Населення Хорватії
Населення Хорватії. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,464 млн осіб (126-те місце у світі)[1]. Чисельність хорватів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,45 ‰ (203-тє місце у світі), смертність — 12,18 ‰ (25-те місце у світі), природний приріст — -0,13 % (209-те місце у світі) .
Населення Хорватії | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 4,464 млн осіб |
Густота | 75,8 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 1,39 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▼-0,13 % |
Народжуваність | 9,45 ‰ |
Фертильність | 1,46 дітей на 1 жінку |
Смертність | 12,18 ‰ |
Смертність немовлят | 5,77 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 14,42 % |
• 15–64 років | 67,35 % |
• старіші за 65 років | 18,23 % |
Середня тривалість життя | 76,61 року |
• чоловіків | 73,02 року |
• жінок | 80,4 року |
Статева структура | |
загалом | 0,93 чол./жін. |
при народженні | 1,06 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,95 чол./жін. |
після 65 років | 0,69 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | хорвати |
Найбільший етнос | хорвати |
Нацменшини | серби |
Мови | |
Офіційна | хорватська |
Також у побуті | сербська |
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Хорватії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,45 ‰ (203-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,46 дитини на одну жінку (201-ше місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,9 року (оцінка на 2011 рік)[1].
Смертність у Хорватії 2015 року становила 12,18 ‰ (25-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,13 % (депопуляція) (209-те місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Хорватії становить 42,7 року (20-те місце у світі): для чоловіків — 40,8, для жінок — 44,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,61 року (80-те місце у світі), для чоловіків — 73,02 року, для жінок — 80,4 року[1].
Вікова структура населення Хорватії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 14,42 % (330 355 чоловіків, 313 311 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 11,92 % (272 249 чоловіків, 259 935 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 40,88 % (903 896 чоловіків, 921 337 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,55 % (314 697 чоловіків, 335 007 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,23 % (331 889 чоловіків, 482 167 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,8; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 23 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,6 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,4 року (дані за 2014 рік)[3].
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 75,8 особи/км² (128-ме місце у світі)[1]. Більшість населення концентрується в північній половині країни, чверть усього населення проживає в столиці та навколо неї. Значна кількість адріатичних островів населена досить спорадично.
- Динаміка населення Хорватії згідно з даними переписів[4]
Рік перепису | Наявне населення | Постійне населення | Густота населення (осіб/км²) |
---|---|---|---|
1857 | 2 181 499 | — | 38,6 |
1869 | 2 398 292 | — | 42,4 |
1880 | 2 506 228 | — | 44,3 |
1890 | 2 854 558 | — | 50,5 |
1900 | 3 161 456 | — | 55,9 |
1910 | 3 460 584 | — | 61,2 |
1921 | 3 443 375 | — | 60,9 |
1931 | 3 785 455 | — | 67,0 |
1948 | 3 779 958 | — | 66,9 |
1953 | 3 936 022 | — | 69,6 |
1961 | 4 159 696 | — | 73,6 |
1971 | 4 426 221 | — | 78,3 |
1981 | 4 601 469 | — | 81,4 |
1991 | 4 784 265 | — | 84,6 |
2001 | 4 492 049 | 4 437 460 | 79,4 |
2011 | 4 456 096 | 4 290 612 | 75,8 |
Урбанізація
Хорватія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Загреб (столиця) — 687,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
Міграції
Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,39 ‰ (57-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
За побіжними оцінками, на літо 2016 року в країні налічувалось 658 тис. біженців[1].
У країні перебуває 2,87 тис. осіб без громадянства[1].
Хорватія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].
Етнічний склад
Головні етноси країни: хорвати — 90,4 %, серби — 4,4 %, бошняки, угорці, словенці, чехи і цигани разом — 4,4 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Чисельність і питома вага сербів у населенні значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2 % у 1991 р. до 4,4 % у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1 % до 90,4 %). Проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та інших.
- Етнічна мапа Хорватії, 1948 рік (англ.) (хор.)
- Розселення сербів, 1991 рік (англ.) (англ.)
