Пастушенко Леонід Трохимович

Пастуше́нко Леоні́д Трохи́мович (5 грудня 1936 — 27 лютого 2017) — український прозаїк, публіцист і літературний критик. Заслужений журналіст України (1993). Член Національної спілки журналістів України (1960), Національної спілки письменників України (1970).[1]

Пастушенко Леонід Трохимович
Леонід Пастушенко
Ім'я при народженні Леонід
Народився 5 грудня 1936(1936-12-05)
с. Говори Хмельницька область
Помер 27 лютого 2017(2017-02-27) (80 років)
м. Вінниця Вінницька область
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність Українська література, журналістика
Відомий завдяки прозаїк, публіцист, літературний критик
Alma mater ВДПУ
Титул шляхтич
Військове звання капітан
Платня пенсія
Партія б\п
Батько Пастушенко Трохим Іванович
Мати Комарницька Клавдія Василівна
У шлюбі з Бурко Стефанія Олексіївна
Діти син Олександр
Вага 75 кг
Зріст 170 см
Нагороди
Заслужений журналіст України

Біографія

Народився 5 грудня 1936 року в с. Говори Затонського району Вінницької (тепер Віньковецький район Хмельницької) області в сім'ї учителів. Батько, як син «ворога народу» Івана Пастушенка, вимушено шукав роботу по навколишніх подільських селах, тож майбутній журналіст учився не тільки в рідній школі, а й у Женишковецькій, Віньковецькій, Вербовецькій Мурованокуриловецького району Вінницької, Заміхівській та Новоушицькій — знову Хмельницької областей.
Після закінчення Ялтушківської середньої школи в Барському районі вступив до Вінницького педінституту, де здобув фах вчителя української мови, літератури та англійської мови, одержавши «червоний диплом» та право вільного вибору місця роботи. Того ж, 1958-го року, кілька місяців пропрацював кореспондентом газети «Вінницька правда» та обласного радіомовлення, а з листопада був призначений завідувачем відділу шкільної та студентської молоді у щойно відкритій обласній комсомольській газеті «Ленінське плем'я». У квітні 1963 р. після перетворення цієї газети на зональне видання ЦК ЛКСМУ «Комсомольське плем'я», став заступником редактора, а у березні 1972 р. перевівся власним кореспондентом республіканської газети «Комсомольское знамя», де пропрацював до 1979 р. У 1979—1999 рр. — в газеті «Радянська Україна» («Демократична Україна»), а також від 1992 р. — у вінницькій обласній газеті «Подолія».[2]
Помер 27 лютого 2017 року у Вінниці.[3]

Творчість

Друкується з 1956 р. Автор понад двох десятків книжок поезій, прози, публіцистики. Протягом газетярської кар'єри написано кілька сотень гостропроблемних публікацій різних жанрів. Саме публіцистика заклала підвалини для самобутньої авторської прози і громадянської лірики.[4]

Народився Леонід Трохимович Пастушенко у мальовничому подільському селі Говори, що прибрало собі назву від річечки Говірка (саме там вона, дзюркотлива, гордо впадає у ненабагато повноводіший Батіг). То й сприйняв сповна літератор майбутній тонкощі говірки тамтешньої природи і земляків. Педагог за дипломом (закінчив філологічний факультет Вінницького педінституту), він у пошуках ширшої аудиторії стає спершу журналістом молодіжної газети, а невдовзі дебютує у літературі, в якій поступово, але впевнено, виростає на визнаного майстра кількох вагомих жанрів. Новела, повість, роман, лірика, драматична поема, аналітична есеїстика літературознавчої, економічної, а назагал – суспільствознавчої, людинознавчої проблематики… В кожному з тих жанрів доходить своїх помітних вершин, від яких незрідка рукою подати до загальнонаціональних вершин письменства красного.

