Педро Родрігес

У Чемпіонаті Іспанії дебютував у матчі проти «Мурсії» який завершився перемогою каталонців з рахунком 4:0. В єврокубках дебютував у матчі третього кваліфікаційного раунду проти «Вісли».

28 серпня 2009 року в овертаймі забив переможний м'яч у матчі за Суперкубок УЄФА проти донецького Шахтаря який завершився з рахунком 1:0[1].

У сезоні 2009–2010 він став повноцінним гравцем основи, замінивши Тьєррі Анрі. У цьому сезоні Педро забив багато важливих м'ячів. Один з них був ним забитий в Ель Класико у ворота мадридського «Реала». Це був другий гол «Барселони» в матчі який практично вирішив долю чемпіонства. Ще одним його важливим голом був гол у ворота Естудьянтеса на Клубному чемпіонаті світу з футболу.

Педро став першим гравцем який по ходу сезону забив голи в шести турнірах (Прімера, Кубок Іспанії з футболу, Суперкубок Іспанії з футболу, Ліга чемпіонів, Суперкубок УЄФА та Клубний чемпіонат світу з футболу).

У серпні 2015 перейшов за 27 мільйонів євро до «Челсі», з яким протягом наступних п'яти сезонів виграв чемпіонат Англії, кубок Англії та Лігу Європи УЄФА. В сезоні 2019/20 втратив місце у стартовому складі «пенсіонерів», а по його завершенні залишив клуб.

25 серпня 2020 року 33-річний півзахисник на правах вільного агента уклав трирічний контракт з італійською «Ромою».

2008 року провів дві гри у складі молодіжної збірної Іспанії.

20 травня 2010 року головний тренер національної збірної Іспанії Вісенте дель Боске включив гравця до складу збірної для участі у чемпіонаті світу 2010. Дебют гравця у головній команді країни відбувся 29 травня того ж року у контрольному матчі проти збірної Саудівської Аравії. Згодом взяв участь ще у двох контрольних іграх, у другій з яких, 8 червня 2010 року проти збірної Польщі забив свій перший гол за національну збірну.

Безпосередньо у ході фінального турніру чемпіонату світу 2010 у Південно-Африканськії Республіці зіграв у п'яти із семи ігор збірної Іспанії на турнірі, у тому числі у фінальному матчі проти збірної Нідерландів, після перемоги в якому іспанці уперше в історії стали чемпіонами світу.

За два роки, на Євро-2012, взяв участь у всіх матчах іспанців на стадії плей-оф, включаючи фінальну гру, в якій його команда з рахунком 4:0 здолала італійців, утретє в історії ставши континентальним чемпіоном.

Згодом провів по два матчі за збірну на чемпіонаті світу 2014 та чемпіонаті Європи 2016, на яких іспанці виступили невдало, не зумівши захистити жоден зі своїх чемпіонських титулів і припинивши боротьбу на груповій стадії і в першому ж раунді плей-оф відповідно.

Свою останню гру за «червону фурію» провів восени 2017 року в рамках відбору на ЧС-2018.