Сватівський район (1923—2020)


Сва́тівський райо́н — колишній район України на північному заході Луганської області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Районним центром було місто Сватове. Населення становило 35 297 особи (на 1 січня 2017). Площа району 1740 км². Територією району протікає 3 річки. Найбільша Красна, довжиною 30 км.

Сватівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Луганська область
Код КОАТУУ: 4424000000
Утворений: 1923 р.
Ліквідований: 2020 р.
Населення: 33 850
(на 1.01.2019)
Площа: 1740 км²
Густота: 21.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6471
Поштові індекси: 92600—92655
Населені пункти та ради
Районний центр: Сватове
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 17
Міста: 1
Смт: 1
Села: 54
Селища: 4
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Сліпець Віта Володимирівна
Голова РДА: Честних Валерій Станіславович[1]
Вебсторінка: Сватівська РДА
Сватівська райрада
Адреса: 92600, Луганська обл., Сватівський р-н, м. Сватове, майдан Злагоди, 25
Мапа

Сватівський район у Вікісховищі

Географія

Розташування

Район розташований у північно-західній степовій фізико-географічній зоні.

Найвища точка у селі Куземівка — 204 м.

Клімат

Середньорічні температури: (+) 7,20 °C, літня — (+) 21,80 °C, зимова — (-) 7,20 °C. Кількість опадів — 415 мм на рік.

Корисні копалини

Район забезпечений крейдою, вапняком, глинами і піском, але всі ці будівельні матеріали мають місцеве значення. На території Райгородської територіальної громади залягають поклади природного газу (родовище Зайцівське).

На більшості території району переважають чорноземи звичайні. В заплавах рік, на днищах балок і на понижених ділянках розміщені лучні і лучно-болотні ґрунти. По бонітету ґрунтів (якісна оцінка земель) район займає 3-е місце в області.

За даними інституту «Укрземпроекту», тільки водній ерозії підлягає 58 % сільськогосподарських угідь та 58,4 % ріллі, вітровій ерозії підлягає близько 38 % ріллі, внаслідок чого щорічно сільськогосподарські підприємства втрачають сотні тонн родючого шару ґрунтів.

Гідрологія

Порівняно добре район забезпечений підземними і поверхневими водами. У районі є 8 водоймищ та 56 ставків господарського призначення. Питна вода видобувається з артезіанських свердловин, але її якість не завжди відповідає держстандартам. На території міста діють біологічні очисні споруди, які потребують капітального ремонту, тому обстановка з очищенням стічних вод до сьогодні залишається напруженою.

Флора

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:

Природоохоронний фонд

Станом на 01.01.2005 року природно-заповідний фонд району є найбільшим в області і становить 17 об'єктів місцевого значення.

Терни заказник загальнозоологічний
Джерело Містки пам'ятка природи гідрологічна
Верхній ставок — пам'ятка природи гідрологічна
Куземівський яр — пам'ятка природи геологічна
Нижній ставок — пам'ятка природи гідрологічна
Попівське джерело — пам'ятка природи гідрологічна
Джерело Ковалівське-1 — пам'ятка природи гідрологічна
Джерело Ковалівське-2 — пам'ятка природи гідрологічна
Сватівський парк Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Мілуватський лиман — заказник загальнозоологічний
Містківський — заказник загальнозоологічний
Гончарівський — заказник ботанічний
Сватівський заказник — заказник загальнозоологіний
Нижньодуванське заповідне урочище
Кармазинівська — пам'ятка природи ботанічна
Надія — пам'ятка природи ботанічна
Мілуватський водолій — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва

Історія

Масове заселення Слобожанщини розпочалося у XVII столітті, коли Дніпровські козаки, на яких чинили тиск Унія і польська шляхта, масово кидали рідні місця і поселялися на Лівобережних степових просторах, створюючи козацькі містечка і слободи.

На початку XVIII століття Сватова Лучка входила до складу Ізюмського слобідського полку. Основними заняттями населення на той час було хліборобство і скотарство, а також чумацтво та бондарювання.

Розвитку продуктивних сил Сватової Лучки сприяло спорудження Катерининської залізниці. Відрізок ЛисичанськСватове став до ладу у 1894 році, а СватовеКуп'янськ у 1895 році.

Напередодні Першої світової війни Сватова Лучка була військовою слободою Куп'янського повіту Харківської губернії.

У 1923 році її проголосили районним центром Харківської губернії і назвали Сватове.

У 1938 році Сватове отримало статус міста і стало райцентром Луганської області.

Під час Німецько-радянської війни Сватове було окуповане 9 липня 1942 року, а звільнене від фашистських загарбників 31 січня 1943 року силами 267 стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. На фронтах Німецько-радянської війни захищали свою Батьківщину майже 3500 сватівчан, 2278 з яких загинули. Бойовими орденами і медалями нагороджено 2708 сватівчан, 8 стали Героями Радянського Союзу.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів і підпорядковані Сватівській районній раді. Адміністративний центр — місто Сватове[3].

