Сарай

Слово сарай в українській мові, очевидно, є тюркізмом — сходить до тюрк. sarai, де походить від перс. sarāi, sarā‎ (від праір. *sraða). У цих східних мовах слово сарай має значення «палац», «хороми»[1].

Ця лексема присутня у таких географічних назвах:

• Бахчисарай (крим. Bağçasaray) — колишня столиця Кримського ханства, у дослівному перекладі з кримськотатарської мови означає «сад-палац».
• Сарай-Бату — столиця Золотої Орди, заснована ханом Батиєм.
• Сарай-Берке — столиця Золотої Орди, заснована ханом Берке.
• Сарайчик — місто Казахського ханства, столиця Ногайської орди, у дослівному перекладі з тюркських мов означає «Малий Сарай» («Малий палац»).
• Сараєво — столиця Боснії і Герцеговини, отримала свою назву від палацу, побудованого в середині XV століття.

Корінь слова «сар» («цар») походить із ностратичних мов та має значення «сонце» і дуже розповсюджений у багатьох мовах світу^{[джерело?]}.

Найчастіше сараями іменуються саме побутові склади — приміщення для зберігання різних речей, що не псуються без додаткового опалення або не є потрібними в побуті повсякчас. Це, зокрема, в першу чергу деревина або вугілля власне для опалення, хатнє начиння, що вийшло з ужитку, або сезонне чи таке, яке використовується нечасто, є громіздким і так далі.

У сараї можуть нестися курки. Однак господарські приміщення для утримання худоби, коней чи свійської птиці, у разі якщо вони окремі, в українців зазвичай мають свої власні назви (корівник, стайня, курник тощо), так само є окремі українські назви для господарських приміщень, що правили для зберігання збіжжя (стодола, клуня); невелика ж споруда під солом'яним навісом для зберігання сільськогосподарського реманенту називається повіткою.

Сараї зазвичай збудовані з менш міцних матеріалів, ніж житлові приміщення — у залежності від географії розташування й доступності матеріалу в Україні вони найчастіше саманні під солом'яною стріхою або дерев'яні, дуже рідко сараї бувають мурованими.

Сараї найбільше поширені на селі, але можуть бути і в містах. Нині нерідко сараї, якщо це дозволяють розміри, переобладнують на гаражі.

• Вівчарня, кошара (розм. овечатник) — сарай для овець
• Возівня, возовня, возарня — сарай для возів
• Воловня — сарай для волів
• Голубник (розм. голуб'ятник, голуб'я́тня) — сарай для голубів
• Дровітня (розм. дровни́к, дров'яни́к) — сарай для дров
• Комора — сарай для зберігання зерна, іноді — інших речей
• Корівник — сарай для великої рогатої худоби
• Кролятник або крільчатник — сарай для кролів
• Курни́к — сарай для курей
• Пелевня, половня — сарай для сіна, полови, соломи
• Повітка — сарай для зберігання сільськогосподарського реманенту
• Пташник — сарай для свійської птиці
• Рибник або холодник — застаріла назва сараю, де солять рибу
• Свинарник або свинарня — сарай для свиней
• Сінник або сіновал — сарай для зберігання сіна
• Скотарник — сарай для скота
• Соляник — сарай для зберігання солі
• Стайня, конюшня — сарай для коней
• Стая — діалектна назва стайні, хліва
• Стодола або клуня — сарай для сушіння хліба й для обмолоту
• Хлів — сарай для худоби

• Клуня
• Повітка
• Хлів

• Етимологічний словник Фасмера: Походження слова «сарай»(рос.)
• Походження слова «сарай»(рос.)
• Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
• Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.

• Переклад терміну «сарай» іншими мовами(рос.)
• Слово «сарай» на «ПоискСлов.com»(рос.)