Онищенко Олександр Романович

Народився 1 квітня 1969 в узбецько-російській родині. Згідно з даними опозиційних українських ЗМІ, у зрілому віці змінив прізвище Кадиров на Онищенко, а також ім'я по батькові з Раджабович на Романович.

• Мати — Інесса Петрівна Кадирова (нар. 17.03.1945), розшукується українською прокуратурою, звинувачується НАБУ як співзасновниця так званої «газової схеми» Онищенка[7].
• Батько — Раджаб Кадиров, високопосадовий офіцер МВС СРСР, пізніше — заступник міністра внутрішніх справ Узбекистану.

Майстер спорту з боксу, має кримінальне минуле. Входив до банди «Киселя»[8]^{[неавторитетне джерело]}, був «бригадним», що збирав рекетирську «данину» на Володимирському ринку Києва.[9]^{[неавторитетне джерело]}

Відповідно до власноруч написаної біографії: 1990 закінчив Харківське військове училище тилу й отримав кваліфікацію офіцера «з поглибленим знанням німецької та англійської мов».

У 1990-1997 займався підприємницькою діяльністю в сфері палива та енергетики.

У 1992-1997 займався громадською діяльністю на посаді заступника голови правління Дніпровського району відділення Спілки ветеранів Афганістану Києва.

У 1998 обраний віце-президентом Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація кінного спорту України», а з 1999 бере участь у змаганнях національного та міжнародного рівня.

У 2002 обраний президентом Федерації кінного спорту України, обіймає цю посаду і до цього дня.

З 2007 працював помічником міністра Відділу забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України.

У 2008 здобув другу освіту в Національному транспортному університеті. Спеціальність — економіка підприємства. У тому ж році сформував склад Національної збірної команди з кінного спорту, особисто виступав за Україну в конкурсі на Олімпійських іграх в 2008 року в Китаї.

31 жовтня 2010 обраний депутатом Київської обласної ради від Партії регіонів.

У 2012 взяв участь в літніх Олімпійських іграх в Лондоні у змаганнях з кінного спорту. В особистому конкурсі Онищенко вибув вже в першому кваліфікаційному раунді, набравши 18 штрафних очок і посівши 70-е місце.

Напередодні виборів у Верховну Раду восени 2012 року профінансував приїзд в Кагарлик голлівудського актора Жан-Клода Ван Дамма на презентацію фільму за участю зірки «Нестримні 2»[10].

Восени того ж року Онищенко став нардепом ВРУ VII скликання від «Партії регіонів», обраний за виборчим округом № 93.[11]

У березні 2013 заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на пост президента Федерації Кінного спорту України через депутатську діяльність. Однак, і донині продовжує фінансувати команду та виступати у її складі.[12]

З листопада 2014 по теперішній час народний депутат України VІІІ скликання, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної політики Верховної Ради України.

Країни, в яких Олександр Онищенко потрапив під санкції

16 червня 2016 Апарат ВРУ зареєстрував подання про зняття недоторканності, затримання і арешт депутата Онищенка[13]. 17 червня 2016 року суд постановив заарештувати або відпустити під заставу в розмірі 200 млн гривень одного з підозрюваних у справі Онищенка.[14] Від САП його справою займались прокурори Роман Симків і Андрій Перов[15].

19 червня 2016 року депутат Онищенко (група «Воля народу») заявив, що кримінальне переслідування проти нього пов'язано зі спробою відібрати в нього бізнес.[16] 22 червня 2016 року Онищенко подав до суду на Генпрокуратуру і НАБУ й вимагає спростування заяви керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, який назвав його організатором злочинної схеми[17][18].

5 липня 2016 Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність[19] і дала згоду на затримання та притягнення до кримінальної відповідальності й арешт депутата від групи «Воля народу» Онищенка[20]. 27 липня 2016 року, генпрокурор Луценко підписав повідомлення про підозру Олександру Онищенку в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. 29 липня 2016 року Олександр Онищенко заявив про своє перебування в Лондоні.[21] Захисниками у так званій «газовій справі Онищенка» виступили такі відомі адвокати як Черезов, Мірошник, Шевчук, Глоба, Левковець, Лисак, які є учасниками таких гучних процесів, як справа бізнесмена Корбана, голови Служби зайнятості Кашуби Ярослава, «екс-регіонала» Олександра Єфремова[22][23].

Того ж дня Онищенко повідомив, що звернувся до влади Великої Британії із проханням надати йому політичний притулок.[24] Тоді ж Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викликало на допит Онищенка як підозрюваного на 2 серпня.[25] 9 серпня 2016 року Солом'янський районний суд Києва дозволив затримання й арешт Онищенка[26]. 10 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук Онищенка[27]. 19 жовтня 2016 року НАБУ повідомило про те, що виявило наявність в Онищенка паспорта громадянина Греції.[28]

1 грудня 2016 СБУ повідомила, що стосовно Онищенка розслідується кримінальне провадження за ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада), а також про факт отримання Онищенко громадянства РФ.[29] 3 грудня Олександр Онищенко заявив, що передав спецслужбам США компрометуючі матеріали щодо Президента Петра Порошенка[30]. Він звинуватив президента України у підкупі депутатів, рейдерстві та збагаченні на корупційних схемах.[31][32]

«Промінвестбанк» намагається через Печерський районний суд міста Києва стягнути з народного депутата України Олександра Онищенка заборгованість за кредитним договором у розмірі 428.741.633,21 грн[33]. На початку 2017 року вступив до партії «5.10».[34]

30 березня 2017 року правоохоронці в Іспанії затримали матір Онищенка Інесу Кадирову за вимогою департаменту Інтерполу і Європолу України, яка розшукується НАБУ для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України[35].

