Транспорт Сербії

Автошляхи слугують основою транспортних мереж Сербії. Загальна довжина автошляхів у Сербії, станом на 2010 рік, дорівнює 44 248 км, з яких 28 000 км із твердим покриттям і 16 248 км без нього (80-те місце у світі)[1]. 2150 км доріг входять до мережі доріг європейського значення — Е-дороги. 40 % припадає на дороги державного значення, які поділяються на перший і другий порядок, з підкласами A і Б. Державними дорогами загального користування в Сербії вважаються:

• дороги які входять до мережі європейських доріг,
• дороги пов'язані з основними дорогами інших країн,
• дороги всередині країни які пов'язують між собою населені пункти[5].

• 
  Карта-схема автошляхів Сербії
• 
  Дорога ІА поблизу Сремської Митровиці
• 
  Дорога ІБ при проходженні через ущелину

Європейські дороги класу А[6]:

• Дорога E65 — кордон (Чорногорії) — Шпиляни — Косовська Митровиця— Приштина — Генерал Яновський — (Північна Македонія).
• Дорога E70 — кордон (Хорватії) — Батровці — Белград — Вршац — Ватин — (Румунія).
• Дорога E75 («шлях за море») — кордон (Угорщини) — Хоргош — Суботиця — Новий Сад — Інджія — Белград — Пояте — Ниш — Грделіца — Миятовац — (Македонія).
• Дорога E80 — кордон (Боснія і Герцеговина) — Котроман — Пожега — Пояте — Ниш — Градина — (Болгарія).

Європейські дороги класу Б[6]:

• Дорога E662 — Суботиця — Сомбор — Богоєво — (Хорватія).
• Дорога E761 — Пояте — Парачин — Заєчар — Вершка Чука — (Болгарія).
• Дорога E763 («шлях за море») — Белград — Пожега — Нова Варош — Гостун — (Чорногорія).
• Дорога E771 — кордон (Румунії) — Кладово — Заєар — Ниш.
• Дорога E851 — кордон (Албанії) — Призрен — Приштина — Ниш.

Станом на 2012 рік, в країні нараховувалось близько 1,5 млн автомобілів, близько 8 тис. автобусів, серед яких 4,1 тис. міські[7][8].

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 808 км (46-те місце у світі), з яких 3 808 км стандартної 1435-мм колії (1 196 км електрифіковано)[1][9]. У країні великий відсоток подвійних залізничних колій. Двоколійні лінії споруджено перегонах Белград — Інджія — Сремска Митровица — кордон з Хорватією, а також Белград — Ресник, Велика Плана — Сталаx, Джуніс — Ниш. У планах прокласти другу колію на перегонах Панчевачки Мост — Панчево, Інджія — Новий Сад і завершити перегон Белград — Ниш. Вузькоколійна залізниця Шарганська вісімка, яка в даний час вийшла з ужитку, використовується для туристичних цілей[9]. Найбільші залізничні вузли Белград та Ниш.

• 
  «Шарганська вісімка» — найвідоміша туристична залізниця Сербії
• 
  Типовий потяг Сербської залізниці
• 
  Новий залізничний міст у Белграді

Найбільш важливі залізничні лінії, що починаються з Белграда на:

• захід — на Сремску Митровицу і хорватський кордон.
• північ — на Новий Сад, Суботіцу і угорський кордон.
• північний схід — на Панчево, Вршац і румунський кордон.
• південний схід — на Ниш, Піроту і болгарський кордон.
• південь — на Ниш, Лесковац і македонський кордон.
• південний захід — на Валево, Ужицу і чорногорський кордон.
• південь — на Лапово, Кралево, Косово Поле, Генерала Янковича і македонський кордон.

Белград єдине місто в Сербії в якому працює і власна залізниця, і трамвай. Також планується будівництво лінії легкого метро.

Залізничний зв'язок з іншими країнами:

• Залізничний транспорт в Угорщині.
• Румунські Залізниці.
• Болгарська державна залізниця.
• Залізниця Північної Македонії.
• Залізничний транспорт Чорногорії.
• Залізничний транспорт у Боснії і Герцеговині.
• Хорватські залізниці.

У країні, станом на 2013 рік, діє 26 аеропортів (127-ме місце у світі), з них 10 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 16 із ґрунтовим[1]. Найголовніші аеропорти країни:

• Міжнародний аеропорт «Белград» (BEG) в Сурчині, за 15 км від центра Белграда.
• Аеродром «Батайніца» Белград (BJY).
• Аеропорт Костянтин Великий (INI).
• Аеропорт Поникве (UZC).
• Аеропорт Морава (KVO).
• Міжнародний аеропорт Приштини (PRN).

Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 3 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (1);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (10);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (5)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 21 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,4 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 2,7 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2012 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].

• 
  Міжнародний аеропорт «Белград»

Сербія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — YU, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][10]. Аеропорти Сербії мають літерний код ІКАО, що починається з — LY[1].

Довжина нафтогонів в Сербії, станом на 2004 рік, дорівнювала 393 км; газогонів — 3177 км. На стадії проектування і підготовчих робіт до будівництва знаходиться магістральний газопровід «Південний потік», який проходитиме через Болгарію та Угорщину, з двома відгалуженнями на Боснію і Герцеговину та Хорватію. Трубопровід в даний час охоплює північну і середню частину Сербії, в той час як будівництво південної частини проводу ще ведеться.

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство будівництва, транспорту та інфраструктури. Станом на 9 квітня 2015 року міністерство в уряді Александара Вучича очолювала Зорана Михайлович[11].

• Економіка Сербії
• Автомагістраль A1 (Албанія)

• Карти транспортної системи Сербії на Вікісховищі.
• Карти Сербії — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Сербію з часопису «Вокруг света».
• ЈП «Путеви Србије»
• «Железнице Србије» а.д.
• Аеродром «Никола Тесла»
• Министарство грађевинарства, саобраћаја и инфраструктуре
• Контрола летења Србије и Црне Горе
• Министарство грађевинарства, саобраћаја и инфраструктуре — Управа за утврђивање способности бродова за пловидбу