Населення Хорватії

Населення Хорватії. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,464 млн осіб (126-те місце у світі)[1]. Чисельність хорватів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,45 ‰ (203-тє місце у світі), смертність — 12,18 ‰ (25-те місце у світі), природний приріст — -0,13 % (209-те місце у світі) .

Населення Хорватії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 4,464 млн осіб
Густота 75,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,39 
Природний рух
Природний приріст -0,13 %
Народжуваність 9,45 
Фертильність 1,46 дітей на 1 жінку
Смертність 12,18 
Смертність немовлят 5,77 
Вікова структура
  до 14 років 14,42 %
  15–64 років 67,35 %
  старіші за 65 років 18,23 %
Середня тривалість життя 76,61 року
  чоловіків 73,02 року
  жінок 80,4 року
Статева структура
загалом 0,93 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,95 чол./жін.
після 65 років 0,69 чол./жін.
Етнічні групи
Нація хорвати
Найбільший етнос хорвати
Нацменшини серби
Мови
Офіційна хорватська
Також у побуті сербська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Хорватії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,45 ‰ (203-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,46 дитини на одну жінку (201-ше місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,9 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Хорватії 2015 року становила 12,18 ‰ (25-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,13 % (депопуляція) (209-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Хорватії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Хорватії становить 42,7 року (20-те місце у світі): для чоловіків — 40,8, для жінок — 44,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,61 року (80-те місце у світі), для чоловіків — 73,02 року, для жінок — 80,4 року[1].

Вікова структура населення Хорватії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 14,42 % (330 355 чоловіків, 313 311 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,92 % (272 249 чоловіків, 259 935 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,88 % (903 896 чоловіків, 921 337 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,55 % (314 697 чоловіків, 335 007 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,23 % (331 889 чоловіків, 482 167 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,8; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік 23 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,6 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,4 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

Густота населення Хорватії

Густота населення країни 2015 року становила 75,8 особи/км² (128-ме місце у світі)[1]. Більшість населення концентрується в північній половині країни, чверть усього населення проживає в столиці та навколо неї. Значна кількість адріатичних островів населена досить спорадично.

Динаміка населення Хорватії згідно з даними переписів[4]
Рік перепису Наявне населення Постійне населення Густота населення
(осіб/км²)
18572 181 49938,6
18692 398 29242,4
18802 506 22844,3
18902 854 55850,5
19003 161 45655,9
19103 460 58461,2
19213 443 37560,9
19313 785 45567,0
19483 779 95866,9
19533 936 02269,6
19614 159 69673,6
19714 426 22178,3
19814 601 46981,4
19914 784 26584,6
20014 492 0494 437 46079,4
20114 456 0964 290 61275,8

Урбанізація

Хорватія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Загреб (столиця) — 687,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,39 ‰ (57-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

За побіжними оцінками, на літо 2016 року в країні налічувалось 658 тис. біженців[1].

У країні перебуває 2,87 тис. осіб без громадянства[1].

Хорватія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Етнічний склад

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
хорвати
 
90.4%
серби
 
4.4%
інші
 
5.2%

Головні етноси країни: хорвати — 90,4 %, серби — 4,4 %, бошняки, угорці, словенці, чехи і цигани разом — 4,4 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Чисельність і питома вага сербів у населенні значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2 % у 1991 р. до 4,4 % у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1 % до 90,4 %). Проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та інших.

Динаміка національного складу Хорватії за даними переписів населення 1948—2011 років
Етнос 1948 рік 1953 рік 1961 рік 1971 рік 1981 рік 1991 рік 2001 рік 2011 рік
Хорвати297539979,2 %311751379,6 %333984180,3 %351364779,4 %345466175,1 %373635678,1 %397717189,6 %387432190,42 %
Серби54379514,5 %58841115,0 %62498515,0 %62678914,2 %53150211,6 %58166312,2 %2016314,5 %1866334,4 %
Югослави155590,4 %841181,9 %3790578,2 %1060412,2 %1760,0 %3310,0 %
Слов'яни-мусульмани10770,0 %161850,4 %31130,1 %184570,4 %237400,5 %434590,9 %196770,4 %75580,17 %
Босняки207550,5 %314790,73 %
Італійці760932,0 %333160,9 %211030,5 %174330,4 %116610,3 %213030,4196360,4 %178070,42 %
Угорці513991,4 %477111,2 %423471,0 %354880,8 %254390,6 %223550,5 %165950,4 %140480,33 %
Албанці6350,0 %10010,0 %21260,1 %41750,1 %60060,1 %120320,3 %150820,3 %175130,41 %
Словенці387341,0 %430101,1 %391010,9 %324970,7 %251360,5 %223760,5 %131730,3 %105170,25 %
Чехи289910,8 %259540,7 %233910,6 %190010,4 %150610,3 %130860,3 %105100,2 %96410,22 %
Цигани4050,0 %12610,0 %3130,0 %12570,0 %38580,1 %66950,1 %94630,2 %169750,40 %
Чорногорці28710,1 %51280,1 %74650,2 %97060,2 %98180,2 %97240,2 %49260,1 %45170,11 %
Македонці13870,0 %23850,1 %43810,1 %56250,1 %53620,1 %6,2800,1 %42700,1 %41380,10 %
Інші/невказали360211,0 %369420,9 %359710,9 %580281,3 %1101682,4 %2463545,1 %1243952,8 %849911,98 %
Усього3 756 8073 918 8174 159 6964 426 2214 601 4694 784 2654 437 4604 284 889

