Фінал чемпіонату Європи з футболу 2012

Зеленим позначено офіційні матчі.

Дата	Турнір	Місце	Господар	Рахунок	Гість
2 вересня 1920	Олімпійські ігри	Антверпен, Олімпійський стадіон		2:0
9 березня 1924	Товариська гра	Мілан, Кампо ді віале Ломбирдія		0:0
25 травня 1924	Олімпійські ігри	Коломб, Олімпійський стадіон		1:0
14 червня 1925	Товариський матч	Валенсія, Месталья		1:0
29 травня 1927	Товариський матч	Болонья, Літореале		2:0
22 квітня 1928	Товариський матч	Хіхон, Ель Молінон		1:1
1 червня 1928	Олімпійські ігри	Амстердам, Олімпійський стадіон		1:1
4 червня 1928	Олімпійські ігри	Амстердам, Олімпійський стадіон		7:1
22 червня 1930	Товариський матч	Болонья, Літореале		2:3
19 квітня 1931	Товариський матч	Більбао, Сан-Мамес		0:0
31 травня 1934	Чемпіонат світу	Флоренція, Джованні Берта		1:1
1 червня 1934	Чемпіонат світу	Флоренція, Джованні Берта		1:0
19 квітня 1942	Товариський матч	Мілан, Сан-Сіро		4:0
27 березня 1949	Товариський матч	Мадрид		1:3
28 лютого 1959	Товариський матч	Рим, Стадіо Олімпіко		1:1
13 березня 1960	Товариський матч	Барселона, Камп Ноу		3:1
	Олімпійські ігри
21 лютого 1970	Товариський матч	Мадрид, Сантьяго Бернабеу		2:2
20 лютого 1971	Товариський матч	Кальярі, Сан-Елія		1:2
25 січня 1978	Товариський матч	Мадрид, Сантьяго Бернабеу		2:1
21 грудня 1978	Товариський матч	Рим, Стадіо Олімпіко		1:0
12 червня 1980	Чемпіонат Європи	Мілан, Джузеппе Меацца		0:0
14 червня 1988	Чемпіонат Європи	Франкфурт-на-Майні, Вальдштадіон		1:0
9 липня 1994	Чемпіонат світу	Фоксборо, Фоксборо		2:1
18 листопада 1998	Товариський матч	Салерно, Стадіо Арекі		2:2
29 березня 2000	Товариський матч	Барселона, Олімпійський стадіон ім. Люїса Кумпаньша		2:0
28 квітня 2004	Товариський матч	Генуя, Луїджі Ферраріс		1:1
26 березня 2008	Товариський матч	Ельче		1:0
22 червня 2008	Чемпіонат Європи	Відень		0:0 (пен. 4:2)
10 серпня 2011	Товариський матч	Барі		2:1
10 червня 2012	Чемпіонат Європи	Гданськ, ПГЕ Арена-Гданськ		1:1

Збірна Іспанії після 8 ігор в своїй відбірній групі зайняла перше місце й вийшал до фінальної частини Євро 2012 напряму. Іспанська збірна потрапила до першого кошику жеребкування, як діючий чемпіон континенту. За підсумками жеребкування, що відбулося 2 грудня 2011 року в палаці мистецтв «Україна» у Києві, іспанці описнилися в групі C разом зі збірними Італії, Хорватії та Ірландії. Усі свої матчі в групі іспанці провели у Гданську на стадіоні ПГЕ Арена.

Перший матч збірної Іспанії на чемпіонаті Європи 2012 року відбувся 10 червня. Суперником іспанців стала збірна команда італії. Матч завершився нічиєю — 1:1. Другий матч іспанської збірної завершився розгромом збірної Ірландії з рахунком 4:0. У третьому матчі команді Іспанії протистояла хорватська збірна, яка була обіграна з рахунком 1:0.

За підсумками групового турніру збірна Іспанії набрала 7 очок й вийша до чвертьфіналу з першого місця в групі.

Ставши переможцем групи C, збірна Іспанії в чвертьфіналі мала зустрітися з командою Франції, яка зайняла друге місце в групі D. Матч проходив за відчутної переваги іспанських футболістів, а дубль Хабі Алонсо приніс перемогу іспанцям та вихід у півфінал.

В півфіналі суперником іспанців стала збірна Португалії. Основний і додатковий час матчу завершився з рахунокм 0:0. В серії післяматчевих пенальті перемогу здобула іспанська збірна — 4:2.