— Михайло Стрельбицький[5]

Обкладинка бібліографічного покажчика Л. Т. Пастушенка, 2011

Автор книг:[6]

  • Троє проти одного : новели і повісті / Л. Т. Пастушенко. — Київ: Молодь, 1968. — 200 с.;

Рец.: Лучко, А. Ластівка на обкладинці / А. Лучко // Вінницька правда. — 1968. — 18 червня; Марко, В. З людьми і для людей / В. Марко // Молодь Закарпаття. — 1969. — 8 січня.

  • Полиновий трунок : оповідання / Л. Т. Пастушенко. — Одеса: Маяк, 1970. — 232 с.

Рец.: Колісниченко, А. Проза: тенденції і наймолодша генерація / А. Колісниченко // Літературна Україна. — 1971. — 19 лютого.; Барабан, Л. Півтони і нюанси / Л. Барабан // Вітчизна. — 1972. — № 5. — С. 206—208.

  • Високо в небо : повісті, оповідання / Л. Т. Пастушенко. — Київ: Молодь, 1975. — 216 с.

Рец.: Сумишин, М. До високої мети / М. Сумишин // Жовтень. — 1976. — № 4. — С. 154—155; Хоменко, Б. Духовні обрії сучасника / Б. Хоменко // Дніпро. — 1976. — № 5. — С. 157—158.

  • Голуби над райкомом : повість / Л. Т. Пастушенко. — Одеса: Маяк, 1976. — 150 с.: іл.

Рец.: Федоровська, Л. Післямова до драми / Л.Федоровська // Вітчизна. — 1977. — № 6. — С. 211—214; Гальчак, С. Із серцем Данко / С. Гальчак // Комсомольське плем'я. — 1976. — 9 грудня; Гойша, О. Подолати свою бистрицю / О. Гойша // Жовтень. — 1977. — № 12. — С. 144—146.

  • Точка Архімеда : роман / Л. Т. Пастушенко. — Київ: Молодь, 1978. — 197 с.

Рец.: Єршов, В. «Точки опори на шляхах юначих» / В. Єршов // Вітчизна. — 1978. — № 10. — С. 205—208; Погрібний, А. Між коханням і філософією / А. Погрібний // Жовтень. — 1979. — № 2. — С.134-137.

  • Лист до запитання : оповідання / Л. Т. Пастушенко. — Одеса: Маяк, 1985. — 144 с.

Рец.: Ковтонюк, І. Між ударами серця / І. Ковтонюк // Комсомольське. плем'я. — 1985. — 3 грудня; Кантарук, П. Вибір / П. Кантарук // Друг читача. — 1986. — 19 червня. — С. 5.

Рец.: Кобець, В. Стражгород — любов і доля / В. Кобець // Комсомольське плем'я. — 1986. — 18 грудня; Гром'як, Р. Осмислення чи белетризація? / Р. Гром'як // Літературна Україна. — 1987. — 9 квітня; Гордійчук, П. Людина і хліб / П. Гордійчук // Вінницька правда. — 1987. — 11 квітня.

  • Біль і крик : 120 віршів у трьох книгах / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. — 144 с.

Рец.: Приймачик, Ф. «Біль і крик» / Ф. Приймачик // Подільська зоря. — 2000. — 14 грудня. — С. 10; Мельник, В. Поетичний голос журналіста / В. Мельник // Вінницькі відомості. — 2001. — 25 липня. — С. 15.

  • Покута : роман та есе / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. — 268 с.

Рец.: Бортняк, А. Леонід Пастушенко «Покута» / А. Бортняк // Вінницька газета. — 2000. — 25 липня; Гордійчук, П. Леонід Пастушенко: «Ми є народ?» / П. Гордійчук // Подолія. — 2000. — 1 серпня; Мельник, В. Ми таки були / В. Мельник // Вінницькі відомості. — 2000. — 7 вересня.

  • Судний день : вірші, драматична поема / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2002. — 150 с.
  • Чуєш, брате мій!.. : публіцистика. У 2 кн. / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2005 — Кн. 1: Пограбування нації. — 420 с.
  • Чуєш, брате мій!.. : публіцистика. У 2 кн. / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2005 — Кн. 2: Відродження чи лжереформи?. — 416 с.
  • Полювання на класиків : розмисли на берегах книжок / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2006. — 162 с.
  • Слово на пуантах : розмисли на берегах книжок / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2006. — 156 с.
  • Причастя : вірші та драматична поема / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Едельвейс і К, 2007. — 256 с.