Українська діаспора

Мови

Мови Хорватії (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
хорватська
 
95.5%
сербська
 
1.5%
інші
 
3%

Офіційна мова[6]: хорватська — розмовляє 95,6 % населення країни. Інші поширені мови: сербська 1,2 %, інші мови (угорська, чеська, словацька, албанська) — 3 % (дані на 2011 рік). Хорватія, як член Ради Європи, 5 листопада 1997 року підписала і того ж дня ратифікувала Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: чеська, словацька, угорська, італійська, русинська, сербська, українська[7].

Динаміка змін мовної картини в Хорватії, згідно з офіційними переписами[8]
Рідна мова Перепис
1991 року
% Перепис
2001 року
% Перепис
2011 року
%
Хорватська3 922 72581,99 %4 265 08196,12 %4 096 30595,6 %
Сербська207 3004,33 %44 6291,01 %52 8791,23 %
Італійська26 5800,56 %20 5210,46 %18 5730,43 %
Албанська12 7350,27 %14 6210,33 %17 0690,40 %
Боснійська6 9330,14 %9 1970,21 %16 8560,39 %
Циганська7 6570,16 %7 8600,18 %14 3690,34 %
Угорська19 6840,41 %12 6500,29 %10 2310,24 %
Словенська19 3410,40 %11 8720,27 %9 2200,22 %
Сербохорватська288 5786,03 %4 9610,11 %7 8220,18 %
Чеська10 3780,22 %7 1780,16 %6 2920,15 %
Словацька5 2650,11 %3 9930,09 %3 7920,09 %
Македонська5 4620,11 %3 5340,08 %3 5190,08 %
Хорватосербська166 8373,49 %2 0540,05 %3 0590,07 %
Німецька3 5860,07 %3 0130,07 %2 9860,07 %
Російська7460,02 %1 0800,02 %1 5920,04 %
Русинська2 8450,06 %1 8280,04 %1 4720,03 %
Українська1 4300,03 %1 0270,02 %1 0080,02 %
Румунська2 1180,04 %1 2050,03 %9550,02 %
Чорногорська5280,01 %4600,01 %8760,02 %
Польська6270,01 %5360,01 %6390,01 %
Турецька4920,01 %3470,01 %3420,01 %
Болгарська3550,01 %2650,01 %2930,01 %
їдиш23830
Волоська129714
Інші мови7 4960,16 %2 8240,06 %5 3670,13 %
Невідомо64 4151,35 %16 7090,38 %9 3290,22 %

Релігії

Релігії в Хорватії (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
 
86.3%
православні
 
4.4%
мусульмани
 
1.5%
інші
 
1.5%
агностики
 
2.5%
атеїсти
 
3.8%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 86,3 %, православ'я — 4,4 %, іслам — 1,5 %, інші — 1,5 %, не визначились — 2,5 %, атеїсти — 3,8 % (станом на 2011 рік)[1].

