Старобільськ (станція)
Старобільськ — проміжна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Кіндрашівська-Нова — Граківка між станціями Половинкине (6 км) та Білокуракине (35 км). Розташована в місті Старобільськ, Старобільського району Луганської області.
| Станція Старобільськ
Кіндрашівська-Нова — Граківка | |
|---|---|
 Вокзал залізничної станції Старобільськ | |
| 49°16′38″ пн. ш. 38°55′39″ сх. д. | |
| Рік відкриття | 1934 (88 років) |
| Тип | проміжна |
| Колій | 6 |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | бічна та острівна |
| Форма платформи | прямі |
| Відстань до Кіндрашівської-Нової, км | 91 |
| Відстань до Лантратівки, км | 96 |
| Код станції | 508007 ? |
| Код «Експрес-3» | 2214137 ? |
| Послуги |   |
 | |
Історія
Питання будівництва залізниці через Старобільськ гостро постало ще у 1880-х роках XIX століття. Її відсутність стримувало розвиток самого великого і хлібного повіту Харківської губернії. Багато років керівництво повіту ставило питання про будівництво дороги перед керівництвом губернії і урядом Російської імперії. Але проблема не вирішувалася. Правда, в 1872 році за східному кордоні повіту пройшла Південно-Східна залізниця Ростов-на-Дону — Воронеж. Але вона не могла вирішити гостру проблему. У 1895 році була побудована залізнична лінія Лисичанськ — Куп'янськ, яка пройшла межею Харківської та Катеринославської губерній, тобто по самій західній межі повіту. На території повіту був єдиний полустанок — Рубіжне, названий так тому, що стояв на межі губерній.
Питання про будівництво дороги Москва — Донбас через Старобільськ було вирішене лише у квітні 1929 року на всесоюзній партійній конференції, яка затвердила перший п'ятирічний план. У числі першочергових будівництв була і залізниця Москва-Донбас. Одразу ж розгорнулася робота з підготовки будівництва — проектування, дослідження майбутньої траси, підготовка кадрів, будівництво житла для фахівців, накопичення ресурсів. З метою прискорення будівництва в березні 1932 року в Харкові відбулася спеціальна конференція при Держпроекттрансі, на якій представники залізниць, проектних організацій, усіх зацікавлених відомств обговорили проблеми майбутнього великого будівництва. Через місяць Уряд СРСР приймає постанову про спорудження потужної залізничної магістралі Москва — Донбас, в якій йшлося: «Побудувати нову залізницю Несвєтай — Кіндрашівська-Нова — Старобільськ — Валуйки. У північній частині від станції Валуйки до станції Ожерельє до існуючого полотна побудувати другу колію… Від Ожерелья до Москви до існуючих двох побудувати третю колію».
Вже в середині літа 1932 року дослідницька група інженерів Рогательнікова і Спаського закінчила роботи по трасі Кіндрашівська-Нова — Валуйки. Будівництво було об'явлене комсомольським. Центральний комітет ВЛКСМ оголосив призов будівельників магістралі. На південній частині будівництва було сформовано 11 будівельних ділянок. Сюди були направлені досвідчені будівельники Туркестансько-Сибірської магістралі, фахівці з Харкова, Києва та Луганська.
Умови праці були важкими: повна відсутність механізації, головними знаряддями праці були лопата, кирка, лом і молот. Полегшував роботу землекопів кінний плуг, яким рихлили землю, з якої потім і робили насип. Землю возили підводами, а часто носили носилками. До місця роботи добиралися пішки, тоді як на окремих дільницях відстань доходила до 10 км. Спали на дерев'яних тапчанах з матрацами, набитими соломою. Гарячі обіди готувалися прямо на місці роботи. Попри це, робітники справно виконували роботу.
Навесні 1934 року земляні роботи були виконані, мости споруджені. Почалося укладання шляху від Ново-Кондрашевської до Старобільська. Цю роботу вели три ударні комсомольські бригади. Перша укладала шпали, її очолював Марк Буряк. За нею йшла бригада Трохима Пластуна, яка укладала рейки. Третьою йшла бригада костильників Іллі Годлі. Вони і завершували роботу. Бригади розгорнули змагання за те, аби до 7 листопада 1934 поїзди прийшли на станцію Старобільськ.
Водночас тривало будівництво залізничного вокзалу на станції Старобільськ. Під час його зведення застосовано старопридатну цеглу із будівель, що стояли у цьому районі. Будівля вокзалу зводила бригада Пантелея Бородіна. Одночасно зводилися всі інші приміщення залізничного вузла, в тому числі електростанція і депо. Будівельні роботи велися весь світловий день.
Роботи з укладання залізничної колії велися й уночі при світлі паровоза. 7 листопада 1934 року на станцію Старобільськ з Ново-Кіндрашівської прийшов перший поїзд із чотирма вагонами. У них були передовики будівництва магістралі. У цей день було організовано свято.
Через два роки на станції Солідарна зустрілися будівельники, які йшли від Валуйок і Старобільська. Магістраль здали в тимчасову експлуатацію.
Пасажирське сполучення
У 2014 році курсування приміських дизель-поїздів у напрямку Луганська, Лантратівки та Валуйок було призупинено з технологічних причин.
З 29 травня 2016 року рух поїздів відновлено. Лінією Валуйки — Кіндрашівська почував курсувати приміський поїзд Кіндрашівська-Нова — Лантратівка, який робить зупинки лише по станціях[1].
Примітки
- У Старобільську запустили поїзд після дворічної перерви // Еспресо TV. — 2015. — 29 травня.
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021. - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Иван Мирошниченко. Старобельщина — жемчужина Приайдарья. — Луганськ : ТОВ «Віртуальна реальність», 2011. — С. 96-97. — 1 000 прим. — ISBN 978-966-492-234-7.(рос.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1968. — С. 842-859. — 15 000 прим.(рос.)
Посилання
- Інформація про станцію Старобільськ на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху поїздів по станції Старобільськ