Спагеті-вестерн
Спагеті-вестерн — піджанр кінематографічного жанру вестерн, до якого відносять неамериканські, зокрема італійські, фільми, дія яких розгортається на Дикому Заході. Спагеті-вестерни здобули значну популярність у Європі й за її межами в середині 1960-х. Майстром жанру вважається італійський режисер Серджо Леоне. У самій Італії ці фільми називають western all'italiana — вестерн по-італійськи.
Кінематограф |
---|
Загальна інформація |
Кінематограф за країною
|
Рухи і стилі |
Кінотехніка |
Портал • Категорія |
Спагеті-вестерни знімали зазвичай на півдні Іспанії, в пустельних районах, які добре імітували прерії США. У пустелі Табернас існували цілі кінематографічні містечка, збудовані для зйомок у типово американському стилі. Італійські фільми мали невеликий бюджет, порівняно з американськими, й значно відрізнялися від американських через різницю світосприйняття. За період із 1960-х по 1980-ті було знято понад 600 картин.
Першим цілковито італійським вестерном був фільм «Оклахомський терор» (Il terrore dell'Oklahoma,1959) Маріо Амендоли. Найвідоміші й найтиповіші фільми жанру — «доларова трилогія» Серджо Леоне: «За жменю доларів» (1964), «На декілька доларів більше» (1965) та «Хороший, поганий, злий» (1966).
Схожі тенденції спостерігалися в ті роки й у інших країнах світу, породивши такі піджанри вестерну, як червоний вестерн — так називали фільми, зняті в країнах соціалістичного табору, дія яких відбувалася в США, зокрема фільми студії ДЕФА, та істерн — радянські фільми, зняті за законами вестерну, але дія яких відбувалася в СРСР, наприклад, Біле сонце пустелі.