Збірна Італії після 10 ігор в своїй відбірній групі зайняла перше місце, що дозволило їй вийти у фінальну стадію чемпіонату напряму, без додаткових шгор плей-оф. Після кваліфікаційних матчів італійська збірна в таблиці коефіцієнтів УЄФА посіла 4-те місце. Незважаючи на високу позицію в рейтингу італійці опинилися лише в другому кошику. За підсумками жеребкування команда Італії потрапила до тієї ж групи, що й Іспанія, до групи C. Свої матчі на стадії групового турніру італійська збірна також проводила в Польщі: зокрема першу гру — у Гданську (стадіон ПГЕ Арена), другу і третю — на Муніципальному стадіоні в Познані.

Перші два матчі проти Іспанії та Хорватії італійські футболісти звели у нічию з однаковим рахунком 1:1. Таким чином після двох турів у своїй групі збірна Італії з двома очками в активі обіймала лише третю позицію (пропускаючи вперед збірні Іспанії та Хорватії, котрі набрали по 4 очки), що не давала можливості проходити в чвертьфінал. Аби продовжувати виступи на Євро італійцям в заключному матчі проти збірної Ірландії необхідна була лише перемога, а при нічийному результаті в матчі Хорватія—Іспанія перемога з різницею в 3 голи.

Матч Італія—Ірландія завершився перемогою італійців — 2:0. В іншому матчі групи іспанці переграли хорватів з рахунком 1:0. таким чином, з 5-ма очками в активі збірна Італії посіла другу сходинку в групі C, що дало їй можливість продовжувати виступи на чемпіонаті.

Зайнявши друге місце в групі C, збірна Італії в чвертьфіналі вийшла на переможця групи D — збірну Англії. Основний час матчу завершився з рахунком 0:0. В овертаймі голів також не було зафіксовано. Матч Англія—Італія став першою грою чемпіонату, в якій довелось визначати переможця в серії післяматчевих пенальті. В серії пенальті сильнішими виявилися італійці — 4:2.

В півфіналі суперниками італійської збірної стали футболісти Німеччини. Вже в першому таймі Маріо Балотеллі оформив дубль, вивівши італійську команду вперед. Попри сильний тиск німецької збірної італійці втримували переможний рахунок майже до кінця матчу, однак в компенсований арбітром час німцям вдалося скоротити рахунок до мінімального: гол з пенальті забив Месут Езіл, — однак на більше німцям не вистачило часу.

Іспанія		Раунд	Італія
Суперник	Результат	Кваліфікація	Суперник	Результат
Ліхтенштейн	4-0	Матч 1	Естонія	2–1
Литва	3-1	Матч 2	Фарерські острови	5–0
Шотландія	3-2	Матч 3	Північна Ірландія	0–0
Чехія	2-1	Матч 4	Сербія	3–0
Литва	3-1	Матч 5	Словенія	1–0
Ліхтенштейн	6-0	Матч 6	Естонія	3-0
Чехія	2-0	Матч 7	Фарерські острови	1-0
Шотландія	3-1	Матч 8	Словенія	1-0
	—	Матч 9	Сербія	1-1
	—	Матч 10	Північна Ірландія	3-0
Команда І П Н П З П Р О  Іспанія 8 8 0 0 26 6 +20 24  Чехія 8 4 1 3 12 8 +4 13  Шотландія 8 3 2 3 9 10 -1 11  Литва 8 1 2 5 4 13 −9 5  Ліхтенштейн 8 1 1 6 3 17 −14 4		Підсумкове становище	Команда І П Н П З П Р О  Італія 10 8 2 0 20 2 +18 26  Естонія 10 5 1 4 15 14 +1 16  Сербія 10 4 3 3 13 12 +1 15  Словенія 10 4 2 4 11 7 +4 14  Північна Ірландія 10 2 3 5 9 13 −4 9  Фарерські острови 10 1 1 8 6 26 −20 4
Суперник	Результат	Груповий етап	Суперник	Результат
Італія	1–1	Матч 1	Іспанія	1–1
Ірландія	4–0	Матч 2	Хорватія	1–1
Хорватія	1–0	Матч 3	Ірландія	2–0
Команда І П Н П З П Р О  Іспанія 3 2 1 0 6 1 +5 7  Італія 3 1 2 0 4 2 +2 5  Хорватія 3 1 1 1 4 3 +1 4  Ірландія 3 0 0 3 1 9 −8 0		Підсумкове становище	Команда І П Н П З П Р О  Іспанія 3 2 1 0 6 1 +5 7  Італія 3 1 2 0 4 2 +2 5  Хорватія 3 1 1 1 4 3 +1 4  Ірландія 3 0 0 3 1 9 −8 0
Суперник	Результат	Плей-оф	Суперник	Результат
Франція	2–0	Чвертьфінали	Англія	0–0 (д. ч.) (4–2 п.)
Португалія	0–0 (д. ч.) (4–2 п.)	Півфінали	Німеччина	2–1

