рік		1981 рік		1991 рік		2002 рік		2011 рік
Етнічні групи	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%	Чисельність	%
Серби	4651819	80,2	4963070	80,4	5477670	82,0	5788547	80,4	5972661	77,3	6616917	80,3	6212838	82,9	5988150	83,3
Угорці	433618	7,5	441748	7,2	449377	6,7	430145	6,0	390321	5,0	337479	4,5	293299	3,9	253899	3,5
Цигани	40951	0,7	46896	0,8	6624	0,1	35301	0,5	76833	1,0	90853	1,2	108193	1,4	147604	2,1
Мусульмани	7636	0,1	74840	1,2	85441	1,3	127973	1,8	156604	2,0	176401	2,3	19503	0,3	22301	0,3
Бошняки	7636	0,1	74840	1,2	85441	1,3	127973	1,8	156604	2,0	176401	2,3	136087	1,8	145278	2,0
Хорвати	164574	2,8	167045	2,7	189158	2,8	176649	2,5	140650	1,8	97344	1,2	70602	0,9	57900	0,8
Словаки	73138	1,3	75006	1,2	77816	1,2	76707	1,1	73170	0,9	65363	0,9	59021	0,8	52750	0,7
Албанці	33769	0,6	40954	0,7	53167	0,8	68593	1,0	76296	1,0	74303	1,0	61647	0,8	5809	0,08
Чорногорці	46810	0,8	54718	0,9	67165	1,0	93705	1,3	120438	1,6	117761	1,6	69049	0,9	38527	0,5
Волохи	93440	1,6	28047	0,5	1367	0,0	14719	0,2	25592	0,3	15675	0,2	40054	0,5	35330	0,5
Румуни	63112	1,1	59689	1,0	59492	0,9	57399	0,8	53676	0,7	37818	0,5	34576	0,5	29332	0,4
Югослави					14873	0,2	122904	1,7	439265	5,7	312595	4,1	80721	1,1	23303	0,3
Македонці	17391	0,3	26302	0,4	35146	0,5	41627	0,6	47930	0,6	44028	0,6	25847	0,3	22755	0,3
Болгари	59395	1,0	60146	1,0	58243	0,9	53536	0,7	33294	0,4	26416	0,3	20497	0,3	18543	0,3
інші/не вказали	114493	2,0	132549	2,1	102700	1,5	115093	1,6	122506	1,6	97953	1,3	266067	3,5	368136	5,1
Всього	5936223		6171010		6678239		7202898		7729236		8010906		7498001		7186862

Українська діаспора

Мови

Мови Сербії (2011 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
сербська			88.1%
угорська			3.4%
боснійська			1.9%
румунська			1.4%
інші			3.4%

Офіційна мова[11]: сербська — розмовляє 88,1 % населення держави. Інші поширені мови: угорська — 3,4 %, боснійська — 1,9 %, румунська 1,4 %, інші мови — 3,4 % (дані на 2011 рік). У Воєводині офіційними визнано сербську, угорську, словацьку, румунську, хорватську й русинську. Сербія, як член Ради Європи, 22 березня 2005 року підписала і ратифікувала 15 лютого 2006 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 червня 2006 року). Регіональними мовами визнані: албанська, боснійська, болгарська, хорватська, словацька, угорська, румунська, українська, русинська, циганська, валахська[12].

Релігії

Релігії в Сербії (2012 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
православні			84.6%
католики			5%
мусульмани			3.1%
протестанти			1%
атеїсти			1.1%
інші			5.2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 84,6 %, католицтво — 5 %, іслам — 3,1 %, протестантизм — 1 %, атеїсти — 1,1 %, інші — 0,8 %, відсутні дані — 4,5 % (станом на 2011 рік)[1].

Найпоширеніша релігія по муніципалітетах, 2011 рік
Частка православних по муніципалітетах, 2011 рік
Православний храм Св. Сави, Белград

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 98,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,1 % — серед чоловіків, 97,2 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,4 % ВВП країни, станом на 2012 рік (82-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,4 % ВВП країни (19-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,05 ‰ (166-те місце у світі); хлопчиків — 6,96 ‰, дівчаток — 5,07 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 17 випадків на 100 тис. народжень (149-те місце у світі)[1].

