Скіпче

Скіпче (до 2015 року — Скипче[1]) — село в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області. Населення становить 685 осіб.

село Скіпче
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Городоцький район
Громада Городоцька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040290150013658
Основні дані
Засноване 1493
Населення 685
Площа 3,344 км²
Густота населення 204,84 осіб/км²
Поштовий індекс 32064
Телефонний код +380 3851
Географічні дані
Географічні координати 49°03′23″ пн. ш. 26°32′01″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 312 м
Водойми Річка "Яромирка"
Місцева влада
Адреса ради 32064, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Скіпче
Сільський голова Сінгелевич Володимир Станіславович
Карта
Скіпче
Скіпче
Мапа

Географія

Село розташоване серед лісів на обох берегах річки Яромирки, за 18 км від районного центру — міста Городок і залізничної станції Вікторія, та за 72 км від обласного центру — міста Хмельницький.

Герб та прапор

Затверджені 3 листопада 2017 р. рішенням № 2-16/2017 сесії сільської ради. Автор — П. Б. Войталюк. Щит поділений срібною пониженою балкою. У першій лазуровій частині розходяться сім золотих гілочок верби з срібними бруньками, середня коротша в стовп, над якою золоте сонце з шістнадцятьма променями. Друга червона частина мурована сріблом. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «СКІПЧЕ» і дата «1493».

Верба — символ весняного пробудження; окрім того, один із присілків зветься Вербична. Срібна балка — символ річки Яромирки. Мурована частина означає виробництво цегли.

Історія
Родовий герб Гербуртів

Назва села (Skyepcze) вперше у документах зустрічається в 1493 році у «Реєстрі димів Подільського воєводства». Сучасні лінгвісти вважають, що ця назва пов'язана зі словом «скіпець» — діалектна назва ями завглибшки в одну лопату. Однак історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля Юхим Сіцінський в свій час припускав, що назва села пішла від слова «скит» і раніше воно, ніби-то, називалось «Скитче» і, ніби-то, за народним повір'ям, скит або монастир, якому належало це село або урочище, знаходився неподалік на горі, в лісі, над річкою Смотрич[2]. Однак, варто відзначити, що ця версія назви села не зустрічається ні на стародавніх мапах, ні в існуючих історичних документах.

В документі за 1526 рік мова йде про власницю сіл Купина, Олексинця та Скіпче, яка вела переговори про продаж своїх маєтків разом із селянами, але в останній момент відмовилась від своїх намірів.

Родовий герб Чарторийських
Родовий герб Любомирських
Герб Тадеуша Грабянки
Родовий герб Мишецьких

У 1565 році село належало Гербурту і спадкоємцям Свірча.

У 1583 році приєднане до Городка.

У XVIII ст. Скіпче належало: в 1734 р. Старжинським, в середині століття князю Чорторийському, потім — Любомирським.

З 1771 року у володінні Терези Стадницької (Грабянки), доньки Станіслава Стадницького, яка отримала Скіпче, а також села Остапківці, Сирватинці, Кремінна, Новосілки, Лісоводи і містечко Купин як посаг вийшовши заміж за Тадеуша Грабянку.

Потім у володінні барона Гейсмара.

В кінці ХІХ ст. Скіпче і Слобідка Скіпецька належали князю Петру Мишецькому, а Скіпецький хутір — Ритаровському. В цей час в селі рахувалось 244 двори і 1425 жителів.

Найдавнішою мапою на якій позначено село є мапа Поділля, орієнтовно 1660 року, що була створена на базі мапи Ґійома де Боплана, видана в Амстердамі видавничою фірмою Covens & Mortier, там ми бачимо назву Sekipcza.

Землі Українські, Поділля, 1660рік

Також назву села можна зустріти і на мапах різних країн більш пізнього періоду, а саме: австро-угорських кінця ХІХст.[недоступне посилання з липня 2019], німецьких часів І-ї світової війни[недоступне посилання з липня 2019](Skipcza), російських кінця ХІХст.(Скипча), та американських військових мапах[недоступне посилання з липня 2019] часів ІІ-ї світової війни (Skipcha).