Олімпійський стадіон, який розташовується в столиці України — місті Києві, найбільший стадіон з восьми стадіонів, які приймали матчі Євро-2012, був вибраний як місце проведення фіналу, на засіданні проведеному в Україні 25 червня 2007 року.[4][5]

Стадіон під назвою «Червоний стадіон» було відкрито 12 серпня 1923 року. За проектом архітектора Михайла Гречини в 1936 року на місці «Червоного стадіону» розпочалося будівництво нового 50-тисячного стадіону, відкриття якого через війну відбулося 1946 року.

Протягом 1936-1996 років стадіон носив назву «Республіканського», в 1960-1990-х роках стадіон був найбільшим в Радянському союзі та Європі.

В 1980 році «Республіканський стадіон» в ході літніх Олімпійських ігор 1980 було проведено 6 матчів групового турніру та чвертьфінальний поєдинок олімпійського футбольного турніру.

В ході підготовки України до чемпіонату Європи 2012 на стадіоні протягом 2008-2011 років проводилася реконструкція. Оновлений стадіон було знову відкрито 11 листопада 2011 року.

НСК «Олімпійський» в ході Євро 2012 прийняв 3 матчі в групі D, чвертьфінальну гру між збірними Англії та Італії.

29 червня 2012 року Педру Проенса, який представляє португальську футбольну федерацію, був обраний УЄФА основним арбітром фінального матчу.[6]

Помічники Проенси на бокових лініях Бертіну Кунья Міранда і Рікарду Сантуш, а на лініях за воротами — Жорж Соуза і Дуарте Гомеш, які раніше з ним працювали на чемпіонаті в матчі Групи С — Іспанія проти Ірландії, в матчі Групи D — Швеція проти Франції і в чвертьфінальному матчі — Англія проти Італії. [6]

Четвертим арбітром став турецький рефері Джюнейт Чакир, який був частиною команди Проенси, що обслуговувала чвертьфінальний матч, в якому зустрічалась Англія проти Італії.[6]

Іспанських фанів було вдвічі більше за італійських

Напередодні фіналу до Києва прибуло 160 чартерних рейсів з більше 50 країн світу. пратягом 30 червня-1 липня державний кордон України перетнули 342 тисячі іноземних вболівальників[7][8]. У Києві очікують на близько 15 тисяч фанів з Італії та Іспанії. Зокрема очікується на прибуття 11 тисяч іспанців, та близько 5 тисяч італійців[8][9].

Напередодні старту Євро 2012 (7 червня) британська букмекерська контора William Hill опублікувала свій прогноз на перемогу у чемпіонаті. Фаворитом виявилась збірна Іспанії, збірна Італії за рейтингом букмекірів опинилася на 6-му місці[10].

перед фінальним матчем букмекери й надалі продовжували віддавати перевагу іспанській збірній[11].

Хряк Фунтик в київській фан-зоні спрогнозував перемогу італійської збірної[12].

Перед початком матчу відбулася церемонія закриття чемпіонату, яка складалася з шоу тривалістю 12 хвилин за участю 600 волонтерів та виконанням співачкою Oceana офіційної пісні чемпіонату «Endless Summer». Національний гімн Італії виконали солісти Київського академічного театру опери та балету під керівництвом Анжели Масленникової — Тамара Ходакова та Михайло Гуменний. Концепцію церемонії закриття чемпіонату Європи було розроблено креативним директором та генеральним продюсером компанії Flimmaster Events Марко Баличем[13].

