Ризофора загострена

Різофора загострена[3] (лат. Rhizophora mucronata) вид рослин родини ризофорових[4]. Є однією з основних мангрових рослин[5].

?
Ризофора загострена

Rhizophora mucronata з проростками
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні
Царство: Рослини
Підцарство: Зелені рослини
Відділ: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Надряд: Rosanae
Ряд: Мальпігієцвіті
Родина: Ризофорові
Рід: Rhizophora
Вид: Ризофора загострена
Rhizophora mucronata
Lam.[2]
Синоніми[2]

  • Mangium candelarium Rumphius
  • Rhizophora candelaria Wight & Arn.
  • Rhizophora longissima Blanco
  • Rhizophora macrorrhiza Griff.
Посилання
Вікісховище: Rhizophora mucronata
Віківиди: Rhizophora mucronata
EOL: 482514
IPNI: 719830-1
МСОП: 178825

Опис

Гіллясте вічнозелене дерево, що досягає висоти 25 м, рідко до 30 м і навіть 35 м[6]. Діаметр стовбура може досягати 50-70 см, причому до 35-40 років — 19 см. Характерні численні розгалужені повітряні опорні корені[7]. На плантаціях виростає у висоту на 6 м за 7 років. Одна з найбільш стійких до солі рослин, може переносити солоність 40 ‰, однак оптимальною є 8-33 ‰.

Місця зростання

Утворює переважно чисті щільні деревостої з зовнішнього боку мангрових лісів, у нижній частині припливно-відпливної зони, в місцях, щодня затоплюваних високими припливами і з відчутним впливом прибою. Широко розповсюджена у Східній півкулі по берегах Індійського океану і західної частини Тихого океану. На багатьох узбережжях Індійського океану є єдиним представником роду різофора, співіснуючи з бругієрою і церіопсом. В індомалайському регіоні росте переважно в суміші з видами Rhizophora apiculata і Rhizophora stylosa, при цьому, при просуванні на схід, її присутність у мангровому деревостої стає все менш помітною[8].

В Південній Азії росте на території держав Бангладеш, Бруней, Камбоджа, Тайвань, Японія, Індія, Індонезія, Малайзія, М'янма, Пакистан, Сингапур, Таїланд, Шрі-Ланка, Філіппіни і на півдні В'єтнаму. В Австралазії ареал захоплює північний схід Австралії, країни Федеративні Штати Мікронезії, Палау, Папуа Нова Гвінея, Соломонові острови, Вануату. У Східній Африці і на Близькому Сході зустрічається в Єгипті, Еритреї, Ірані, Кенії, на Мадагаскарі, Мальдівах, Маврикії, Сейшелах, у Мозамбіку, Саудівській Аравії, Сомалі, Судані, Танзанії, Ємені, Омані, ОАЕ і в ПАР.

Використання

Деревина цінується як конструкційний матеріал, також використовується як паливо у вигляді дров та деревного вугілля. Наявний в корі танін використовується у медицині. Висаджується вздовж ставків для захисту їхніх берегів. У межах свого ареалу є переважним видом при лісовідновленні мангрів.

Примітки

  1. Duke, N.; Kathiresan, K.; Salmo III, S.G.; Fernando, E.S.; Peras, J.R.; Sukardjo, S.; Miyagi, T. (2010). Rhizophora mucronata. The IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2010: e.T178825A7618520. doi:10.2305/IUCN.UK.2010-2.RLTS.T178825A7618520.en. Процитовано 15 січня 2018.
  2. Різофора загострена на сайті The Plant List. Процитовано 5 лютого 2017.
  3. Жизнь растений. — Т. 5. Ч. 2. Цветковые растения. / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. 300 000 екз.
  4. Різофора загострена на сайті GRIN. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 21 серпня 2018.
  5. Tomlinson, 1994, с. 25.
  6. Duke, N., Kathiresan, K., Salmo III, S.G., Fernando, E.S., Peras, J.R., Sukardjo, S. & Miyagi, T. (2010). Rhizophora mucronata в Червоному списку видів під загрозою. The IUCN Red List of Threatened Species 2010. МСОП. Процитовано 18 вересня 2016.
  7. Rhizophora mucronata. Ecocrop. FAO. 2007. Процитовано 18 вересня 2016.
  8. Tomlinson, 1994, с. 331.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.