- Етнічна мапа Хорватії, 2001 рік (хор.)
- Динаміка національного складу Хорватії за даними переписів населення 1948—2011 років
Етнос | 1948 рік | 1953 рік | 1961 рік | 1971 рік | 1981 рік | 1991 рік | 2001 рік | 2011 рік | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хорвати | 2975399 | 79,2 % | 3117513 | 79,6 % | 3339841 | 80,3 % | 3513647 | 79,4 % | 3454661 | 75,1 % | 3736356 | 78,1 % | 3977171 | 89,6 % | 3874321 | 90,42 % |
Серби | 543795 | 14,5 % | 588411 | 15,0 % | 624985 | 15,0 % | 626789 | 14,2 % | 531502 | 11,6 % | 581663 | 12,2 % | 201631 | 4,5 % | 186633 | 4,4 % |
Югослави | 15559 | 0,4 % | 84118 | 1,9 % | 379057 | 8,2 % | 106041 | 2,2 % | 176 | 0,0 % | 331 | 0,0 % | ||||
Слов'яни-мусульмани | 1077 | 0,0 % | 16185 | 0,4 % | 3113 | 0,1 % | 18457 | 0,4 % | 23740 | 0,5 % | 43459 | 0,9 % | 19677 | 0,4 % | 7558 | 0,17 % |
Босняки | 20755 | 0,5 % | 31479 | 0,73 % | ||||||||||||
Італійці | 76093 | 2,0 % | 33316 | 0,9 % | 21103 | 0,5 % | 17433 | 0,4 % | 11661 | 0,3 % | 21303 | 0,4 | 19636 | 0,4 % | 17807 | 0,42 % |
Угорці | 51399 | 1,4 % | 47711 | 1,2 % | 42347 | 1,0 % | 35488 | 0,8 % | 25439 | 0,6 % | 22355 | 0,5 % | 16595 | 0,4 % | 14048 | 0,33 % |
Албанці | 635 | 0,0 % | 1001 | 0,0 % | 2126 | 0,1 % | 4175 | 0,1 % | 6006 | 0,1 % | 12032 | 0,3 % | 15082 | 0,3 % | 17513 | 0,41 % |
Словенці | 38734 | 1,0 % | 43010 | 1,1 % | 39101 | 0,9 % | 32497 | 0,7 % | 25136 | 0,5 % | 22376 | 0,5 % | 13173 | 0,3 % | 10517 | 0,25 % |
Чехи | 28991 | 0,8 % | 25954 | 0,7 % | 23391 | 0,6 % | 19001 | 0,4 % | 15061 | 0,3 % | 13086 | 0,3 % | 10510 | 0,2 % | 9641 | 0,22 % |
Цигани | 405 | 0,0 % | 1261 | 0,0 % | 313 | 0,0 % | 1257 | 0,0 % | 3858 | 0,1 % | 6695 | 0,1 % | 9463 | 0,2 % | 16975 | 0,40 % |
Чорногорці | 2871 | 0,1 % | 5128 | 0,1 % | 7465 | 0,2 % | 9706 | 0,2 % | 9818 | 0,2 % | 9724 | 0,2 % | 4926 | 0,1 % | 4517 | 0,11 % |
Македонці | 1387 | 0,0 % | 2385 | 0,1 % | 4381 | 0,1 % | 5625 | 0,1 % | 5362 | 0,1 % | 6,280 | 0,1 % | 4270 | 0,1 % | 4138 | 0,10 % |
Інші/невказали | 36021 | 1,0 % | 36942 | 0,9 % | 35971 | 0,9 % | 58028 | 1,3 % | 110168 | 2,4 % | 246354 | 5,1 % | 124395 | 2,8 % | 84991 | 1,98 % |
Усього | 3 756 807 | 3 918 817 | 4 159 696 | 4 426 221 | 4 601 469 | 4 784 265 | 4 437 460 | 4 284 889 |
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова[6]: хорватська — розмовляє 95,6 % населення країни. Інші поширені мови: сербська 1,2 %, інші мови (угорська, чеська, словацька, албанська) — 3 % (дані на 2011 рік). Хорватія, як член Ради Європи, 5 листопада 1997 року підписала і того ж дня ратифікувала Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: чеська, словацька, угорська, італійська, русинська, сербська, українська[7].