Сербія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея (станом на 2016 рік)[1]. 2012 року було зареєстровано 3,0 тис. хворих на СНІД (115-те місце у світі), це 0,05 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (121-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (111-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,1 % (63-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,4 % населення в містах і 98,9 % в сільській місцевості; загалом 99,2 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98,2 %, в сільській місцевості — 94,2 %, загалом по країні — 96,4 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 24,5 %; частка осіб похилого віку — 25,6 %, або 3,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 9,2 % населення країни[1]. Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,688 млн унікальних інтернет-користувачів (83-тє місце у світі), що становило 65,3 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,9 млн осіб (105-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 21,9 %; промисловість і будівництво — 15,6 %; сфера послуг — 62,5 % (станом на 2014 рік)[1]. 36,14 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (4 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 19,3 % працездатного населення, 2014 року — 19,7 % (168-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 49,4 % (7-ме місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну, що прямує до Західної Європи балканським шляхом; економіка країна уразлива до відмивання грошей[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сербії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[13][14].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,7 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Сербії
Рік	Населення	Зміна
1950	5 970 000	—
1955	6 358 000	+6.5%
1960	6 635 000	+4.4%
1965	6 916 000	+4.2%
1970	7 171 000	+3.7%
1975	7 401 000	+3.2%
1980	7 688 000	+3.9%
1985	7 759 000	+0.9%
1990	7 806 000	+0.6%
1995	7 837 000	+0.4%
2000	7 516 000	−4.1%
2005	7 441 000	−1.0%
2010	7 291 000	−2.0%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[4].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Державне статистичне управління Сербії (серб. Републички завод за статистику Србије).

Переписи

Переписи населення Сербії
Рік	Населення	Зміна
1910	2 922 858	—
1921	4 781 446	+63.6%
1931	5 675 567	+18.7%
1948	5 794 966	+2.1%
1953	6 163 154	+6.4%
1961	6 678 227	+8.4%
1971	7 202 591	+7.9%
1981	7 729 676	+7.3%
1991	8 010 991	+3.6%
2002	7 498 001	−6.4%
2011	7 253 862	−3.3%
2015	7 132 862	−1.7%
Джерело: Дані офіційних переписів[5]

Переписи населення Сербії
Рік	Населення	Зміна
1834	678 192	—
1841	828 895	+22.2%
1843	859 545	+3.7%
1846	915 080	+6.5%
1850	956 893	+4.6%
1854	998 919	+4.4%
1859	1 078 281	+7.9%
1863	1 108 668	+2.8%
1866	1 216 219	+9.7%
1874	1 669 337	+37.3%
1884	1 901 336	+13.9%
1895	2 493 770	+31.2%
Джерело: Дані офіційних переписів[5]

Див. також

Примітки

Serbia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
(серб.) Државопис Србиjе. 1897.
(англ.) Mitchell B. R. European historical statistics. 1750—1975.
World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
(фр.) Serbia. Démographie des pays développés. Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine. — Institut national d'études démographique (INED).
Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
(серб.) Official Results of Serbian Census 2003–PopulationPDF (441 KiB), pp. 12-13.
Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Югославия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Югославия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Serbia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Сербії.
Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
At a glance: Serbia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Сербії.
Serbia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Сербії.
Serbia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Сербії від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in Serbia : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[WF-1] Serbia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[G1893-2] (серб.) Државопис Србиjе. 1897.

[Mitchell-3] (англ.) Mitchell B. R. European historical statistics. 1750—1975.

[WPP_2010-4] World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[INED-5] (фр.) Serbia. Démographie des pays développés. Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine. — Institut national d'études démographique (INED).

[UNSTAT2011marriage-6] Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[UNSTAT2011divorce-7] Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[Eurostat-8] Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .

[IOM-9] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[popis2002-10] (серб.) Official Results of Serbian Census 2003–PopulationPDF (441 KiB), pp. 12-13.

[Державна-11] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[EC-12] European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.

[trafficking-13] Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.

[UNDOC-14] UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.