Населені пункти

Населення

Станом на 01.01.2005 р. наявне населення — 41,4 тис. осіб, або 1,7 % від населення області, 8-ме місце серед районів. У тому числі:

  • міського — 21,5 тис. осіб;
  • селищного — 1,124 тис. осіб
  • сільського — 19,9 тис. осіб.

Мешкає у районному центрі — 19,1 тис. осіб.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]

українськаросійськавірменськабілоруськациганська
Сватівський район91,87,60,20,10,1
м. Сватове89,59,70,30,20,1
смт Нижня Дуванка94,05,60,00,1
Верхньодуванська сільрада96,03,7
Гончарівська сільрада93,85,20,80,1
Ковалівська сільрада95,92,60,10,1
Коломийчихська сільрада95,04,7
Круглівська сільрада90,98,90,2
Куземівська сільрада94,84,90,2
Маньківська сільрада92,27,8
Мілуватська сільрада94,94,90,1
Містківська сільрада91,97,40,20,00,4
Оборотнівська сільрада94,55,40,1
Первомайська сільрада91,48,2
Петрівська сільрада94,05,80,1
Преображенська сільрада94,44,40,8
Райгородська сільрада95,44,10,1
Рудівська сільрада94,74,80,4
Свистунівська сільрада95,64,20,1
Стельмахівська сільрада96,13,9

Економіка

Основні галузі економіки району: сільське господарство з виробництва зернових, технічних культур, м'яса, молока та переробна промисловість. Вперше за останні 10 років в 2004 році в великих агроформуваннях та фермерських господарствах району отримано 115,5 тис. тонн зерна у вазі після доробка.

Соціальна сфера

Освіта та культура

У Сватівському районі 30 середніх загальноосвітніх навчальних закладів, 14 дитячих садків та 2 позашкільні установи.

В 1996 року Сватівську дитячу музичну школу було реорганізовано в районну школу мистецтв. Школа має 2 філії: у селищі Нижня Дуванка та в селі Круглому.

Система закладів культури Сватівського району включає:

  • Народний дім «Сватова Лучка»,
  • Нижньодуванський міський будинок культури,
  • 14 сільських будинків культури,
  • 15 сільських клубів (в тому числі 4 клуби-бібліотеки),
  • районну бібліотеку ім. Т. А. Полякова,
  • 22 сільські філії бібліотек,
  • районну школу мистецтв ім. В. Зінкевича,
  • Сватівський краєзнавчий музей «Слобожанщина»
  • Хомівський краєзнавчий музей — філія районного краєзнавчого музею.

У Сватівському районі два Народних музеї:

  • Сватівський районний Народний Краєзнавчий, створений в 1962 році. Звання Народний присвоєно в 1972 році, має майже 10 тисяч експонатів, щороку музей відвідують майже 5 тисяч осіб.
  • Фомівський Народний музей історії села створений в 1980 році. Звання Народний присвоєно в 1992 році, має більше 2-х тисяч експонатів, до 500 відвідувачів (керівник Рубчевська).

У районі майже 600 археологічних пам'яток — курганів бронзової доби, сарматської культури, кочівників. 36 братських могил воїнам громадянської та Другої Світової війни, 13 пам'ятних знаків, Меморіальний комплекс Слави, Пам'яті та Скорботи загиблим воїнам-землякам, 12 Меморіальних пам'ятних дощок, пам'ятний знак воїнам 267 СД, воїнам-афганцям.

Охорона здоров'я

Медична допомога населенню Сватівського району надається 36 лікувально-профілактичними закладами, в тому числі центральною районною лікарнею на 225 ліжок, Нижньодуванською лікарнею на 50 ліжок, стоматологічною поліклінікою, 5 сільськими лікарнями амбулаторіями, 27 фельдшерськими пунктами.

У складі центральної районної лікарні функціонують вісім стаціонарних відділень, відділення швидкої допомоги, трансфузіологічне відділення з потужністю 50 літрів крові на місяць. В лікувальних закладах працює 91 лікар, 275 середніх та 149 молодших медичних працівників.

Фізична культура

У районі :

  • 4 стадіони,
  • 14 футбольних полів,
  • 21 спортивна зала,
  • 58 спортивних майданчиків,
  • 11 стрілецьких тирів,
  • 13 майданчиків з тренажерним обладнанням,
  • 3 тенісних корти.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Сватівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 34,31 % (проголосували 9 496 із 27 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 33,36 % (3 168 виборців); Сергій Тігіпко — 16,92 % (1 607 виборців), Михайло Добкін — 11,59 % (1 101 виборців), Олег Ляшко — 7,26 % (689 виборців), Юлія Тимошенко — 6,06 % (572 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,74 %.[6]

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 44/2020-рп «Про призначення В.Честних головою Сватівської районної державної адміністрації Луганської області»
  2. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Сватівського району на сайті Верховної Ради України
  4. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 квітня 2016.

Посилання

Харківська область
(Куп'янський район)
Троїцький район Білокуракинський район
Харківська область
(Борівський район)
Старобільський район
Харківська область
(Борівський район)
Кремінський район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.