- Діалекти хорватської мови (англ.)
- Динаміка змін мовної картини в Хорватії, згідно з офіційними переписами[8]
Рідна мова | Перепис 1991 року |
% | Перепис 2001 року |
% | Перепис 2011 року |
% |
---|---|---|---|---|---|---|
Хорватська | 3 922 725 | 81,99 % | 4 265 081 | 96,12 % | 4 096 305 | 95,6 % |
Сербська | 207 300 | 4,33 % | 44 629 | 1,01 % | 52 879 | 1,23 % |
Італійська | 26 580 | 0,56 % | 20 521 | 0,46 % | 18 573 | 0,43 % |
Албанська | 12 735 | 0,27 % | 14 621 | 0,33 % | 17 069 | 0,40 % |
Боснійська | 6 933 | 0,14 % | 9 197 | 0,21 % | 16 856 | 0,39 % |
Циганська | 7 657 | 0,16 % | 7 860 | 0,18 % | 14 369 | 0,34 % |
Угорська | 19 684 | 0,41 % | 12 650 | 0,29 % | 10 231 | 0,24 % |
Словенська | 19 341 | 0,40 % | 11 872 | 0,27 % | 9 220 | 0,22 % |
Сербохорватська | 288 578 | 6,03 % | 4 961 | 0,11 % | 7 822 | 0,18 % |
Чеська | 10 378 | 0,22 % | 7 178 | 0,16 % | 6 292 | 0,15 % |
Словацька | 5 265 | 0,11 % | 3 993 | 0,09 % | 3 792 | 0,09 % |
Македонська | 5 462 | 0,11 % | 3 534 | 0,08 % | 3 519 | 0,08 % |
Хорватосербська | 166 837 | 3,49 % | 2 054 | 0,05 % | 3 059 | 0,07 % |
Німецька | 3 586 | 0,07 % | 3 013 | 0,07 % | 2 986 | 0,07 % |
Російська | 746 | 0,02 % | 1 080 | 0,02 % | 1 592 | 0,04 % |
Русинська | 2 845 | 0,06 % | 1 828 | 0,04 % | 1 472 | 0,03 % |
Українська | 1 430 | 0,03 % | 1 027 | 0,02 % | 1 008 | 0,02 % |
Румунська | 2 118 | 0,04 % | 1 205 | 0,03 % | 955 | 0,02 % |
Чорногорська | 528 | 0,01 % | 460 | 0,01 % | 876 | 0,02 % |
Польська | 627 | 0,01 % | 536 | 0,01 % | 639 | 0,01 % |
Турецька | 492 | 0,01 % | 347 | 0,01 % | 342 | 0,01 % |
Болгарська | 355 | 0,01 % | 265 | 0,01 % | 293 | 0,01 % |
їдиш | 23 | 8 | 30 | |||
Волоська | 129 | 7 | 14 | |||
Інші мови | 7 496 | 0,16 % | 2 824 | 0,06 % | 5 367 | 0,13 % |
Невідомо | 64 415 | 1,35 % | 16 709 | 0,38 % | 9 329 | 0,22 % |
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 86,3 %, православ'я — 4,4 %, іслам — 1,5 %, інші — 1,5 %, не визначились — 2,5 %, атеїсти — 3,8 % (станом на 2011 рік)[1].
- Релігійна мапа Хорватії, 2001 рік (англ.) (хор.)
