Проспект Вернадського (станція метро, Сокольницька лінія)

Проспект Вернадського (рос. Проспект Вернадского) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, відкрита 30 грудня 1963 у складі черги «Університет» «Південно-Західна». Розташована на території району «Проспект Вернадського» Західного адміністративного округу міста Москва.

Проспект Вернадського
Сокольницька лінія
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проєктна назва Проїзд 3756
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 30 грудня 1963
Архітектор(и) І. Г. Таранов, Н. А. Бикова
Інженер(и)-конструктор(и) М. В. Головинова, В. А. Шмерлінг, В. Щепихін
Будівельник(и) БМУ-7 Мосметростроя (рос.)
Пересадка на Проспект Вернадського (будується)
А: с17, 42, 120, 153, с163, 224, 616, 661, 715, 793, 830, т34
Виходи до Проспект Вернадського, вулиця Удальцова, вулиця Кравченко
Час відкриття 05.35
Час закриття 01.00
Код станції 018
Сокольницька лінія
Легенда
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
заділ під ССГ до ВКЛ
заділ під ССГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні Ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
Фрунзенська
Спортивна
Воробйові гори
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
Філатов Луг
Прокшино
Вільхова
Комунарка
ТЧ «Столбово»
Потапово
Оборотний тупик

Вестибюлі і пересадки

Станція має два виходи. Засклений наземний північний павільйон у 2001, вбудований у Торговельний центр, зліва від виходу з метро розташований Парк 50-річчя Жовтня, через який прямує пішохідна дорога до Раменкі і Мічурінського проспекту. Південний наземний вестибюль з'єднаний з підземними переходами під проспектом Вернадського (вихід до кінотеатру «Зоряний» і великої автобусної зупинки)[1]

Станція має заділ переходу (в центрі залу) на однойменну проектовану станцію Каховської лінії. За перспективною схемою розвитку метрополітену (1965 року) уздовж вулиці Удальцова (парна сторона) було заплановано будівництво Великої кільцевої лінії, тому на етапі будівництва під станцією була споруджена монолітна закладення переходу вниз на однойменну станцію Великого кільця (аналогічне закладення було використано на етапі будівництва переходу між станціями «Каховська» та «Севастопольська»).

На кінець 2012, планується будівництво пересадки на майбутню станцію «Проспект Вернадського» Третього пересадного контуру. З обох сторін нової станції заплановано по три ескалатори, що виходять в підземні вестибюлі, суміщені з підземними переходами[2][3].

Пересадки

  • Автобуси: 42, 120, 153, 224, 246, 363, 494, 616, 661, 715, 793, 830, с17, т34, П11

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м). Споруджена за типовим проектом. Станція розташована під проспектом Вернадського. На станції два ряди по 40 квадратних колон. Крок колон — 4 м. Відстань між осями рядів колон — 5,9 м.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

= Оздоблення

Колони оздоблені білим уральським мармуром з жовтуватим відливом. Колійні стіни оздоблені глазурованою керамічною плиткою: верх — білого і блакитного кольорів, низ — чорного. Підлога викладена сірим і чорним гранітом. Світильники приховані в ребристій стелі. У північному вестибюлі встановлений мармуровий бюст В. І. Вернадського роботи скульптора З. М. Віленського.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проспект Вернадського (станція метро, Сокольницька лінія)

Примітки

  1. http://kartametro.info/?v=1&ll=55.677168,37.50561&z=17&t=h
  2. Воронов А. (28.10.2011). Большую Москву ставят на рельсы (російською). Ъ-Газета. Архів оригіналу за 26.01.2012. Процитовано 18 листопада 2011.
  3. Гитман Е. Я. Фрунзенский радиус продолжен // Метрострой. — 1964.   1.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Університет   Сокольницька лінія   Південно-Західна
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.