Адміністративно-територіальна приналежність

1493—1793 рр. — у складі Подільського воєводства Польського Королівства (1434–1569) та Речі Посполитої (1569–1793).

1672—1699 рр. — у складі Османської імперії, Подільського еялету, Кам'янецького санджаку.

1793—1917 рр. — у складі Російської імперії.

— З 1.05.1795 р. у Подільському намісництві.

— З 12.12.1796 р. у Подільській губернії, Кам'янецький повіт, Купинська волость.

22.01.1918—1920 рр. — на території Української Народної республіки та Української Держави.

1920-30.12.1922 рр. — в УСРР.

30.12.1922-24.08.1991 рр. — у складі УРСР СРСР.

— 07.03.1923 р. — Купинський район Кам'янецької округи Подільської губернії.

— 03.06.1925 р. — Купинський район Кам'янецької округи.

— 13.06.1930 р. — Купинський район Проскурівської округи.

— 02.09.1930 р. — Купинський район УСРР.

— 03.02.1931 р. — Смотрицький район УСРР.

— 09.02.1932 р. — Смотрицький район Вінницької області.

— 04.05.1935 р. — Смотрицький район Кам'янецького прикордонного округу Вінницької області.

— 22.09.1937 р. — Смотрицький район Кам'янець-Подільської (з 4.02.1954 р. Хмельницької) області.

01.09.1941 — 10.11.1944 рр. — Смотрицька управа, Кам'янець-Подільський ґебітскомісаріат, генеральна округа «Волинь-Поділля», Райхскомісаріат Україна.

— 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Скипченську сільраду Чемеровецького району до складу Городоцького району Хмельницької області.[3]

24.08.1991 р. — Україна, Хмельницька область, Городоцький район.

Сьогодення

Село Скіпче належить до Скіпченської сільської ради. В селі рахується 268 дворів, 685 жителів.

Загальна площа — 335,3 га.

Орної землі — 1858,7га.

На території села Скіпче є ЗОШ І-ІІ ступенів, ФАП, будинок культури, бібліотека, три торгові точки, православна Хрестовоздвиженська церква, церква Євангельських християн-баптистів.

294 жителі села, що брали участь в німецько-радянській війні на боці СРСР, отримали радянські нагороди.

Минувшина

На території села виявлено знаряддя праці Буго-Дністровської культури — доби неоліту(V тисячоліття до н. е.) з міді та бронзи, кургани скіфських часів (VI—V ст. до н. е.), поселення черняхівської культури та городище давньоруських часів.

Відомі люди

У селі народилися: Чайка Валентин Васильович (р.н. 1953) — генерал-лейтенант, депутат Державної Думи Російської Федерації третього (1999—2003 рр.), четвертого (2003—2007 рр.), п'ятого (2007—2011 рр.) та шостого (з 2012 р.) скликань.

Гонтар Олександр Миколайович (р.н. 1961) — дипломат Російської Федерації в Латинській Америці.

Трембіцький Анатолій Михайлович, народився 15 квітня 1955 року. Доктор історичних наук (2020), старший науковий співробітник . Член багатьох наукових товариств, у тому числі Наукового товариства ім. Шевченка у Львові та Національної спілки краєзнавців України, Почесний краєзнавець України, кавалер Ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня. Автор майже 700 наукових праць з історії України, біографістики, біобібліографії, просопографії, історії друкарства, лірництва і кобзарства, народознавства, етнографії, історичної регіоналістики, мистецтвознавства, музеєзнавства, літературознавства, комерційного права та історії філософії[4].

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 408-VIII «Про перейменування села Скипче Городоцького району Хмельницької області»
  2. Скипче. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  4. Хмельницькі краєзнавчі студії

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.