- Кількість віруючих, 2011 рік
- Релігійний склад серед представників різних національностей за переписом 2011 року[9]
Етнос | Загальна чисельність | католики | православні | протестанти | інші християни | мусульмани | юдеї | східні релігії | інші релігії | агностики | атеїсти, нерелігійні | не вказали | невідомо |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хорвати | 3 874 321 | 92,9 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,0 % | 0,7 % | 3,2 % | 1,8 % | 0,1 % |
Албанці | 17 513 | 40,6 % | 0,0 % | 0,0 % | 0,1 % | 54,8 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,2 % | 1,6 % | 2,4 % | 0,2 % | |
Австрійці | 297 | 69,4 % | 0,3 % | 2,0 % | 3,0 % | 1,0 % | 0,7 % | 1,0 % | 1,3 % | 12,5 % | 8,8 % | ||
Босняки | 31 479 | 1,0 % | 0,9 % | 0,1 % | 0,1 % | 88,8 % | 0,0 % | 0,0 % | 1,0 % | 5,1 % | 2,9 % | 0,1 % | |
Болгари | 350 | 23,1 % | 45,1 % | 2,6 % | 2,3 % | 0,6 % | 0,6 % | 0,6 % | 2,6 % | 18,0 % | 4,0 % | 0,6 % | |
Чорногорці | 4 517 | 8,4 % | 40,3 % | 0,5 % | 0,8 % | 3,5 % | 0,2 % | 0,3 % | 5,9 % | 32,3 % | 7,7 % | 0,1 % | |
Чехи | 9 641 | 88,4 % | 0,1 % | 2,5 % | 0,4 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,0 % | 4,6 % | 2,5 % | 0,4 % | |
Угорці | 14 048 | 66,9 % | 0,6 % | 23,8 % | 1,5 % | 0,0 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,6 % | 3,7 % | 2,5 % | 0,3 % | |
Македонці | 4 138 | 11,9 % | 58,0 % | 0,8 % | 1,2 % | 5,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 2,4 % | 14,3 % | 5,6 % | 0,2 % | |
Німці | 2 965 | 62,3 % | 0,7 % | 16,7 % | 1,6 % | 0,2 % | 0,0 % | 0,2 % | 0,3 % | 1,5 % | 10,8 % | 5,4 % | 0,3 % |
Поляки | 672 | 87,1 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,1 % | 1,2 % | 5,1 % | 4,3 % | 0,4 % | |||
Цигани | 16 975 | 48,9 % | 14,0 % | 0,4 % | 1,0 % | 29,7 % | 0,0 % | 0,7 % | 0,1 % | 1,5 % | 2,4 % | 1,2 % | |
Румуни | 435 | 42,8 % | 33,8 % | 3,2 % | 7,1 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,5 % | 6,7 % | 5,1 % | 0,5 % | ||
Росіяни | 1 279 | 16,3 % | 57,0 % | 0,8 % | 1,6 % | 0,7 % | 0,5 % | 0,2 % | 2,5 % | 12,7 % | 7,6 % | 0,1 % | |
Русини | 1 936 | 87,4 % | 4,6 % | 0,6 % | 1,3 % | 0,9 % | 3,9 % | 1,3 % | 0,1 % | ||||
Словаки | 4 753 | 66,5 % | 0,3 % | 26,1 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,0 % | 0,6 % | 2,8 % | 2,5 % | 0,4 % | ||
Словенці | 10 517 | 76,8 % | 0,4 % | 0,8 % | 0,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 2,3 % | 14,0 % | 4,5 % | 0,4 % | |
Серби | 186 633 | 1,3 % | 85,5 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,0 % | 0,0 % | 0,0 % | 0,0 % | 1,1 % | 9,3 % | 2,1 % | 0,1 % |
Італійці | 17 807 | 84,7 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,0 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,3 % | 8,9 % | 3,8 % | 0,4 % |
Турки | 367 | 1,4 % | 93,5 % | 0,3 % | 3,0 % | 1,6 % | 0,3 % | ||||||
Українці | 1 878 | 71,3 % | 18,2 % | 0,3 % | 0,7 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,0 % | 4,6 % | 3,6 % | 0,1 % | ||
Волохи | 29 | 13,8 % | 37,9 % | 3,4 % | 3,4 % | 6,9 % | 20,7 % | 13,8 % | |||||
Євреї | 509 | 2,8 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,6 % | 52,3 % | 0,4 % | 0,4 % | 5,9 % | 28,9 % | 7,7 % | 0,4 % | |
Інші | 8 052 | 23,8 % | 10,1 % | 5,6 % | 1,9 % | 29,3 % | 0,1 % | 3,4 % | 1,0 % | 2,1 % | 14,2 % | 8,0 % | 0,5 % |
Загалом | 4 284 889 | 86,3 % | 4,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 1,5 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,8 % | 3,8 % | 2,2 % | 0,3 % |
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 99,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 98,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (99-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,84 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2014 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (84-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,77 ‰ (168-ме місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 5,62 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (142-ге місце у світі)[1].