На матч приїхала низка європейських високопосадовців. Так на трибунах були присутні президенти України Віктор Янукович, Польщі Броніслав Коморовський, Грузії Михайло Саакашвілі, Білорусі Олександр Лукашенко, Вірменії Серж Саргсян і Таджикистану Емомалі Рахмон, прем'єр-міністри України Микола Азаров, Італії Маріо Монті, Іспанії Маріано Рахой, Угорщини Орбан Віктор, Молдови Влад Філат і принц астурійський дон Феліпе Хуан Пабло Альфонсо. Також на фінальному матчі у Києві були присутні президент ФІФА Йозеф Блаттер, президент УЄФА Мішель Платіні, екс-президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко, Польщі Александр Квасневський, бізнесмени Лакшмі Міттал, Роман Абрамович, Рінат Ахметов та інші.[14][15]

Стартовий склад збірної Іспанії на фінал

Тренер Іспанії Вісенте дель Боске вибрав тих ж самих одинадцять гравців на фінал, які грали в груповому матчі проти Італії. Тактична схема була 4—3—3. В стартовому складі іспанської збірної не було центрального нападника. В напад був висунутий півзахисник Сеск Фабрегас, який виконував функції «прихованої дев'ятки».

• Ворота: Ікер Касільяс.
• Захист: Альваро Арбелоа — правий крайній захисник, Серхіо Рамос — правий центральний захисник, Жерард Піке — лівий центральний захисник, Жорді Альба — лівий крайній захисник.
• Півзахист: Хаві — лівий крайній цетральний півзахиснк, Серхіо Бускетс — центральний півзахисник, Хабі Алонсо — правий крайній центральний півзахисник.
• Напад: Давід Сільва — правий нападник, Сеск Фабрегас — атакувальний півзахисник (центр), Андрес Іньєста — лівий нападник

Стартовий склад збірної Італії на фінал

На відміну від тактичної стабільності Іспанії, тренер збірної Італії Чезаре Пранделлі використовував різні стартові склади протягом турніру і різні схеми. Тактична схема на фінал 4—1—3—2.

• Ворота: Джанлуїджі Буффон
• Захист: Джорджо К'єлліні — лівий крайній захисник, Леонардо Бонуччі — лівий центральний захисник, Андреа Барцальї — правий центральний захисник, Іньяціо Абате — правий крайній захисник
• Півзахист: Андреа Пірло — опорний півзахисник, Клаудіо Маркізіо — правий вінгер, Рікардо Монтоліво — атакувальний півзахисник (центр), Даніеле Де Россі — лівий вінгер
• Напад: Антоніо Касано — лівий нападник, Маріо Балотеллі — правий нападник

Збірна Італії на початку гри допускала більшу кількість помилок. Іспанці виглядали свіжішими, впевненішими та методично розхитували оборону суперника. На 14-й хвилині піренейці добилися успіху: Андрес Іньєста зробив передачу на Сеск Фабрегаса, і той з гострого кута подав прямо на голову Давіда Сільви. Півзахисник збірної Іспанії відкрив рахунок у грі. Після пропущеного голу, Італія кинулася відіграватися, але, крім дальніх ударів, не змогла створити біля воріт Ікер Касільяса нічого суттєвого. Захопившись атакою, на останніх хвилинах першого тайму італійці пропустили швидку контратаку суперника: Жорді Альба втік від центрбеків італійців і, вийшовши один на один з Джанлуїджі Буффоном, забив другий м'яч.[16]

Після перерви Пранделлі змінив Кассано на Ді Натале. Останній активно увійшов у гру, проте не зміг забити.[17] На 57-й хвилині в збірній Італії відбулась третя заміна, вийшов Тьяго Мотта замість Ріккардо Монтоліво. Через п'ять хвилини Мотта зазнає травми, він потягнув м'яз задньої поверхні стегна і його на ношах винесли у підтрибунне приміщення.[17][18] Збірна Італії залишилася у меншості. Іспанці ж продовжили атакувати. На 84-й хвилині Фернандо Торрес, який замінив Фабрегаса реалізував передачу від Хаві Ернандеса, яка вивела Торреса один на один з Буффоном — 3:0. А за дві хвилини до завершення основного часу асистував вже Торрес Хуану Маті, який щойно з'явився на полі, — 4:0.[17]

Збірна Іспанії стала першою командою, яка виграла двічі поспіль чемпіонат Європи та першою командою, яка тричі поспіль перемогла у найголовніших футбольних турнірах (ЧЄ-2008, ЧС-2010 і ЧЄ-2012). Окрім того, це була перемога в фінальному матчі з найбільшим рахунком за всю історію змагань.