3 травня 2017 року прес-секретар Національної поліції України Ярослав Таркан повідомив, що Інтерпол відмовився оголошувати у розшук Олександра Онищенка щодо «газової справи», розслідування якої веде НАБУ[36].

• Журнал «Фокус» двічі вносив ім'я Олександра Онищенка в рейтинг «200 найбагатших людей України»: в 2011 році (182 місце, стан — $ 37,7 млн). І в 2012 році (179 місце, стан — $ 37,7 млн)[37].

• З його власних слів вільно володіє п'ятьма мовами (серед них не вказував знання української)

25 липня 2019-го на летовищі Бориспіль детективи НАБУ повторно заарештували Інесу Кадирову, яка була учасницею газових схем свого сина щодо договорів компанії Укргазвидобування[38]. Двома тижнями раніше НАБУ отримало дозвіл на заочне засудження Онищенка[39].

29 листопада 2019-го Олександра було заарештовано в німецькому Аахені за запитом НАБУ, після чого місцевий суд почав розгляд рішення щодо його екстрадиції до України[40].

11 лютого стало відомо, що Онищенко просить політичного притулку в Німеччині, аргументуючи це «катастрофічними» умовами утримання у слідчих ізоляторах та впливом Петра Порошенка[41][42].

27 травня Вищий земельний суд Ольденбурга відмовився екстрадувати Онищенка до України, офіційною причиною було те, що німецький суд не впевнений, що кримінальне переслідування Онищенка не є політичним[43][44][45]. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, своєю чергою, зауважили, що вказане рішення суду може бути переглянуто в разі появи нових обставин[46].

В Німеччині Онищенко придбав старий маєток зі стайнями, що зветься хутір Айнхаус поблизу містечка Герцлаке, що розташоване недалеко від кордону з Нідерландами. Вступив до місцевої Ольдербурзької Асоціації конкурного конярства (нім. Springpferdezuchtverband Oldenburg-International), бере участь у місцевих змаганнях[48].

Пообіцяв бургомістру містечка Герцлаке, що розбудує місцеву кінно-спортивну інфраструктуру[49] і буде проводити міжнародні змагання з кінного спорту.[50].

За повідомленням DW, бургомістр селища Герцлаке Ганс Бескен (Hans Bösken) розраховує, що невдовзі колишній український політик матиме німецький паспорт. Бескен особисто сприяє Онищенку в отриманні німецького громадянства, зокрема, звернувся до вищих інстанцій з рекомендаційним листом, в якому наголосив на визначній ролі, яку український мультимільйонер відіграє для його громади[51].

• Оніщенко має дочку 1994 року народження.
• До 2009 року був одружений з однією з зірок спонсорованих ним конкурсів «Міс Україна», моделі — «Міс Україна-1997» Ксенії Кузьменко (1979 р. н.). Тривалий час жив з нею в Бельгії[52]. Має з нею сина Олександра 2002 р. нар. (всього у К. Кузьменко троє дітей від двох чоловіків). Перед розлученням звинувачував її в «подіумних замашках»[53]. Після розлучення О. Онищенко залишив їй з 8-річним сином нерухомість і давав гроші на «особисті витрати»[54].

• Був у стосунках з українською фотомоделлю Сніжаною Онопко, весілля з нею було заплановано на грудень 2009, але так і не відбулося. Розлучився із нею на початку 2010.

• За повідомленнями українських ЗМІ, був у стосунках з колишньою тенісною зіркою Мартіною Хінгіс[53].
• 2017 року від шлюбу з Ганною Різатдіновою народився син Роман. Через два роки, у 2019 року, подружжя розлучилося. [55][56]
• У жовтні 2021 року в Оніщенка у Москві народилася дочка. Сам він заявив, що отримав громадянство РФ і до кінця року збирається відмовитися від українського громадянства.[57]

• Бельгія
• Лондон, Велика Британія
• на час придбання хутору в Герцлаке 17 травня 2017 вказав власну адресу в Іспанії — Oleksandr Onyshchenko, Gava (Barcelona) / Spanien(нім.)[59]

• колишній президент Федерації кінного спорту України.
• президент благодійного фонду «Родина» (засн. 2009), засновник Міжнародної меценатської організації «TOP Ukraine».

• Національне антикорупційне бюро України: Сторінка О.Онищенка з переліком інкримінованих йому злочинів.(англ.)
• Німецька Хвиля: Депутат Онищенко оформлює німецьке громадянство. 06.11.2017
• Бі-бі-сі: Хто такий Онищенко і в чому його підозрюють? 17.06.2016
• Онищенко Олександр Романович. — персональна сторінка на сайті ВР України від 27 листопада 2014 р.
• Большое эксклюзивное интервью Александра Онищенко телеканалу NEWSONE 02.03.18