Хорватія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (66-те місце у світі)[1].
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 99,7 % в сільській місцевості; загалом 99,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,8 %, в сільській місцевості — 95,8 %, загалом по країні — 97 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне положення
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22,5 %; частка осіб похилого віку — 28,6 %, або 3,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 19,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 27,5 % (станом на 2008 рік)[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,117 млн унікальних інтернет-користувачів (86-те місце у світі), що становило 69,8 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,708 млн осіб (126-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,9 %; промисловість і будівництво — 27,6 %; сфера послуг — 70,4 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 19,3 % працездатного населення, 2014 року — 20,3 % (167-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 45,5 %, серед юнаків — 44,9 %, серед дівчат — 46,4 % (9-те місце у світі)[1].
Кримінал
Наркотики
Транзитна країна на шляху наркотрафіку південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи через Балкани (оцінка ситуації 2008 року)[1].
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Хорватії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження
Населення Хорватії | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 3 861 000 | — |
1955 | 4 011 000 | +3.9% |
1960 | 4 140 000 | +3.2% |
1965 | 4 273 000 | +3.2% |
1970 | 4 406 000 | +3.1% |
1975 | 4 500 000 | +2.1% |
1980 | 4 588 000 | +2.0% |
1985 | 4 702 000 | +2.5% |
1990 | 4 778 000 | +1.6% |
1995 | 4 669 000 | −2.3% |
2000 | 4 381 000 | −6.2% |
2005 | 4 442 000 | +1.4% |
2010 | 4 418 000 | −0.5% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[12]. |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- Статистичне управління Хорватії (хорв. Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske; DZS).
- Будівля Державного статистичного управління Республіки Хорватія
- Тека з документами для опитування під час перепису 2011 року
Переписи
Переписи населення Хорватії | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1857 | 2 181 499 | — |
1869 | 2 398 292 | +9.9% |
1880 | 2 506 228 | +4.5% |
1890 | 2 854 558 | +13.9% |
1900 | 3 161 456 | +10.8% |
1910 | 3 460 584 | +9.5% |
1921 | 3 443 375 | −0.5% |
1931 | 3 785 455 | +9.9% |
1948 | 3 779 958 | −0.1% |
1953 | 3 936 022 | +4.1% |
1961 | 4 159 696 | +5.7% |
1971 | 4 426 221 | +6.4% |
1981 | 4 601 469 | +4.0% |
1991 | 4 784 265 | +4.0% |
2001 | 4 492 049 | −6.1% |
2011 | 4 456 096 | −0.8% |
Джерело: Офіційні дані переписів населення[4]. |
Примітки
- Croatia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
- Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
- (англ.) (хор.) Statistiki ljetopis Republike Hrvatske 2010. — Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske, Godina 42. Zagreb. Prosinac 2010. ISSN 1333-3305
- International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
- (англ.) Population by ethnicity and religion, 2011 census. — Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske.
- (хор.) Stanovništvo prema materinskom jeziku, popisi 1991., 2001. I 2011.
- Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Гудзеляк І. І., Уманців Б. Б. Хорватія : суспільно-географічна характеристика. Навчальний посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 136 с.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською
- (рос.) Югославия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Югославия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Croatia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Хорватії.
- At a glance: Croatia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Хорватії.
- Croatia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Хорватії.
- Croatia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Хорватії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in EU : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.