Релігійний склад серед представників різних національностей за переписом 2011 року[9]
ЕтносЗагальна
чисельність
католикиправославніпротестантиінші
християни
мусульманиюдеїсхідні релігіїінші релігіїагностикиатеїсти,
нерелігійні
не вказалиневідомо
Хорвати3 874 32192,9 %0,4 %0,2 %0,3 %0,2 %0,0 %0,1 %0,0 %0,7 %3,2 %1,8 %0,1 %
Албанці17 51340,6 %0,0 %0,0 %0,1 %54,8 %0,0 %0,1 %0,2 %1,6 %2,4 %0,2 %
Австрійці29769,4 %0,3 %2,0 %3,0 %1,0 %0,7 %1,0 %1,3 %12,5 %8,8 %
Босняки31 4791,0 %0,9 %0,1 %0,1 %88,8 %0,0 %0,0 %1,0 %5,1 %2,9 %0,1 %
Болгари35023,1 %45,1 %2,6 %2,3 %0,6 %0,6 %0,6 %2,6 %18,0 %4,0 %0,6 %
Чорногорці4 5178,4 %40,3 %0,5 %0,8 %3,5 %0,2 %0,3 %5,9 %32,3 %7,7 %0,1 %
Чехи9 64188,4 %0,1 %2,5 %0,4 %0,0 %0,1 %0,1 %1,0 %4,6 %2,5 %0,4 %
Угорці14 04866,9 %0,6 %23,8 %1,5 %0,0 %0,0 %0,1 %0,6 %3,7 %2,5 %0,3 %
Македонці4 13811,9 %58,0 %0,8 %1,2 %5,2 %0,2 %0,1 %2,4 %14,3 %5,6 %0,2 %
Німці2 96562,3 %0,7 %16,7 %1,6 %0,2 %0,0 %0,2 %0,3 %1,5 %10,8 %5,4 %0,3 %
Поляки67287,1 %0,9 %0,4 %0,4 %0,1 %1,2 %5,1 %4,3 %0,4 %
Цигани16 97548,9 %14,0 %0,4 %1,0 %29,7 %0,0 %0,7 %0,1 %1,5 %2,4 %1,2 %
Румуни43542,8 %33,8 %3,2 %7,1 %0,2 %0,2 %0,5 %6,7 %5,1 %0,5 %
Росіяни1 27916,3 %57,0 %0,8 %1,6 %0,7 %0,5 %0,2 %2,5 %12,7 %7,6 %0,1 %
Русини1 93687,4 %4,6 %0,6 %1,3 %0,9 %3,9 %1,3 %0,1 %
Словаки4 75366,5 %0,3 %26,1 %0,8 %0,1 %0,0 %0,6 %2,8 %2,5 %0,4 %
Словенці10 51776,8 %0,4 %0,8 %0,6 %0,1 %0,1 %0,1 %2,3 %14,0 %4,5 %0,4 %
Серби186 6331,3 %85,5 %0,2 %0,4 %0,0 %0,0 %0,0 %0,0 %1,1 %9,3 %2,1 %0,1 %
Італійці17 80784,7 %0,1 %0,1 %0,3 %0,0 %0,0 %0,1 %0,1 %1,3 %8,9 %3,8 %0,4 %
Турки3671,4 %93,5 %0,3 %3,0 %1,6 %0,3 %
Українці1 87871,3 %18,2 %0,3 %0,7 %0,1 %0,1 %1,0 %4,6 %3,6 %0,1 %
Волохи2913,8 %37,9 %3,4 %3,4 %6,9 %20,7 %13,8 %
Євреї5092,8 %0,6 %0,2 %0,6 %52,3 %0,4 %0,4 %5,9 %28,9 %7,7 %0,4 %
Інші8 05223,8 %10,1 %5,6 %1,9 %29,3 %0,1 %3,4 %1,0 %2,1 %14,2 %8,0 %0,5 %
Загалом4 284 88986,3 %4,4 %0,3 %0,3 %1,5 %0,0 %0,1 %0,1 %0,8 %3,8 %2,2 %0,3 %

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 98,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (99-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,84 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2014 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (84-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,77 ‰ (168-ме місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 5,62 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (142-ге місце у світі)[1].

Хорватія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (66-те місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 99,7 % в сільській місцевості; загалом 99,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,8 %, в сільській місцевості — 95,8 %, загалом по країні — 97 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22,5 %; частка осіб похилого віку — 28,6 %, або 3,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 19,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 27,5 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,117 млн унікальних інтернет-користувачів (86-те місце у світі), що становило 69,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,708 млн осіб (126-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,9 %; промисловість і будівництво — 27,6 %; сфера послуг — 70,4 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 19,3 % працездатного населення, 2014 року — 20,3 % (167-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 45,5 %, серед юнаків — 44,9 %, серед дівчат — 46,4 % (9-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна на шляху наркотрафіку південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи через Балкани (оцінка ситуації 2008 року)[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Хорватії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Хорватії
Рік Населення Зміна
1950 3 861 000
1955 4 011 000 +3.9%
1960 4 140 000 +3.2%
1965 4 273 000 +3.2%
1970 4 406 000 +3.1%
1975 4 500 000 +2.1%
1980 4 588 000 +2.0%
1985 4 702 000 +2.5%
1990 4 778 000 +1.6%
1995 4 669 000 −2.3%
2000 4 381 000 −6.2%
2005 4 442 000 +1.4%
2010 4 418 000 −0.5%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[12].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи

Переписи населення Хорватії
Рік Населення Зміна
1857 2 181 499
1869 2 398 292 +9.9%
1880 2 506 228 +4.5%
1890 2 854 558 +13.9%
1900 3 161 456 +10.8%
1910 3 460 584 +9.5%
1921 3 443 375 −0.5%
1931 3 785 455 +9.9%
1948 3 779 958 −0.1%
1953 3 936 022 +4.1%
1961 4 159 696 +5.7%
1971 4 426 221 +6.4%
1981 4 601 469 +4.0%
1991 4 784 265 +4.0%
2001 4 492 049 −6.1%
2011 4 456 096 −0.8%
Джерело: Офіційні дані переписів населення[4].

Див. також

Примітки

  1. Croatia : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission.  .
  4. (англ.) (хор.) Statistiki ljetopis Republike Hrvatske 2010. Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske, Godina 42. Zagreb. Prosinac 2010. ISSN 1333-3305
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  8. (англ.) Population by ethnicity and religion, 2011 census. Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske.
  9. (хор.) Stanovništvo prema materinskom jeziku, popisi 1991., 2001. I 2011.
  10. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  11. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  12. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat.  . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І., Уманців Б. Б. Хорватія : суспільно-географічна характеристика. Навчальний посібник. Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 136 с.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.