Північноказахстанська область

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.

Північноказахстанська область

(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)

Герб
Адм. центр Петропавловськ
Країна  Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Костанайська область, Акмолинська область, Павлодарська область, Курганська область, Тюменська область, Омська область ?
Номерний знак T і 15
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▼ 575 746 (2014) [1] (3,4%. 14-е)
 - густота 5,88 осіб/км² (7-е місце)
Етнікон росіяни — 48,25 %
казахи — 33,89 %
українці — 5,55 %[2]
Площа
 - повна 97 993 км² (3,6%. 14-е місце)
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 29 липня 1936
Аким Серік Султангазинович Білялов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-SEV
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північноказахстанська область

Географія

Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.

Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.

Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.

Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільш великі: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]

Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.

Історія
Область у період 1997—1999 років

Адміністративний поділ
Адміністративна карта області

Райони
№ Район Площа,
км²[4]		 Населення,
осіб (2009)		 Центр Сільські
округи		 Міські
адміністрації		 Населені
пункти
1 Айиртауський район 9620 44129 Саумалколь 14 - 76
2 Акжарський район 8040 18975 Талшик 12 - 24
3 Аккайинський район 4500 22941 Смирново 12 - 32
4 Єсільський район 5140 28552 Явленка 16 - 54
5 Жамбильський район 7470 25378 Прісновка 13 - 48
9 імені Габіта Мусрепова район 11090 45538 Новоішимське 17 - 62
7 Кизилжарський район 6150 44454 Бесколь 19 - 69
6 Магжана Жумабаєва район 7810 36924 Булаєво 17 1 63
8 Мамлютський район 4100 21369 Мамлютка 11 1 38
10 Тайиншинський район 11430 50757 Тайинша 18 1 82
11 Тімірязєвський район 4510 13978 Тімірязєво 16 - 22
12 Уаліхановський район 12877 17991 Кішкенеколь 11 - 27
13 Шал-акина район 4841 23095 Сергієвка 10 1 42
14 Петропавловська м.а. 222 202454 Петропавловськ - - 2

Найбільші населені пункти
№ Населений пункт Населення,
осіб (1989)		 Населення,
осіб (1999)		 Населення,
осіб (2009)
1 Петропавловськ 241 360 203 523 201 446
2 Тайинша 16 083 13 233 12 418
3 Новоішимське 12 140 10 152 11 284
4 Саумалколь 18 134 12 893 10 796
5 Бесколь 7 274 7 495 8 805
6 Булаєво 11 484 9 638 8 433
7 Сергієвка 12 989 9 470 7 661
8 Мамлютка 11 539 9 108 7 478
9 Кішкенеколь 10 444 7 990 6 814
10 Смирново 9 149 7 556 5 796

Населення

Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[5]:

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):

населення росіяни казахи українці німці поляки татари
Айиртауський район 39 621 46,6 39,2 4,2 4,0 0,8 1,7
Акжарський район 17 431 13,9 78,1 2,9 1,4 0,3 1,2
Аккайинський район 20 847 43,6 33,4 8,5 7,6 1,5 1,9
Єсільський район 25 367 51,7 40,9 2,0 2,8 0,5 0,5
Жамбильський район 22 210 39,6 46,9 6,8 3,5 0,1 1,1
імені Габіта Мусрепова район 43 183 42,4 33,2 10,9 5,0 0,6 1,6
Кизилжарський район 44 676 59,4 29,3 2,5 3,2 0,4 1,6
Магжана Жумабаєва район 32 313 57,0 28,7 4,5 4,9 0,5 1,3
Мамлютський район 19 488 57,0 26,2 2,4 3,6 0,2 6,6
Тайиншинський район 46 327 23,9 27,4 11,6 9,7 21,8 0,6
Тімірязєвський район 12 499 44,2 37,6 5,8 2,5 0,5 1,9
Уаліхановський район 17 145 5,4 89,6 1,7 1,0 0,0 1,2
Шал-акина район 20 179 42,6 45,9 4,5 3,8 0,1 0,8
Петропавловська м.а. 210 473 63,1 26,5 2,1 1,8 0,4 3,2
Зміна чисельності населення[6]
Роки200320042005200620072008
Населення 682 148 ▼674 497 ▼665 936 ▼663 126 ▼660 950 ▼653 921
Роки200920102011201220132014
Населення ▼597 530 ▼592 746 ▼589 308 ▼583 598 ▼579 636

Господарство

Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.

Транспорт

545 км залізничних шляхів області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы». Ще 186,96 км — ділянка Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[7] Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км. 1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[8] Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[9]

Примітки
  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, за статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2019.
  3. Водні ресурси Північноказахстанської області[недоступне посилання з липня 2019] (казах.), (рос.)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  5. http://stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT101215
  6. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
  7. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Железная дорога[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  8. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Информация по автодорогам[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  9. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Воздушный транспорт[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.