Рец.: Осадчий, В. Лебедина печаль / В.Осадчий // Літературна Україна. — 2010. — 4 лютого. — С. 4.

  • Гордімося національністю : розмисли публіциста / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2009. — 188 с.

Рец.: Стрельбицький, М. Гордімось, але «без відриву» від… «Сізіфового каменя» / М. Стрельбицький // Вінницький край. — 2010. — № 3. — С. 141.

  • 13 віршів. Не про любов : поезія / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2009. — 16 с.
  • Знак скорпіона, або переосмислення міфів : розмисли на берегах життя / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — 320 с.
  • Поминки : вірші / Л. Т. Пастушенко. — Вінниця: Власюк О., 2010. — 48 с.
  • Час п'єдесталів : трилогія: у 2 кн. / Леонід Пастушенко; вип. 4): Кн. 1: Вічний хліб: роман. — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2011. — 496 с. : портр. — (Бібліотека літератури Вінниччини. — ISBN 978-617-533-039-5; Кн. 2. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2012. — 360 с. — (Бібліотека літератури Вінниччини). — ISBN 978-617-583-083-3.
Після виходу кожної книги бажання писати надовго відбивала цензура, а з другого боку – нема виснажливішої творчої праці, аніж журналістика: вона убиває суперниць. Тому написано мало, може, десь сота частина від того, що було задумано… Отак і не вдалося письменникові повернути читачам свого боргу. Авжеж, хоч він мав писати й писати, незважаючи ні на що. Не вистачило сили волі, характеру. А щоб якось зняти творчу напругу душі, він тихцем писав вірші. Просто так, переважно для себе. Однак, як і всі автори, тішить себе надією, що, може, хоч кілька з них знайдуть відгук в серцях читачів.

— Михайло Каменюк[7]

За романом «Покута» режисер Валерій Шалига зняв однойменний художній фільм (1995).

Звання, нагороди, літературні премії[1]

Багаторазовий переможець журналістських обласних та республіканських конкурсів «Золоте перо».
Згідно з Указом Президента України від 4 квітня 2011 року, Л. Т. Пастушенку присуджено довічну державну стипендію[8].

Примітки
  1. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 352.
  2. Л. Т. Пастушенко на сайті «Слово»
  3. Відійшов у засвіти Леонід Пастушенко // Сайт «Краснослов». — 2017. — 27 лютого.
  4. Леонід Пастушенко // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — С. 271—284 : портр.
  5. [[Стрельбицький Михайло Петрович|Стрельбицький, М. П.]] Літератор аналітичного покликання // Леонід Пастушенко — прозаїк, публіцист, журналіст: до 75-річчя від дня народж.: біобібліогр. покажч. / [[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тимірязєва|Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва]]; уклад. Г.Біловус; ред. О. Г. Поліщук; відп. за вип. [[Морозова Наталія Іванівна|Н.Морозова]]. — [[Вінниця]], 2011. — 76 с. — (Сер. «Наші видатні земляки»). Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 13 лютого 2014.
  6. Леонід Пастушенко — прозаїк, публіцист, журналіст: до 75-річчя від дня народж.: біобібліогр. покажч. / [[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тимірязєва|Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва]]; уклад. Г.Біловус; ред. О. Г. Поліщук; відп. за вип. [[Морозова Наталія Іванівна|Н.Морозова]]. — [[Вінниця]], 2011. — 76 с. — (Сер. «Наші видатні земляки»). Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 13 лютого 2014.
  7. Каменюк, М. За найвищими зразками світової публіцистики. До 75-річчя від дня народження Леоніда Трохимовича Пастушенка (5.12.1936) // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2011 року: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2010. — С. 82–87.
  8. Указ Президента України «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва»

Джерела і література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.